Психологічна стійкість в умовах війни: у Києві говорили про ментальне здоров’я
Вже вдруге у столиці зібралися представники районних державних адміністрацій, департаментів, психологи, медики, керівники центрів соціальних служб та громадських організацій, аби знайти спільні рішення та розробити дієві механізми підтримки ментального здоров’я киян.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну, поміж усього іншого, продовжує бути джерелом потужного стресу, що завдає колосальної шкоди ментальному здоров’ю.
«НАШЕ ЗАВДАННЯ — ЗРОБИТИ ПОСЛУГИ ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ДОСТУПНИМИ ДЛЯ КИЯН», — МАРИНА ХОНДА
Психологічний стан та психічне здоров’я під час військових дій є вкрай важливим. Багато людей переживають виснаження, спустошення, втому, відчувають тривогу й паніку. Як опанувати себе в критичних умовах, наблизити необхідні психологічні послуги до людей, допомогти близьким та підтримувати здоровий психічний стан, обговорювали фахівці міської влади та неурядових організацій.
Наше завдання — зробити послуги психосоціальної допомоги доступними для киян. Про це наголосила заступниця голови КМДА Марина Хонда під час другої стратегічної сесії з питань розбудови ментального здоров’я.
«Ми зробили дуже багато роботи ще в минулому році. Для того, щоб допомогти киянам впоратися з психологічними труднощами на тлі війни, Київ підписав меморандум про співпрацю з Ізраїльською коаліцією травми, і психологи різних служб міста пройшли навчання в Ізраїлі за програмою Israel Trauma Coalition. Ми запустили в Києві Центр стресостійкості, де працюють фахівці. Вони навчають киян за Ізраїльською методикою запобіганню стресовим травматичним станам, надають психологічну підтримку різним соціальним та професійним групам населення, зокрема, військовим та членам їхніх родин.
Надати навички самодопомоги — це найважливіше, бо людина, насправді, у багатьох ситуаціях може допомогти собі сама. Наразі фахівці працюють з великими колективами, які є первинною ланкою. Це медики, фахівці соціальної сфери, енергетики, рятувальники — ті, хто взаємодіє з людьми і надає їм допомогу.
Їхній ресурс треба тримати першочергово, щоб вони могли допомагати іншим. Зараз ми зосереджені на тому, щоб наблизити послугу до місця проживання. Щоб людина з лівого берега не їхала на правий, бо їй потрібно поговорити з психологом, а щоб розуміла, що поряд є професійні люди, які готові допомогти. Війна — сильний стрес для всіх. Страх, тривога, депресія, посттравматичний стресовий розлад — це лише деякі з труднощів, із якими ми стикаємося в умовах війни. Кожна людина переживає її по-своєму, і немає двох однакових історій», — зауважила Марина Хонда.
Пані Марина в коментарі «Вечірньому Києву» розповіла, що перша стратегічна сесія була організована для того, аби визначити основні бар’єри в реалізації столичної програми з підтримки ментального здоров’я, а друга — це вже спільні міжсекторальні рішення психологічної підтримки киян.
«Як виявилося серед основних бар’єрів: не сформована культура звернення по психологічну допомогу, немає єдиної інформативної та скоординованої бази фахівців, відсутність системи контролю якості надання допомоги. Під час цієї стратегічної сесії фахівці вже напрацювали шляхи вирішення та сформували пріоритетні проєкти з психологічної підтримки киян в умовах ворожих обстрілів.
Впровадження актуальних сервісів — важлива складова підтримки ментального здоров’я киян. Сервіси, над якими зараз працюємо, допомагатимуть киянам впоратися з наслідками війни, підвищити стійкість до стресу та поліпшити своє ментальне здоров’я. Наразі Департамент інформаційно-комунікаційних технологій КМДА проводить картування надавачів послуг психосоціальної допомоги та підтримки, аби наблизити цю послугу до містян. Ідеться про майже 400 міських установ та 25 неурядових організацій», — наголосила Марина Хонда.
«МИ НЕ МОЖЕМО БУТИ РЕСУРСНИМИ І ДОПОМАГАТИ, КОЛИ САМІ СПУСТОШЕНІ», — ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ ДОСВІД
Досвідом надання психосоціальної підтримки населенню, що страждає від різних катастроф поділився експерт Ізраїльської коаліції по роботі з травмою Ігор Міщун.
Експерт дав кілька лайфгаків, як реагувати в кризових ситуаціях та під час потрясінь, щоб вони не переросли у психотравму, коли вже необхідна допомога лікарів і психологів, а часом комплексний фармакологічний супровід.
«Важливо не допусти, щоб сталася психологічна травма. Є методи, ми їх називаємо «протоколи» — покрокові рекомендації, що необхідно зробити в конкретній ситуації для того, щоб зберегти свою емоційну цілісність, вийти правильно із стресової ситуації, травматичної події — без осаду, який може обернутися тривожними розладами, панічними атаками.
«Протоколи» — це прості рекомендації, виконуючи які, ми надаємо допомогу в першу чергу собі, а вже потім близьким. Правило літака, коли маску спочатку треба одягнути на себе, а потім на дитину, родича, сусіда — воно номер один і в наших практиках. Ми не можемо бути ресурсними і допомагати, коли самі спустошені».
В коментарі «Вечірньому Києву» пан Ігор зауважив, що, насамперед, дуже важливо знати, з якою аудиторією ми працюємо.
«Для дітей будуть одні „протоколи“, для дорослих інші, для рятувальників, військових, прикордонників взагалі окремі. Ізраїльська коаліція по роботі з травмою за цей час навчила понад 10 тисяч спеціалістів різних напрямків — це і Укрзалізниця, і Укрпошта і система освіти, швидка допомога, ДСНС, поліція, психологи… Всі ці люди отримали дієві інструменти. На сьогодні 80% інтегрованих в Україну методик довели вже свою ефективність. А головне свою застосовність в тих реаліях, в яких сьогодні знаходиться Україна».
КОМПЛЕКСНА ВЗАЄМОДІЯ — ЗАПОРУКА УСПІХУ
Фасилітаторка другої стратегічної сесії Уляна Мирошніченко констатувала, що завдяки взаємодії представників громадського сектору та міської влади набагато легше створити конкретний план комплексних дій.
«Ми дивимося на цю взаємодію, що можна зробити на рівні самоврядування, а що, залучивши міжнародних донорів для реалізації проєктів. Кожен має своє поле впливу: у РДА воно одне, у Департаментів інше, лікарі, наприклад, можуть навчити методам взаємодопомоги, про що ми сьогодні говорили. А представники громадських організацій, то це безпосередньо люди, які займаються написанням проєктів. За рахунок того, що на цій сесії зібралися різні цільові групи, ми маємо можливість розглянути проблемні питання з різних боків і створити комплексний підхід у їх вирішенні».
Насамкінець Марина Хонда подякувала всім, хто долучився до важливих обговорень та вніс свої ідеї та пропозиції.
«Результати наших сьогоднішніх напрацювань увійдуть до міського плану, який допоможе нам впроваджувати ефективні програми з підтримки ментального здоров’я киян», — наголосила заступниця голови КМДА.
Власне, задля того, щоби запобігати стресовим травматичним станам громадян, у Києві відкрили Центр стресостійкості. Його фахівці надають психологічну підтримку різним соціальним та професійним групам населення, зокрема демобілізованим військовим та членам їхніх родин.
Сніжана БОЖОК, фото Бориса КОРПУСЕНКА «Вечірній Київ»