Зима, сніги та дощі: чи є загроза для столиці через зсуви
«Вечірній Київ» з’ясував у головного гідрогеолога Спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт (КП СУППР) КМДА Василя Бокового чи становлять такі сильні опади загрозу для міста в плані зсувів.
Київ — особлива територія, яка постійно перебуває під загрозою зсувів й має 140 зсувонебезпечних ареалів.
— В якому нині стані ґрунти на схилах Київських пагорбів через надмірні опади листопада — січня?
— Дійсно, є пряма залежність між початком зсувних процесів на схилах і метеорологічними умовами: при рясних та затяжних дощах, при таненні снігу вода насичує ґрунти на схилах і вони втрачають стійкість. Виникають зсувні явища — тріщини, заколи, сповзання. Тому ми завжди відстежуємо ситуацію з погодою й прогнозуємо, чого очікувати.
В цьому році перезволоження ґрунтів поки не викликає занепокоєння, тому що перепади температур повітря і сніговий покрив незначні. І наразі схилам ніщо не загрожує. Але зима ще не закінчилася і відповідальний момент наступить весною, коли почнеться активне сніготанення й розмерзання ґрунтів. Тоді й виникають зсуви.
Прикладом може бути 2013 рік, коли у березні випали неймовірні обсяги снігу, а на початку квітня все розтануло. Тоді сталося перенасичення ґрунтів вологою у столиці утворилося близько 40 нових зсувних локацій. Тому з наближенням весни ми остерігаємося саме повторення такого сценарію у столиці.
— Які ділянки київських гір наразі потребують підвищеної уваги?
— Ми постійно контролюємо та моніторимо схили, тому для нас всі ділянки важливі. Історично так склалося, що найбільшої уваги потребує центральна частина Дніпровських схилів — від ботсаду ім. Гришка до Андріївської церкви. Район щільно забудований, тут розташовані найбільші святині та пам’ятки архітектури та історії України.
За декілька століть побудовано дуже багато протизсувних споруд — дренажні штольні, дренажні галереї, підпірні стіни — тут найбільша питома вага протизсувних споруд у Києві. Вони потребують щоденної експлуатації.
— Чи в безпеці нині схили під Києво-Печерською лаврою після діяльності УПЦ МП?
— Лавра знаходиться в складних інженерно-геологічних і гідрогеологічних умовах тому, що її територія простягається від плато до Набережного шосе і на цьому відрізку території є два водоносних горизонти, коли підземні води виклинюються на поверхню. Це призводить до перезволоження ґрунту й до його сповзання. І тому в лаврі ще з давніх часів і до сьогодні будувалися практично всі протизсувні споруди, які відомі натепер науці.
Наприкінці 18 століття тут збудована перша в Києві підземна дренажна штольня. В міру розбудови лаври виконувалися різні протизсувні заходи. Перша штольня модернізована й досі працює.
Нині в нас особливих питань до схилів під лаврою немає, вони практично в такому стані як і інші. Там є споруди, які експлуатуються нашим підприємством, лаврським заповідником, деякі експлуатувалися монастирем, сподіваюсь, і продовжать експлуатуватися ще якісніше, бо ризик зсувних процесів на схилах лаври завжди є.
— У столиці є місця, які через техногенне навантаження зазнали катастрофи. Тому цікавить в якому стані схил на проспекті Лобановського 14, де в ніч на 1 грудня 2015 року трапився зсув, обвалилася підпірна стіна біля багатоповерхівки, зруйновані гаражі.
— То була локальна ситуація через насичення ґрунтів водою з тепломережі. Там виконані протизсувні заходи, ситуація стабілізована. Зараз в місті вирішується питання щодо визначення балансоутримувача та експлуатації побудованих споруд. Вони були реконструйовані та підсилені, а також побудовані нові.
— А яка ситуація біля озера Глинка, де розпочалося будівництво багатоповерхового комплексу?
— Прямо біля озера є два об’єкти будівництва — об’єкт протизсувних заходів і житловий комплекс. Їх будівництво розпочалося. В склад житлового комплексу входять й протизсувні споруди. Частково ці роботи виконані, гострої ситуації немає. Нині все на тій локації в замороженому стані. Але для гарантованої безпеки протизсувні роботи мають бути продовжені. Думаю, коли мине лиха година, їх завершать.
— На яких ділянках СУППР категорично не погодився б дозволити будівництво?
— У нас немає повноважень визначати доцільність забудови — це прерогатива Департаменту містобудування та архітектури. Вони визначаються з намірами, видають містобудівні документи, а коли схвалюють забудову — видають містобудівні умови та обмеження або будівельний паспорт. І тоді КП СУППР включається в роботу. Ми обслуговуємо ці об’єкти. Тобто надаємо технічні умови, розглядаємо проєктну документацію, проводимо моніторинг під час будівництва і по завершенню, а повноважень, щоб забракувати якесь будівництво через зсувонебезпечність території, ми не маємо.
«Вечірній Київ» раніше повідомляв, як у столиці укріпили схили гір.
Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»