У Києві сім’ї Героїв отримали ордени та медалі своїх синів та чоловіків
Щодня о 9 годині ранку ми віддаємо данину пам’яті усім, хто загинув за свободу і незалежність України. Війна триває, цих імен стає все більше, тож дуже важливо, щоб рідні та близькі Героїв знали і відчували, що Держава та українці розуміють, яку ціну платимо ми за свою свободу.
Сьогодні у столичній мерії на Хрещатику, 36 вручали державні нагороди та медалі від міста Києва рідним Героїв. Усі нагороди — посмертні. Указом Президента України орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджені (посмертно) старший солдат Ігор Корчак та молодший сержант Ілля Кошетар. Ще 13 родин отримали відзнаки Київського міського голови — медалі «Честь. Слава. Держава».
За дорученням міського голови Віталія Кличка нагороди вручала заступниця голови КМДА Марина Хонда. Вона нагадала, що місто з перших днів російсько-української війни вшановує своїх героїв, допомагає сім’ям, і все одно на таких подій неможливо внутрішньо підготуватися, вони завжди зі сльозами на очах.
«Для мене велика честь зустрітися сьогодні з рідними загиблих Героїв та вручити медалі „Честь. Слава. Держава“ від громади столиці та ордени „За мужність“ III ступеня. У ваших очах багато болю, горя, але також і гордості. Гордості за ваших чоловіків, синів, батьків, які до останнього подиху боролися за наше вільне європейське та демократичне майбутнє. Ми безмежно вдячні їм за надійний захист! Ваші близькі — Герої, які віддали своє життя в боях за свободу та незалежність України. Захищали Гостомель, Ірпінь, Бучу, Маріуполь, Покровськ, Мар’їнку. Брали участь у боях на Донецькому, Запорізькому та Херсонському напрямках. Стійко тримали оборону Києва. Були мужніми, самовідданими і відважними», — наголосила Марина Хонда.
Серед нагороджених було декілька сімей із дітьми. Наймолодша — дворічна Емілія. Гарне ім’я донечці обрав тато — Олексій Сінча. Він добровольцем пішов у військо у травні 2022 року, пройшов півтора року запеклих боїв, був нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест». Загинув у Донецькій області у жовтні, напередодні Дня народження улюбленої донечки.
«Він так чекав цього свята, мав прийти у відпустку», — розповідає дружина Тетяна. Її чоловікові було 30, він був веселим і товариським. Пережити нестерпну втрату їй допомагають рідні і друзі. І вона каже, що важливо, спілкуватися родинами загиблих Героїв — між ними є особливе розуміння.
Спізнилася на церемонію нагородження дружина Ігоря Кісельова, Катерина. Молода жінка якраз здає сесію в одному із військових університетів, вона — військовий медик. Тож нагороду за свого загиблого чоловіка їй уже вручали після урочистостей.
Ігор Кісельов народився в Одесі, він з родини військових, тож навіть не уявляв іншої професії для себе. Закінчив військовий вуз у Львові. Служив у 10-му окремому загоні спецпризначення ГУР МОУ. З перших днів нападу росії на Україну у 2014 році виконував спецзавдання в зоні АТО. 30 червня 2014 року, під час виконання бойового завдання, потрапив у засідку у Донецькій області і був смертельно поранений снайпером у груди. Нагороджений орденом «За мужність» І ступеня (посмертно).
«Ігор справжній патріот України. Він обожнював читати книги та зібрав вдома власну бібліотеку переважно з книг військової тематики, розвідки, історії війн. Коли вчився Ігор, вдома вчилися всі: ми з його мамою Іриною теж вміли вимірювати азимут, визначати поправку напрямку для стрільби. Саме завдяки йому я вступила до Української військово-медичної академії, на цей час я військовий лікар, майор медичної служби», — розповіла дружина загиблого Катерина.
У столиці Захисники, Захисниці, їхні сім’ї та родини загиблих з різних питань можуть звернутися до Київ Мілітарі Хабу. Більшість членів команди — це учасники бойових дій; члени сімей загиблих; ті, хто перебував у полоні. Тож вони як ніхто знають реальні потреби та необхідні слова для підтримки.
До слова, місто має у планах відкрити два центри для військових та їхніх родин на правому березі, і один — на лівому.
Наталка МАРКІВ, фото Борис КОРПУСЕНКО, «Вечірній Київ»