У Київтеплоенерго пояснили, як киянам нараховують плату за тепло

У Київтеплоенерго пояснили, як киянам нараховують плату за тепло. Фото ілюстративне: Олексій Самсонов
У Київтеплоенерго пояснили, як киянам нараховують плату за тепло. Фото ілюстративне: Олексій Самсонов

Вартість опалення у будинках, де виконали енергоефективні заходи, у середньому нижча на 25%.

У Київтеплоенерго нагадали жителям Києва про тариф на опалення, який становить 1 654,41 гривні за Гкал.

Водночас чимало жителів можуть платити за тепло менше. Йдеться про будинки, які виконали енергоефективні заходи.

Про це експерти Київтеплоенерго розповіли на офіційній сторінці у Фейсбук.

Зазначається, що в листопаді середньомісячна температура у Києві склала 4,1 градуса тепла. Вартість опалення у багатоповерхівках із будинковими лічильниками — 22,90 гривні за квадратних метр. При цьому в 90% багатоповерхівок столиці, які обладнано будинковими лічильниками тепла, нарахування проводяться за фактичний обсяг тепла, спожитий будинком і зафіксований приладом обліку.

Наприклад, у двокімнатній квартирі на вулиці Солов’яненка Дніпровського района площею 43,4 квадратних метри за 0,4 Гкал, а також близько 0,1 Гкал — загальнобудинкові потреби, 0,02 Гкал — функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (ФСГ) — до сплати буде 860 гривень.

Експерти пояснили, що мешканці будинків, що стали учасниками міської програми співфінансування 70% на 30% та провели енергоефективні заходи, платять за опалення на 25% менше, аніж в інших будинках. Це приблизно 17,3 гривні за квадратний метр.

У Київтеплоенерго зазначили, що нарахування за теплову енергію та гарячу воду відбуваються на основі урядової Методики нарахувань №315. Тобто, в багатоповерхових житлових будинках, які обладнані будинковим лічильником тепла та квартирними лічильниками, клієнти сплачують за спожите тепло відповідно до показань своїх лічильників та додатково розрахунковий обсяг на загальнобудинкові потреби.

Власники квартир, де немає лічильників, платять різницю між показаннями будинкового приладу, витратами на загальнобудинкові потреби та сумарними показаннями усіх індивідуальних лічильників, розподілену пропорційно опалювальній площі квартири.

При цьому для таких квартир встановлюють гранично можливий розмір нарахування: це максимально можливий обсяг споживання тепла на обігрів помешкання, що убезпечує клієнта від аномально високих нарахувань.

Також читайте: Що важливо знати про призначення субсидій: 10 запитань керівниці Пенсійного фонду Києва.

Сніжана БОЖОК, «Вечірній Київ»