У Києво-Печерській лаврі до 950-річчя Успенського собору відкрили виставку просто неба

Успенський собор, який звели 950 років тому, став першим кам’яним храмом Печерського монастиря і водночас еталоном для подальшого будівництва храмів та церков. За своїм архітектурним образом Успенський собор відносився до хрестовокупольних культових будівель.

У «Патериці Печерському» згадується, що закладання церкви супроводжувалося багатьма знаменнями.

Урочисте закладання собору відбулося 1073 році, в присутності преподобного Феодосія з усіма печерськими ченцями. Князь Святослав не тільки подарував землю під церкву та 1000 гривень золотом, а й власноруч копав рів під фундаменти.

Протягом багатьох століть він є однією з найбільш шанованих святинь Православної Церкви.

У 1722 — 1729 роках собор Успенський собор був перебудований у формах бароко та заново та одержав нове вишукане оздоблення.

Під час окупації фашистами, 3 листопада 1941 року собору підірвали, а перед тим лавру розграбували.

Через роки боротьби з релігією та вірою, у 2000 році, храм відновили у Незалежній Україні.

Сьогодні лавра і собор переживають справжнє паломництво не лише вірян, а й усіх охочих більше дізнатись про колиску християнства на сході Європи, про історію Київської Русі на традиції чернецтва, які заклали Антоній і Феодосій Печерські.

На Соборній площі Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» відкрилася стендова виставка «Історія Великої церкви», присвячена 950–річчю закладення Успенського собору.

Експозиція розповідає про історію головної лаврської церкви від заснування до відновлення. Унікальні історичні факти та архівні фото підготували Олег Топілко та Сергій Каганов. Які є фахівцями музейно-освітнього відділу Заповідника, Науковий консультант проєкту — Костянтин Крайній, інформацію літературно опрацювали у видавничому відділі заповідника.

«Творчий тандем підсилив відомий український шрифтар та автор графічного стилю ПЦУ Олексій Чекал, який створив дизайн стендів в межах айдентики до 950-річчя Успенського собору», — повідомляють у Заповіднику.

Шрифт розроблено на основі написів на кам’яних рельєфах, створених із нагоди відновлення Успенського собору 1470 року, із додаванням сучасної каліграфії та барокових розчерків.

«Орнаментальний бароковий елемент нагадує квіти на одежах Богоматері та Христа з головного іконостаса храму.», — пояснили фахівці Заповідника.

Олексій Чекал зазначив:

««Радий бути частиною відновлення Лаври як центру міжкультурного діалогу у контексті української ідентичності та заміни імперського й заіржавілого московського наративу на радісну та світлу естетику давньої Рутенії».

Читайте також за темою матеріали «Вечірнього Києва»:

Собор, який відроджувала Україна: у Києво-Печерській лаврі показали пам’ятки ХІ–ХХ століть.

«Від княжої усипальниці до національної святині: цікаві факти про Свято-Успенський собор Києво-Печерської Лаври». Унікальна сакральна пам’ятка XI століття стала першим кам’яним храмом Печерського монастиря.

«Ми маємо зрозуміти, що лавра — це бастіон людського духу», — керівник заповідника Максим Остапенко». В Національному Заповіднику Києво-Печерська лавра презентували видання «Успенському собору — Великій Печерській церкві 950 років», яке стверджує український дух в українській святині та історичній пам’ятці світового значення.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»