Від княжої усипальниці до національної святині: цікаві факти про Свято-Успенський собор Києво-Печерської Лаври

Свято-Успенський собор Києво-Печерська лавра. Фото: Тетяна Асадчева
Свято-Успенський собор Києво-Печерська лавра. Фото: Тетяна Асадчева

Унікальна сакральна пам’ятка XI століття стала першим кам’яним храмом Печерського монастиря.

У серпня цього року у Національному заповіднику «Києво-Печерська Лавра» тривають урочистості до 950 річчя Свято-Успенського собору — головного соборного храму монастиря.

В день свята Успіння Пресвятої Богородиці, коли Велика Печерська церква відзначає своє храмове свято, «Вечірній Київ» традиційно розповідає цікаві факти про цю величну Лаврську Святиню.

СПОРУДЖЕННЯ СВЯТИНІ СУПРОВОДЖУВАЛОСЯ ДИВАМИ

Зображення, що містить просто неба, небо, будівля, малюнок  Автоматично згенерований опис
Первісний вигляд храму, відтворений науковцями. Фото: Києво-Печерська Лавра

Велика Лаврська церква була збудована у 1073-1078 роках стараннями Феодосія Печерського, коштами київських князів Ізяслава та Святослава Ярославичів. Таким чином, вона була старшою майже на сторіччя від величного Нотр-Даму.

У «Патериці Печерському» згадується, що закладання церкви супроводжувалося багатьма знаменнями.

Урочисте закладання собору відбулося 1073 році, в присутності преподобного Феодосія з усіма печерськими ченцями. Князь Святослав не тільки подарував землю під церкву та 1000 гривень золотом, а й власноруч копав рів під фундаменти.

Зображення, що містить ескіз, малюнок, мистецтво, Гравюра  Автоматично згенерований опис
Успенська церква на гравюрі XVII століття. Фото: Києво-Печерська Лавра

У липні 1077 р. будівельні роботи у храмі були завершені. Але роботи щодо його опорядження, забудови хрещальні — каплиці, внутрішнього оформлення тривали. Освячення Великої лаврської церкви відбулося у 1089 р. і було присвячене дню Успіння Пресвятої Богородиці.

Унікальність цієї святині полягала також у тому, що це була перша кам’яна споруда на території монастиря. До її спорудження ченці проводили богослужіння у дерев’яній церкві на честь Успіння Божої Матері, що знаходилась над печерами.

УСПЕНСЬКИЙ СОБОР — ЕТАЛОН ДЛЯ ПОДАЛЬШОГО БУДІВНИЦТВА ХРАМІВ ТА ЦЕРКОВ

Успенський собор став праобразом багатьох святинь. Фото з відкритих джерел

Протягом багатьох століть він був однією з найбільш шанованих святинь Православної Церкви.

За своїм архітектурним образом Успенський собор відносився до хрестовокупольних культових будівель.

Зображення, що містить небо, просто неба, одежа, будівля  Автоматично згенерований опис
Успенський собор на картині Василя Верещагіна. Фото з відкритих джерел

Історики архітектури стверджують, що в образі Успенського собору Києво-Печерського монастиря склався новий тип храму. Невеликі його розміри, суворі архітектурні форми, швидке зростання авторитету Києво-Печерського монастиря призвели до того, що він став зразком для побудови аналогічних культових споруд у багатьох містах Київської Русі.

За свідченнями літопису, князь Володимир Мономах за зразком Успенського собору побудував храм у Ростові, його син Георгій — у Суздалі. Вважається, що у Києві цей архітектурний тип надихнув зодчих при будівництві головної церкви Михайлівського Золотоверхого монастиря.

У БАРОКОВИХ ШАТАХ

Успенський Собор на початку ХХ століття. Фото: Києво-Печерська Лавра.
Успенський Собор на початку ХХ століття. Фото: Києво-Печерська Лавра.

У 1722 — 1729 роках собор Успенський собор був перебудований у формах бароко та заново та одержав нове вишукане оздоблення.

Особливу увагу було приділено декоруванню інтер’єру собору. У цей період стіни храму були обтиньковані та розписані.

Зображення, що містить чорно-білий, культова споруда, каплиця, статуя  Автоматично згенерований опис
Зображення, що містить чорно-білий, вівтар, статуя, каплиця  Автоматично згенерований опис

Розписи виконувались художниками лаврської іконописної майстерні. Окрасою Успенського собору став новий п’ятиярусний іконостас з мармуровими перегородками.

У такому вигляді святиня проіснувала майже до листопада 1941 року.

УСИПАЛЬНИЦЯ ВИЗНАЧНИХ ІСТОРИЧНИХ ПОСТАТЕЙ

Зображення, що містить статуя, Різьблення, Архітектурні обломи, мистецтво  Автоматично згенерований опис
Відновлений надгробок Костянтина Острозького. Фото з відкритих джерел

У XVI ст. в Україні з’являється традиція прикрашати надгробки скульптурними портретами. Замовниками були представники вищої духовної та світської влади. Серед найбільш відомих діячів, що знайшли вічний спокій у стінах Успенського храму були надгробки князю Костянтину Острозькому (1579 р.), фельдмаршалу Петру Рум’янцеву-Задунайському (1805 р.) та відомому політичному і військовому діячу Костянтину Іпсиланті (1930 р.). Після підриву собору усі поховання були втрачені.

Минулого року до дня Незалежності України відкрили відновлений пам’ятник, присвячений Князеві Костянтину Острозькому. Монумент повернули на те історичне місце, де він знаходився з самого початку.

ЖАХЛИВИЙ ЗЛОЧИН БЕЗ ПОКАРАННЯ

Зображення, що містить дерево, просто неба, будівля, небо  Автоматично згенерований опис
Остання світлина храму, зроблена у день знищення. Фото з відкритих джерел

За свою тисячолітню історію сакральна пам’ятка пережила чимало лихоліть. У часи, коли боротьба із релігією була частиною державної ідеології, собор і монастир було закрито, а його незліченні скарби були вилучені. Навіть у буремні 30-ті, коли більшовики знищили у Києві десятки унікальних храмів та церков, Успенський собор залишився неушкодженим.

Зображення, що містить просто неба, дерево, сніг, група  Автоматично згенерований опис
Угорські солдати шукають скарби під руїнами храму 1942 рік. Фото з відкритих джерел

Чорні дні для вікової святині настали під час німецької окупації восени 1941 року. Спочатку святиня була пограбована, чимало матеріальних та художніх цінностей були вивезені, в тому числі срібні Царські врата, 120 срібних риз, коштовні оправи, що прикрашали вівтар і жертовник, 3 срібні гробниці та декілька Євангелій в оправах. Лише незначну частину з цих унікальних творів мистецтва вдалося повернути 1948 році до музею Лаври.

Зображення, що містить Аерофотозйомка, будівля, ескіз, просто неба  Автоматично згенерований опис
Руїни храму та територія Верхньої Лаври на аеросвітлині. Фото з відкритих джерел

3 листопада 1941 року о 14.30 у Києві серією вибухів було підірвано головний храм Києво-Печерської Лаври, що слугував усипальницею для київських князів. Від однієї з найвеличніших українських святинь залишилися лише фрагмент східної стіни, вівтар і два стовпи, а унікальні фрески, старовинні мозаїки та поховання видатних історичних постатей нашої історії залишилися назавжди втраченими.

3 листопада 1941 року за дві години після того, як святиню відвідав словацький президент Йозеф Тісо у соборі пролунав незначний вибух. За спогадами очевидців, з будівлі вибігли троє невстановлених осіб, один з яких — в однострої червоноармійця. Один з вартових поліціянтів помітив утікачів та застрелив усіх.

За кілька хвилин Успенський собор, знищений грандіозним вибухом злетів у повітря. Впродовж кількох днів на території Лаври вирувала жахлива пожежа. Очевидці цієї жахливої події згадували, що цегла від собору летіла вище Великої лаврської дзвіниці.

Зображення, що містить просто неба, будівля, небо, вежа  Автоматично згенерований опис
Такий вигляд святиня мала до відновлення наприкінці 1990-х. Фото з відкритих джерел

У радянський час пропаганда звинувачувала у цьому злочині німецьких військових, які таким чином прагнули приховати пограбування святині, однак німці, як і більшість світової спільноти були переконані, що організаторами та виконавцями одного з найбільших актів вандалізму стали комуністи.

Зображення, що містить просто неба, небо, хмара, будівля  Автоматично згенерований опис
Кольорові світлини зруйнованого храму на світлинах другої половини ХХ століття. Фото з відкритих джерел
Зображення, що містить мистецтво, статуя, арка  Автоматично згенерований опис
Кольорові світлини 1960-х. Фото з відкритих джерел
Зображення, що містить просто неба, будівля, небо, культова споруда  Автоматично згенерований опис
Кольорові світлини 1960-х. Фото з відкритих джерел

Архітектор Анатолій Антонюк, який свого часу займався відновленням святині наприкінці 90-х згадував:

«Кожного разу, коли мені розповідають, що це зробили німці, то я, як інженер і колишній сапер, відповідаю, що це повна нісенітниця. Тому що німці не такі ідіоти, щоб ховати вибухівку під землю, у той час, як вони могли підірвати в десять разів менше тротилу, підклавши її під кожну стіну, — пілони б впали, і все завалилося б усередину. Насправді вибухівку ховали в підземній частині. Тож висновки робіть самі».

Дискусія про те, хто саме підірвав тисячолітній храм під час Другої світової, не припиняється досі.

Після вибуху дивом уцілів лише боковий вівтар Іоанна Богослова. За словами Анатолія Антонюка, збережена частина також була сильно пошкоджена, але переважну більшість комуністичних діячів того часу це мало хвилювало — руїни собору просто підперли штирями.

ВІДРОДЖЕННЯ СВЯТИНІ

Зображення, що містить небо, просто неба, будівля, вежа  Автоматично згенерований опис
Втрачену святиню відбудували за 2 роки. Фото: Києво-Печерська Лавра.

Вперше про відновлення храму заговорили лише 1980-х. Головним аргументом слугувало те, що Успенський собор є центральною домінантою серед споруд Києво-Печерської лаври. Тож, втрата головного храму фактично зруйнувала весь архітектурний ансамбль цієї святині.

8 квітня 1991 року у Києво-Печерській Лаврі митрополит Філарет за участі Голови Верховної Ради України Леоніда Кравчука та прем’єр міністра Вітольда Фокіна освятив перший камінь відбудови Успенського собору.

Хоча на той час знайшлося чимало противників, які виступали проти відновлення святині. Вважалося, що люди, які застали собор в уже зруйнованому вигляді, вважали, що це історичний пам’ятник, який слід залишити у вигляді автентичних руїн.

Освячення першого каменя на відбудову Успенського собору. Фото: Олександр Клименко
Тогочасний Митрополит Київський Філарет та представники влади у Києво-Печерській лаврі, 8 квітня 1991 року. Фото: Олександр Клименко
Фото: Олександр Клименко

Також знаходилися і ті, хто стверджував, що відбудова храму може негативно вплинути на весь комплекс Києво-Печерської лаври та завдати значної шкоди іншим спорудам Печерського монастиря.

Проте знайшлося чимало прихильників відновлення споруди. За свідченням Анатолія Антонюка, у період відновлення храму знайшлося чимало киян старшого віку, які пам’ятали святиню до війни.

Їхні спогади та свідчення мали неабияке значення для подальшої відбудови пам’ятки, яка розпочалася у 1998 році.

ОСВЯЧЕННЯ СВЯТИНІ СУПРОВОДЖУВАЛОСЯ ПРОТЕСТАМИ

Кияни протестують біля Києво-Печерської Лаври у серпні 200 року. Фото з архіву видання «Вечірній Київ»

Відновлений Успенський собор було освячено Предстоятелем Української Православної Церкви (МП) Митрополитом Київським і всієї України Володимиром (Сабоданом) в День Незалежності України 24 серпня 2000 року.

Ця визначна подія викликала неабиякий резонанс в українському суспільстві, зокрема серед патріотично налаштованої частини громадян, які були категорично проти передачі відродженої святині у підпорядкування філії Російської православної церкви в Україні.

Їхнє обурення активно розділив також і «Вечірній Київ», присвятивши першу шпальту видання від 28 серпня 2000 року освяченню Свято — Успенського собору.

Анонс освяченння храму на сторінці газети «Вечірінй Київ», 2000 рік. Фото: з архіву «Вечірній Київ»

Матеріал під назвою «День національної ганьби» детально описує те, що освячення храму планувалося на 28 серпня, однак через наміри громадськості щодо проведення масового пікетування, це акт будо перенесено на 24 серпня.

«Відчуття сорому, розчарування, глибокої відрази посилюється тим, що відбудований у 2000-му році від Різдва Христового фактично передається московським попам у день національного свята — 9-ої річниці проголошення Незалежності України…» — зазначається в матеріалі з колонки головного редактора газети «Вечірній Київ».

Також у статті журналісти наводять п’ять основних причин невдоволення українських патріотів рішенням тогочасної влади щодо передачі однієї з найцінніших українських духовних святинь представникам УПЦ (МП). Вони нагадали, що храм був відбудований коштами України та її громадян, яким доводиться терпіти глибокі нестатки, однак радіють відродженню святині.

Перша шпальта видання «Вечірній Київ» за 28.08.2000 року. Фото: з архіву «Вечірній Київ»

«Як їм примиритися, що на відбудований з руїн храм зазіхає Москва, яка не тільки, не дала жодної копійки на його відбудову, але й не повернула загарбаних мільярдів рублів українських громадян, що зберігалися в ощадбанку колишнього срср.

Також журналісти «Вечірнього Києва» нагадали про знищені московським комуністичним режимом видатні національні святині, а також про трагічні долі тисяч українських християн, які стали жертвами більшовицького терору.

«Тому освячення Успенського собору членом синоду російської церкви багатьома сприйнято як брутальну наругу над пам’яттю мільйонів вірян, знищених московським посіпаками», — йдеться у статті.

24 та 25 серпня 2000 року під стінами Києво-Печерської лаври відбулися масові протести.

«Влада відреагувала на все це по-своєму, виставивши посилені міліцейські наряди. Києво-Печерська лавра була взята у кільце щільними лавами міліції, пікетувальників на її територію не пустили. Президент Леонід Кучма пробрався до Лаври з чорного ходу, щоб не чути і не бачити протестувальників, які весь час скандували:

«Геть московську церкву з України», «Успенський собор-українській церкві», «Сабодан-чемонан-Москва» тощо.

Через масові продести, адміністрація заповідника «Києво-Печерська Лавра» була змушена закрити її для відвідування аж до першого вересня.

Макет Успенського собору у проєкті «Нескорена нація». Фото: Тетяна Асадчева
Мистецький проєкт триває на ВДНГ. Фото: Тетяна Асадчева

Відновлений за два роки храм доповнив та завершив ансамбль Соборної площі. Своєю могутньою структурою він відновив втрачену рівновагу споруд архітектурного комплексу Верхньої території Києво-Печерської лаври. Однак, унікальні інтер’єри, вікові цінності та артефакти, пов’язані з українською історією залишилися втраченими назавжди.

***

До початку повномасштабного вторгнення Києво-Печерська лавра знаходилася у підпорядкуванні УПЦ (МП).

Ситуація докорінно змінилася лише цього року, коли адміністрація заповідника «Києво-Печерська Лавра не продовжила договору оренди з представниками української філії російської церкви, повернувши два головних храми у власність держави.

Також в УПЦ (МП) отримали лист-попередження: монастир має звільнити орендовані приміщення Нижньої Лаври.

Нагадаємо, що у червні цього року суд відмовив УПЦ (МП) у проведенні відправ у храмах Верхньої Лаври, — МКІП.

А станом на середину серпня, Заповідник «Києво-Печерська лавра» вже повернув 11 споруд на території Нижньої лаври.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»