«Ще будуть замахи на нашу державність ззовні»: що писав «Вечірній Київ» у перші дні після проголошення Незалежності України

Архівний випуск газети «Вечірній Київ» за 26 серпня 1991 року.
Архівний випуск газети «Вечірній Київ» за 26 серпня 1991 року.

«Проголосити незалежність України було надзвичайно складно, але ще складніше буде втілити цю незалежність, тобто побудувати справжню незалежну державу».

24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради УРСР ухвалили Акт проголошення незалежності України, у якому йдеться про створення самостійної української держави.

Цей день став стартом для побудови вільної та сильної держави, яка прагне процвітання та розвитку.

Ми дістали архівні випуски газети «Вечірній Київ» за перші дні незалежності України, щоб краще відчути настрої населення та події, які відбувалися тоді.

«Запам’ятаємо цей день: 24 серпня 1991 року Верховна Рада республіки проголосила незалежність України і створення самостійної української держави», — так розпочинається випуск газети від 26 серпня 1991 року.

Згори на головній шпальті великими літерами видрукувано «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни…».

Випуск газети «Вечірній Київ» від 26 серпня 1991 року.

На першій сторінці «Вечірній Київ» детально розповідає, що Україна нарешті здобула омріяну незалежність, попри спроби завадити цьому.

24 серпня 1991 року. Люди підкидають угору народного депутата Левка Лук’яненка, вітаючи проголошення України незалежною державою, біля будівлі парламенту України в Києві

Наступного дня, 27 серпня 1991 року, газета публікує документи, які свідчать про початок українського державотворення:

  • Постанову Верховної Ради Української РСР «Про проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 року,
  • Акт проголошення незалежності України,
  • Указ Президії Верховної Ради щодо тимчасового припинення діяльності компартії України.

А також — звернення Секретаріату правління Київської спілки викладачів до українських вчених, у якому вони закликають боротися за повну та негайну департизацію всіх навчальних закладів та наукових установ.

Випуск газети «Вечірній Київ» від 27 серпня 1991 року.

На тій же сторінці — колонка-звернення тодішнього головного редактора газети «Вечірній Київ Віталія Карпенка. Вона передає настрої свідомого українського суспільства у ті дні і самого видання.

Наводимо кілька уривків:

«24 серпня 1991 року позачергова Верховна Рада республіки проголосила незалежність України. Історія, безумовно, дасть оцінку цьому, осмислить глибинну сутність його, поставить цей факт у низку видатних подій, але вже сьогодні сміливо можна сказати: відбувалася історична справедливість.

Понад 300 років народ, який сьогодні налічує понад 50 мільйонів осіб, займає територію, яка дорівнює площі Франції, народ, який має свою широку історію, могутнє культурне коріння, народ, який вміє веселитися — цей народ понад 300 років не мав своєї державності.

Віталій Карпенко

Утисками, хитрощами, грубою силою цей народ упродовж довгих років тримали на задвірках Російської, а потім Радянської імперії. І ось проголошено незалежність.

Це означає, що буде створено самостійну, суверенну Українську Державу. Вона має свою неподільну та недоторканну територію, на якій діють виключно своя Конституція та закони. Вона сама здійснює захист та охорону своєї державності, гарантує своїм громадянам права та свободи, виключно сама розпоряджається своїми природними багатствами, самостійно веде свою економіку, має свою валютно-фінансову систему та грошову одиницю, сама проводить міжнародну політику та встановлює рівноправні відносини із сусідами, сама розвиває науку, освіту, культуру….

Щодо націоналізму, то ми, здається, вже навчилися розрізняти поняття національного, на основі якого люди об’єднуються в державу та націоналістичну ідеологію, яка ставить одну націю у виняткове становище, виділяє її серед інших, вимагає для неї особливих умов. Ті, хто відстоює незалежну Україну, і у думках не мають ставити українську націю вище на щабель над іншими…

Проголосити незалежність України було надзвичайно складно, але ще складніше буде втілити цю незалежність, тобто побудувати справжню незалежну державу. Ще будуть замахи на нашу державність ззовні та зсередини, ще буде шалено чинити опір незруйнована тоталітарна система, ще треба багато працювати над тим, щоб подолати обивательську психологію, рецидиви комуністичної пропаганди, щоб збудити та утвердити національну самосвідомість».

Про українську незалежність йдеться і випуску «Вечірнього Києва» від 29 серпня 1991 року.

Випуск газети «Вечірній Київ» від 29 серпня 1991 року.

На першій шпальті — коментар Леоніда Кравчука для «Вечірнього Києва». У ньому перший президент незалежної України говорить, що перемовини з делегацією рф пройшли успішно. Головні питання, які хвилюють населення України, вирішили.

Леонід Кравчук на трибуні Верховної Ради України у 1991 році

«Сторони підтвердили свою позицію про територіальну цілісність своїх держав. Україна сама буде вирішувати всі питання оборони, крім стратегічних.

Сторони визнали факт неіснування СРСР та необхідність створення тимчасових державних структур на перехідний період, які б вирішували політичні, економічні та військово-стратегічні питання, які назріли», — каже Леонід Кравчук виданню.

Зверху на головній шпальті цього номеру великими літерами видрукувано: «Україна незалежність відстоїть!».

Юлія СЕРГЕЄВА, «Вечірній Київ»