Нові адреси Києва: вулиця на Чоколівці одержала назву на честь Святослава Хороброго

Впродовж останнього часу Київрада підтримала перейменування понад 200 міських топонімів назва яких пов’язана з радянським союзом, російською федерацією та її сателітами. Серед них нову назву одержала вулиця Народного ополчення у Солом’янському районі Києва.

Вона була утворена у 1950-х роках як спеціальна швидкісна траса до аеропорту в об’їзд житлової забудови, але її спорудження не завершили. У 1955 році присвоїли назву — Аеровокзальна, а у 1961 році вулицю приєднали до Повітрофлотського шосе (згодом — проспекту).

У 1967 році вулицю знову виокремили під назвою Народного ополчення на честь радянських добровольчих військових формувань часів II Світової війни.

В межах дерусифікації, рішенням Київради від 4 листопада 2021 року вулицю перейменували на честь великого київського князя Святослава Хороброго.

Це не єдиний київський топонім, пов’язаний з цієї історичною постаттю: на початку XX століття певний час Святославською називалася сучасна вулиця В’ячеслава Липинського, однак вже у радянський час вона була перейменована. Також назву Святославська має назву інша вулиця на Солом’янці.

Великий князь київський Святослав Хоробрий (945-972) був єдиним сином князя Ігоря та княгині Ольги, батьком Володимира Великого.

За свідченням літописів, вже у 946 році хлопчик якому тоді було 6-8 років вже добре їздив верхи та відзначався хоробрістю та силою. Княжив він 18 років.

Князь Святослав мав славу відважного полководця, прославившись тим, що розширив територію держави шляхом приєднання до Києва земель в’ятичів, що належали до Хазарського каганату.

За 10 років у походах і боях Святослав пройшов зі своїми воїнами 8 тисяч кілометрів і створив найбільшу імперію в Європі: вона займала територію від Балтійського моря до Каспійського. Святослав прославився як військовий лідер і полководець, якого боялися навіть у Візантії. У важкі моменти він говорив своїм воїнам: «Помремо за Русь, але не осоромимо землі нашої. Мертві сорому не знають».

Святослава Хороброго часто порівнюють із запорозьким козаком: вільнолюбним, войовничим, але анархічним, схильним радше до завоювання, аніж до облаштування мирного життя і творення регулярної держави.

Більшість дослідників пов’язує це візуальним образом князя, що мав на гладко поголеній голові майже козацький чуб, пишні довгі вуса та носив сережку в одному вусі.

Коли войовничий князь Святослав Хоробрий йшов на ворога, він ніколи не нападав на нього зненацька. Перед боєм завжди заздалегідь попереджав своєю знаменитою фразою: «Іду на Ви!».

У 968 році київський князь допоміг візантійському імператору Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів. Відігнавши їх, Святослав поставив своїх синів намісниками: Ярополка в Києві, Олега в Овручі, а Володимира у Новгороді.

За рік князь Святослав вирушив у другий похід до Болгарії, У 971 році він попав в облогу і був змушений повернутися додому. На зворотному шляху, у березні 972 року правитель попав у засідку на Дніпрі, влаштовану печенігами та був вбитий…

За свідченням істориків, великий князь Святослав жив і помер як справжній лицар. Він залишився в пам’яті нащадків як непересічна особистість, видатний державний діяч та народний герой.

Зараз почесне ім’я цього київського князя з честю носить 3-й окремий полк спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго — формування військ спеціального призначення у складі Сил спеціальних операцій ЗС України. На нарукавному знаку полку наведене знамените гасло київського владаря: «Іду на Ви!», яке свого часу було життєвим кредо не лише славетного полководця, але й непересічного правителя.

***

Нагадаємо, що за останні пів року Київрада підтримала перейменування понад 200 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з радянським союзом, країною агресоркою та її сателітами.

Також наводимо повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.

У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно.

До теми: в Старій Дарниці з’явилася вулиця Княгині Інгігерди

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»