Побратими і друзі згадують Остапа Оністрата: разом з батьком пішов на фронт і загинув біля Вугледару

Остапові був 21 рік і він служив у аеророзвідці.
Остап пішов на фронт добровольцем-десантником та понад рок боронив Україну. Останнім часом його підрозділ безстрашно гнав окупантів на Донецькому напрямку.
Дмитро Чернітський розповів, що Остап на фронт пішов разом з батьком Андрієм.
«Я познайомився з ним у нас в розвідбаті у Петрівському, він був самий молодий — 21 рік, я пам’ятаю його бажання відразу йти на виходи, я ще стримував його, кажу: не спіши, робота, яку ти робиш теж важлива. Він був мотивований працювати, коли інші вже повигоряли. Остап у моїй пам’яті залишиться юним мужнім Героєм, який віддав своє життя за нашу неньку».

Дмитро Чернітській додав, що ті хто житиме, мають знати історії тих, хто віддає своє життя, «і бути відповідальними у своєму житті та країні, яка виборює своє майбутнє потом, кров’ю і слізьми!!!».
Остап загинув у бою на передовій, захищаючи свою Україну.
У спогадах, які пишуть ті, хто знав і любив загиблого воїна і захисника Остапа Оністрата, сьогодні чимало поетичних рядків.
«Тихо янголи з неба спустились
За душою що світло жила
Білі крила з собою принесли
Тільки рано!
Навіщо?!
Хто зна…
Білі білі-як крила лелеки Що весною приносять життя
А тебе понесуть вони в вічність
Із любовʼю із цього життя», — ці слова написав синові батько, Андрій Оністрат.

Два дні тому він повідомив про загибель сина словами: «Час зупинився».
І згадав про те, що якраз минає рік, як Остап став служити. Він згадав про свої розмови із сином. За ними кожен може уявити, хто ж захищає сьогодні Україну і яка ціна кожного відвойованого клаптика землі.
«Останнім часом ми часто на ніч говорили про війну, про жертви й він мене питав — от як там у звичайному житті люди ходять і живуть з думками, що тут на сході гинуть люди…
І він мені казав — а чому мене там не було, в стрєлкотні… Як у тата в мене не було відповіді на це питання. Я не знав що казати… Він позавчора вдень шукав танк. Він дуже хотів знищити танк на річницю служби. Ввечері був засмучений, що не вдалося…», — написав батько про сина.
Остап Оністрат — син української тенісистки Ганни Запорожанової та банкіра, фінансиста, віцепрезидента Федерації тріатлону України Андрія Оністрата. За місяць воїнові мало б виповнитись 22 роки.

Сьогодні у ліцеї «Престиж», де навчався Остап — день пам’яті Героя. На сторінці у фейсбук колектив навчального закладу написав:
«Цей хлопчик завжди був в пошуках справедливості, якої інколи так бракує в дорослому світі, цінував дружбу, ніколи не прагнув бути кращим інших, він був собою, він дуууже любив життя.
Спочивай з миром, Остапчику. Для нас ти завжди залишишся тим вертким, життєрадісним з неймовірно щирою посмішкою хлопчиком».
Іра Спірідонова написала в пам’ять про Остапа Оністрата:
«Хочеш втретє про смерть…
Хочеш втретє?
Вже нема похоронок у жовтих, як осінь конвертах,
Чи можливо ще є.?
Ще і досі вони десь приходять… -
Вільні завжди будуть боротися за свободу,
А раби?
А раби — за свої кайдани,
А щурі будуть вічно плутатись під ногами…
І горітимуть в полум’ї
ЧерепІв вже порожні очі…»
Читайте також:
«На війні загинув журналіст видання „Куншт“».
«Воював на „нулі“ і створював кіно: Віктор Онисько з позивним „Тарантіно“ загинув смертю Героя».
«Дівчинка з косами: під Бахмутом загинула бойова медикиня 93-ї бригади „Холодний Яр“ Яна Рихліцька».
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»