У Києві розпочався саміт відкритих громадських просторів «Сила партнерства»: трансляція

Захід відбувається за участі київського міського голови Віталія Кличка.

Сьогодні, 20 квітня, у КВЦ «Парковий» у Києві відбувається масштабний захід — саміт відкритих громадських просторів «Сила партнерства». Під одним дахом зібралися майже 300 представників громадських просторів з різних куточків України, донорських організацій, проєктів міжнародної допомоги, лідерів думок та органів влади.

На заході також присутні міський голова Києва Віталій Кличко та генеральний секретар Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Матьє Морі.

На учасників чекають три великі панельні дискусії за участю представників міського самоврядування України, Польщі та Великобританії.

фото: Руслан Канюка

Захід проводить Департамент суспільних комунікацій КМДА у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства», що реалізується ІСАР «Єднання», у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень та Центром демократії та верховенства права, завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку в партнерстві з Офісом Ради Європи в Україні, Конгресом місцевих та регіональних влад Ради Європи та Асоціацією міст України.

«Вечірній Київ» веде також текстову трансляцію події.

ВІТАЛЬНЕ СЛОВО ВІТАЛІЯ КЛИЧКА

Віталій Кличко під час виступу

Мер Києва наголосив, що за час повномасштабної війни, з якою росія вдерлася в Україну, місто змогло оперативно адаптуватися до викликів нової реальності. У перші тижні і місяці війни головним завданням було підготувати столицю до оборони, допомагати в евакуації жителів, які виїжджали, зробити все для життєзабезпечення столиці та її мешканців, які залишалися в Києві.

«І зробили ми це за активної участі та долучення громади. І влада столиці, і її громадяни продемонстрували неймовірну єдність, рішучість та незламність духу. Як українські військові на передовій дають відсіч окупанту, так громадянське суспільство в тилу формує ініціативи для допомоги захисникам і цивільному населенню, яке постраждало від війни», — зазначив Віталій Кличко.

Він підкреслив, що важливим завданням сьогодні є подальший розвиток ефективного партнерства між владою та громадянським суспільством — задля відбудови країни та столиці, подальшого розвитку місцевого самоврядування та демократії в Україні. Віталій Кличко нагадав, що вже не перший рік Київ працює над розбудовою місцевого самоврядування і демократичних інструментів для громади.

«Головним проєктом у цьому напрямі став міський застосунок „Київ Цифровий“. Через нього кияни у своєму смартфоні можуть користуватися не тільки міськими сервісами, такими як транспортна карта, QR-квитки, оплата за паркування, повернення евакуйованої автівки. А й мають можливість проголосувати за міські петиції, за проєкти громадського бюджету. Та взяти участь в опитуваннях на суспільно важливі теми, щоб міська влада знала реальну думку і прагнення киян та враховувала її, ухвалюючи управлінські рішення», — сказав мер Києва.

Віталій Кличко наголосив, що про ефективність такого механізму свідчать деякі факти: 300 000 киян долучилися до голосування за перейменування міських об’єктів, назви яких пов’язані з росією та її сателітами. За це віддали майже 9 млн голосів. Мер Києва впевнений, що такого масштабу залучення жителів не має жодне місто не тільки в Україні, а й в Європі.

«Проте ми розуміємо, що розвивати потрібно не тільки електронну демократію. Бо вона не може повною мірою замінити живе спілкування, дискусію та розвиток діалогу в громаді. Тому особливу увагу ми приділили і пошуку нових форматів, аби налагодити більш системну співпрацю та партнерство. Такою інституцією стали муніципальні відкриті громадські простори «Vcentri HUB», — зауважив мер столиці.

Це — ресурсні й експертні центри, що забезпечують підтримку громадських ініціатив, системну співпрацю між органами влади, бізнесом та неурядовими організаціями.

Вони оперативно трансформуються, реагуючи на нові виклики, і посилюють можливості спільного та інтегрованого планування й управління містом. На сьогодні цей майданчик об’єднав вже понад 400 громадських організацій міста та активно розвивається. Київ планує найближчим часом створити такі простори в кожному районі столиці.

ВІТАЛЬНЕ СЛОВО МАТЬЄ МОРІ

Матьє Морі

Генеральний секретар Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи зазначив, що Конгрес має досить тривалі стосунки з українськими містами, регіонами, з Віталієм Кличком, як мером міста і головою Асоціації українських міст. Чим займаємаються у цьому конгресі? Стежать за дотриманням європейських угод, пактів, статутів:

«Не може існувати потужна національна демократія без потужної місцевої демократії. Це дуже важливо. Україна має свою історію успіху, пов’язану з місцевим самоврядуванням. Україна з 2014 року започаткувала процес децентралізації, який, мабуть, є чи не найважливішою реформою в Україні за 10 років. Ми маємо дбати, щоб ця історія успіху не завершувалася, щоб ці тенденції залишалися і продовжувалися в Україні. Ми продовжуємо працювати з органами самоврядування, містами України над тим, щоб ця історія успіху не переривалася.

Я хотів би повідомити про одну важливу річ — це реєстр ушкоджень, який ми плануємо запустити. Рада Європи є одна з небагатьох міжнародних установ, яка позбавилася присутності росії. Це означає, що зараз ми можемо реалізовувати велику кількість інструментів без блокування з боку країни-агресора.

Міжнародний реєстр руйнувань допоможе українським містам, областям та громадам фіксувати ті руйнування, які вони зазнали під час війни. Відкриття цього реєстру буде оголошено наступного місяця. Я впевнений, що цей реєстр відіграє важливу роль.

Громади які постраждали від руйнувань, будуть живити інформацією цей реєстр. Але також громадяни матимуть змогу додавати дані до цього реєстру. Це відкриє нам шлях до інших інструментів. Зокрема, до механізмів компенсацій. Я впевнений, що буде трибунал, де злочинцям винесуть вироки.

47 учасників цієї угоди, а також держави-спостерігачі США та Японії, з нетерпінням чекають відкриття цього реєстру, який відбудеться наступного місяця. Я хотів би щиро привітати мера Києва з цією ініціативою, з усіма ініціативами, які започатковуються членами Асоціації українських міст. Будьте впевнені: ми зробимо все, що на наших силах, щоб продовжити відстоювати децентралізацію та місцеву демократію в Україні».

ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯ «РАДІУС ДОВІРИ»

Марина Хонда, заступниця голови КМДА про Vcentri HUB:

Марина Хонда

«Навіщо нам хаби. Після 2014 року громадянське суспільство потребувало комунікації із владою і єдине, що тоді говорили, що у нас немає місця, не має можливості для співпраці. А також — відсутні механізми та ресурси, щоб приймати спільні конструктивні рішення. З того часу ми почали працювати з офісом Ради Європи в Україні, щоб знайти зрозумілий європейський механізм.

Почали вивчати, як це працює у Європі, зокрема, у Варшаві. І дуже важливо, що сьогодні у Києві є кілька Vcentri HUB, де громадські організації можуть не лише у будь-який зручний час та безплатно провести захід, а й впливати на рішення влади та комунікувати. Місцеві Vcentri HUB — є більш партисипативними, для участі у прийнятті публічних рішень. Як тільки орки відступили з Київщини, ми відкрили третій хаб і на цьому зупинятися не будемо.

Також для нас сьогодні серйозним викликом є створення мілітарі хабів, де наші захисники зможуть отримати послуги та ознайомитися зі своїми правами. Хаби — це про те, що ми маємо бути партнерами у всіх сферах між владою, громадою і бізнесом.

З 24 лютого у нас близько 250 тисяч переселенців приїхало. Для порівняння — з 2014-го це понад 300 тисяч людей. Наші хаби були тими майданчиками, де люди могли оперативно отримувати медичну, юридичну та психологічну підтримку. Усіх ВПО ми вважаємо киянами й для нас важливо, щоб вони отримували такі ж послуги, як й інші мешканці столиці».

Під час першої панелі

Якуб Мазур, заступник мера Вроцлава про прийом українців у місті:

«Вроцлав — це місто, яке щиро відкрите для українського суспільства, ваших людей. Маємо понад 200 тисяч українців, які нині живуть у нашому місці. Дуже пишаюся цим, навіть ношу повсякчас значок з вашим прапором.

З першого дня російської навали ми розуміли, що треба робити щось швидко, і щоб це мало користь. Нам треба було створити якісь хаби чи притулки, центри тощо. Так відкрили 20 різних майданчиків, де приймали українців, які прибували до Вроцлава. Це старий вокзал, термінал аеропорту, спортивні зали, деякі школи, якими не користувалися, та інші локації. Минуло кілька тижнів, і кількість українців у Вроцлаві досягла 200 тисяч осіб. Нам треба було реагувати швидко, тож ми спиралися на наш попередній досвід. У 2012 році ми мали розмову з українськими містами перед Євро-2012. Тоді разом з Україною підготували школи та інші об’єкти, які дуже стали у пригоді, коли почалася війна. Окрім того, ми готували їжу, щоб годувати українців, які прибули.

Лише 3000 українців залишилися у притулках, а решта людей почали жити в інших родинах чи інших місцях. Ми бачимо, що наші мешканці відіграли дуже важливу роль. Вони проявили свою гостинність та прихистили українців, які тікали від війни.

Минуло вже 400 днів з повномасштабного вторгнення, і я дуже пишаюся тим, що ми встигли зробити за цей час. Вроцлав створив 60 тисяч робочих місць для українців, освітні майданчики та низку інших економічних підстав, які зробили в перебування українців у Вроцлаві комфортним».

Олександр Ломако, секретар Чернігівської міської ради про хаб у Чернігові, який відкрили за допомогою ЮНЕСКО:

«Чим більше таких просторів буде у містах, які пережали атаки ворога, тим більше людей буде почуття нормальності.

Це інклюзивний хаб, для дітей з особливими потребами. Попит є, попит буде. Це важливо для міста і для наших дітей, які складніше за дорослих переносять жахи війни».

Брайоні Рудкін, членкиня Конгресу місцевих та регіональних влад ради Європи про значення громадських відкритих просторів у Британії:

«Я вважаю, що мають існувати простори, де люди почуваються зручно, їм є, куди прийти. Минулої зими багато міст усвідомили, що деякі з їхніх мешканців мають проблему з оплатою комунальних просторів. Були очікування, що зима буде холодною. Тож вирішили надати публічні простори для того, щоб люди там могли просто зібратися та зігрітися.

Ми сформували банки тепла — хаби, де люди могли погрітися, попити чай чи каву, пограти шахи, соціалізуватися і поділитися своїм досвідом.

Такі простори є критично важливими. Адже суть демократії — можливість людей мати діалог, поділитися своїм досвідом».

Сергій Орлов, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради міста Маріуполь про центри «Я — Маріуполь»:

«Наразі «Я — Маріуполь» — це мережа з 17 гуманітарних центрів підтримки, 4 соціальних центрів підтримки. Загалом їх 21, і проєкт поширюється.

Базові центри називаємо «Я — Маріуполь», соціальні центри називаємо «Я — Маріуполь. Турбота», центри розширеної підтримки — «Я — Маріуполь. Родина».

Нині 56 тисяч маріупольців фізично зареєстровані та отримують допомогу в цих центрах, а щодня туди приходять приблизно дві тисячі людей.

Які напрямки є в гуманітарних центрах: це базова гуманітарна підтримка, продовольчі набори, гігієнічні набори, психологічна підтримка та підтримка медика, юриста, дитячої кімнати, коворкінг.

Завдяки нашим міжнародним партнерам ми відкрили проєкт, який передбачає, що у кожному центрі буде кар’єрний радник та психолог, які спілкується з маріупольцями. Тим, хто готовий працювати, допомагає кар’єрний радник. Наразі у базі 4200 вакансій. А з тими, хто не готовий, працює психолог. Завдяки цьому проєкту роботу знайшли 2000 маріупольців».

ІНТЕРАКТИВНА ДИСКУСІЯ: ЗНАЙТИ Й УТРИМАТИ

Оксана Косенко, координаторка проєктів із розвитку громадянського суспільства про те, що має бути першим: сам хаб чи активна громадськість:

«Долучення громадян до розвитку суспільства — це дуже складний процес, тому що кожен з нас зранку прокидається і в нього є купа завдань, особистих проблем, через що часто не залишається часу на громадську участь. І насправді долучити до позитивних змін у громаді — не так просто.

Водночас близько 60% молодих людей готові долучатися, але в них не завжди є розуміння, як це зробити. Втім, завдяки програмі «Молодіжний працівник», яку ми раніше запустили, це вдається. Молода людина, яка пройшла навчання, може ініціювати зміни у суспільстві. І тоді дійсно завдяки одному воїну може розвинулася велика робота у цій громаді і дуже швидко будуть помітні зміни.

Також скажу важливу річ: донорські організації не менше зацікавлені у вас, ніж ви у їхній підтримці».

Володимир Шейгус, виконавчий директор ІСАР «Єднання» про важливість хабів:

«Хаби — це місце, де громадянське суспільство може зустрітися з представниками влади і проговорити проблемні питання; зорієнтуватися, де в нас є можливості і ресурси; подискутувати про проєкти, які ми можемо виконувати спільно, а також разом подумати, як можемо ініціювати покращення навіть законодавчої сфери.

У такий спосіб простір набуває більшої цінності, ніж просто місце, де можуть зустрітися активісти і мати доступ до приміщення, до обладнання. Хоч і ця функція є не менше важливою, бо далеко не кожна ГО має достатні ресурси для таких зустрічей.

Мені дуже подобається київські Vcentri HUB. Тут можна також провести зустріч, обговорити питання, отримати консультацію. Якщо місцева влада започатковує такі локації — це справді гарна ініціатива».

Айдер Халілов, старший програмний менеджер Програми сприяння громадській активності «Долучайся» (USAID/ENGAGE) про те, як створюються громадські простори:

«Спочатку мають бути громадяни, які хочуть чогось. Ця ініціатива має бути підтримана якоюсь групою, а потім це перетворюється на простір. Це не обов’язково має бути фізичний простір, ви можете організовуватися будь-де, будь-коли, будь-яким чином. Головне, що ви організовуєте соціальну матерію. Вона складається з громадян, не з місця, не громади якої такої фізичної, не з влади. Треба цю соціальну матерію плекати та робити максимально стійкою до стирань.

Починати можна з того, які є ідеї щодо перетворень. Головне, що це має бути на позитив спрямоване.

Перше — треба мати лідера, який розпочне процес, потім послідовників, потім розробити спільний план дій, а потім шукати тих, хто буде будувати більше коло».

про те, як зробити ці простори сталими:

«Все існує до тих пір, поки це комусь потрібно. Не донору, не організації, а людям. Якщо немає бажання бути частиною процесу, то як не вкладайтеся туди, гроші все одно закінчуються. Донор приходить і йде. Якщо подивитися на країни, які втратили донорську підтримку, то вони використовують потенціал, який є у місцевого населення. Інших шляхів не бачу.

Вкладатися в процес постійної стабілізації — це вкладатися в те, що не розвивається і постійно вимагає ресурсів.

Більшість організацій контакту з цільовою аудиторією не мають або мають дуже-дуже слабкий. І як результат ми потім жаліємося, що населення нас не чує, нас не підтримують»

про те, в що найефективніше інвестувати:

«З нашого досвіду, найефективніше вкладатися в комунікацію. Краще продавати свій простір і таким чином забезпечувати подальшу стабільність, ніж купувати та ремонтувати будівлю — фізичний простір. Це теж важливо, що у нас соціальний капітал. Я б радив вкладатися саме в соціальні комунікації».

Інна Підлуська, заступниця виконавчого директора Міжнародний фонд «Відродження» про результат проєктів, які реалізовуються:

«Коаліція ветеранських просторів, понад 20 працюють у різних регіонах України. Працюють не тільки для ветеранів, але і як майданчики для того, щоб суспільство могло об’єднатися на підтримку тих, хто нас захищає, та їхніх сімей.

Ветеранські простори безумовно впливають на всю країну, наскільки людяною та стратегічною буде політика влади щодо ветеранів, наскільки якісними та системними будуть послуги, які можуть отримати люди, які приходять до хабів. І наскільки самі хаби перетворюються на потужні організації, які працюють як мережа і виконують надзвичайно важливу суспільну функцію.

Це простори не лише для ветеранів, а й для суспільства. Суспільство стає більш відповідальним, залученим і готовим створювати нові можливості».

про те, як отримати під підтримку:

«У нас немає вимоги співфінансування. Для нас важливо, чому і для кого це робиться, які є перспективи того, що воно виросте.

Ми намагаємося підтримувати проєкти, що є певним прототипом того, що могло б «вирости» і що б держава надалі могла впроваджувати. Наприклад, ЗНО колись виникло з невеликого проєкту»…

ПАНЕЛЬНА ДИСКУСІЯ «ПРОСТОРИ МОЖЛИВОСТЕЙ»

Під час третьої панелі. Роман Лелюк розповідає про громадські простори

Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій про Vcentri Hub:

«Активне розвинене громадянське суспільство є фундаментом побудови демократії як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях. І думаю, що абсолютно не перебільшу, якщо скажу, що громадянське суспільство нашої держави є одним з найактивніших, якщо й не найактивніше у світі. Лише за останні 30 років наша громадськість тричі виступала активним учасником політичних процесів, брала участь у трьох революціях, двічі змінювала правлячу еліту нашої держави, демонструючи свою політичну зрілість і дуже велику самоорганізацію.

Враховуючи, що найактивніше громадянське суспільство у нас у Києві (бо всі революції, всі події починаються тут) перед нашим колективом постала амбітна мета — налагодити партнерський сталий діалог влади та громади. Прописали концепцію, вивчили досвід наших іноземних колег — від Польщі до Португалії, взяли з них найкраще та імплементували до наших реалій. Так народився Vcentri Hub.

Що ж таке Vcentri Hub з технічного погляду? Це сучасне приміщення з сучасним ремонтом, єдиним брендингом, з повною інклюзією, з кімнатами для немовлят тощо. Хаби обладнані вайфаєм, системою клімат-контролю, меблями-трансформерами, які дозволяють проводити заходи різного формату — і світові кафе, і воркшопи, і семінари, і також засідання за круглим столом.

Сьогодні Vcentri Hub — це ресурсно-методичні центри підтримки розвитку громадянського суспільства. І таке собі «єдине вікно», «ЦНАП» для активних представників громадянського суспільства. Прийшовши до нас, можна отримати консультацію з різних питань. Зокрема, й щодо інструментів партисипації, а їх в Києві понад 20.

Про реакцію просторів на нові потреби (переселенці, обстріли, новий формат роботи):

«Від 24 лютого у Vcentri Hub Києві провели понад 2200 заходів. Тобто, під час війни не лише не знизилася громадянська активність, а навпаки — збільшилася. І з 24 лютого жодного дня жоден з наших хабів не був зачинений. З першого дня хаби почали працювати як перевалочні штаби гуманітарної допомоги, ініційовані громадянським суспільством. Тут громадські організації накопичували гуманітарну допомогу, сортували, і розносили тим, хто її потребував.

Після звільнення Київщини, ми першими в місті на базі наших Vcentri Hub організували комплексні консультативні центри для внутрішньо переміщених осіб. Спільно з нашими колегами — з Департаментом соціальної політики, з Департаментом освіти, Департаментом охорони здоров’я, з нашим міським Центром запобігання насильству, з Центром зайнятості і багатьма іншими колегами ми зробили так, що внутрішньо переміщена особа, прийшовши у Vcentri Hub, могла отримати будь-яку відповідь на будь-яке питання. Наприклад, як записати дітей у школу чи садочок, як потрапити до сімейного лікаря тощо.

Потім постало питання, як поводити себе у випадку ймовірної хімічної та ядерної загрози, як надавати першу домедичну допомогу. Ми відреагували і на цей виклик — виграли грант у Посольства Великої Британії на проведення безпекових тренінгів. По факту навчили 6000. На більше просто не вистачило пропускної здатності хабів. Наші тренінги з безпеки пройшли представники абсолютно всіх структурних підрозділів міської влади. 25% лекцій провели для всіх охочих мешканців міста. Навчили також окремо студентську молодь.

Наше завдання — і ми сьогодні досягли цього та розвиваємо далі — щоб VcentriHUB був локацією, яка охоплює абсолютно всі верстви активного громадянського суспільства. Хочу запевнити, що невдовзі в кожному районі столиці буде такий Vcentri Hub, і цього року до наших трьох перлин, які вже активно діють, додасться ще дві — у Солом’янському та Дніпровському районах».

Ірина Тулякова, голова правління БО «БФ «СпівДія»:

«Співдія у своїй назві вже говорить, про що ми. Ми про співдію — насамперед, між людьми. Коли ми започаткували цю діяльність, то насамперед хотіли впорядкувати хаос, який існував на початку війни. За чотири доби з волонтерами айтішниками розробили платформу, на якій можна як попросити про допомогу, так і запропонувати свою підтримку.

Що цікаво, маємо вже достатньо кейсів, коли люди, які отримали допомогу, пізніше самі починають її надавати. Тобто співдія живе без нас і це круто.

У перших дні після створення заявки на допомогу були в рази більше, ніж пропозицій помогти. Сьогодні маємо 463 тис. запитів від громадян на отримання допомоги.

Ми зорієнтувалися і вирішили створити хаби на базі молодіжних центрів, що теж важливо, бо це ті інституції, які вже працювали. Для нас працює принцип від людини до людини. Зараз таких хабів у нас 21 — в усіх куточках України. За рік війни пів мільйона людей отримали допомогу.

Паралельно запустили волонтерську ініціативу «СпівДія заради Дітей» — це безпечний простір, де дитина отримує психоемоційну підтримку через програму неформальної освіти: творчі заняття, рухливу та пізнавальну діяльність, взаємодію з іншими дітьми та дорослими. Зараз в нас понад 22 команд у різних куточках України, де допомагають діткам. Повторюся, дуже важливо, що ми не створюємо свої представництва. На нашу думку, треба об’єднувати діючі ГО, комунальні установи навколо спільної ідеї. Ми не створюємо простір заради простору — ми об’єднуємо бізнес, го, співпрацюємо з владою і наша мета розширювати цю справу».

Оксана Рідкоус, PR-директорка ГС «Освіторія»:

«Освіторія» починається з того, що ми громадська спілка, яка розвиває та допомагає розвивати освіту в Україні. І власне ми хочемо створювати спільноту освітян та працювати у синергії. А за таким гарним та абстрактним словом як «синергія» має бути якийсь простір, а «Освіторія хаб» — це інструмент для створення такого простору.

Так, у нас працює тренінговий центр для вчителів, де педагоги можуть навчатися. Загалом балансуємо між прибутком і суспільною користю. Тому свої зали даємо в оренду партнерам. Також у нас є коворкінги, які генерують прибуток, що покриває наші операційні витрати. Працю і офіс. Відтак, загалом у нас збирається потужна освітня і просвітницька тусовка, яка може між собою взаємодіяти, спілкуватися та ділитися досвідом. Недаремно називаємо це місце силою освітян».

Максим Студілко, Голова Координаційної ради Мережі організацій громадянського суспільства «Місто змістів»:

«Ми як хаб, як мережа і як партнерство, ставимо собі в першу чергу розвиток міста Вінниці, громадського сектору міста Вінниці і пошук глобальних змістів, як нам розвивати місто, рухатися далі для того, щоб розвивався громадський сектор.

Хаб як простір ставив собі за ціль підставити плече для громадських організацій. Спочатку думали, що це буде коворкінг. Пізніше була історія з гуманітарним штабом. Потім ми побачили, що заходи щодо термінової допомоги порозбирали на свої локації, і хаб знову закрився. Тоді вирішили давати простір не тільки для заходів з розвитку міста, а просто проводити псхиологічні тренінги та давати простір для дітей.

Таким чином ми наповнили хаб іншою енергією. Це був новий виклик. Зараз вже ми думаємо, як об’єднати стару енергію та нову, щоб транснформуватися і не втратити свою початкову ідею».

Артем Денисов, Veteran HUB:

«Ми організація, як почала працювати у 2018 році. До початку війни у нас було три хаби — у Києві, Вінниці і Дніпрі. З початку повномасштабного вторгнення були змушені призупинити роботу у Києві та Дніпрі, бо велика частина команди долучилася до сил оборони, тож не було де і не було кому. Потім ми повернулися в Київ і в лютому 2023 року відкрилися знову.

Незважаючи на те, що попит на психосоціальні послуги для УБД, ветеранів, військових та їх родин, родин полонених та зниклих безвісти збільшився, сама сфера сферо суттєво не виросла і це зараз є величезною проблемою.

Ми розуміємо ті виклики, які будуть стояти перед нами у найближчому майбутньому, і зараз наша відповідальність, громадянського суспільства у тому, щоб забезпечити наявність послуг для тих людей, які будуть їх потребувати.

Ми як організація і як суспільство не готові до того, запиту, який буде. Але ми зараз працюємо над тим, щоб мінімізувати той відсоток фейлів, які ми зробимо».

Олена ПЕТРИШИН, Юлія СЕРГЕЄВА, фото: Борис КОРПУСЕНКО «Вечірній Київ»