Сквер у Дарницькому районі ініціюють назвати на честь Павла Горянського: чому це важливо

Крайова Рада Українців Криму та експерти закликають киян перейменувати сквер Трудової Слави в Києві на честь українського громадського і культурного діяча, лідера українців Криму у 1919-1920 років, консула УНР Павла Ієрофійовича Горянського (1878-1935). Про це йшлося на пресконференції «Закарбуймо на мапі Києва ім’я консула УНР і лідера кримських українців Павла Горянського» в Українському кризовому медіа-центру.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ПАВЛА ГОРЯНСЬКОГО

Деталі біографії громадського та культурного діяча, одного з найкращих представників української інтелігенції розповів представник Крайової Ради Українців Криму, кандидат історичних наук Андрій Іванець.

Народився Павло Ієрофійович Горянський 1878 року на Звенигородщині, в селі Кримки, у родині священника. У Богуславі навчався в початковій духовній школі. Далі — в семінарії в Києві, закінчив університет Дерпта (зараз Тарту, Естонія). Прагнув висвітлювати українську історію, однак йому заборонили цю тему. Доручили написати випускну роботу про великоросійські міста в центральній росії.

«Настрій мав проукраїнський, проявляв себе в українському русі активно, — каже Андрій Іванець. — Після закінчення навчання працював у Києві в журналі «Киевская старина», На той момент це був провідний українознавчий журнал Наддніпрянщини. Був оглядачем і секретарем журналу.

Далі вчителював в Польщі, Катеринославі, Умані. Проявив себе як громадський діяч, очолював об’єднання педагогів, займався пам’яткоохоронною діяльностю. І все це робив на ґрунті українознавства, що для тодішньої інтелігенції було справою непростою. Зокрема, в Умані відкрив відділ «Україніка» в місцевій газеті, і багато хто відзначав його матеріали».

У 1914 році Павло Горянський, щоб поправити здоров’я приїжджає в Крим. Працює в Ялті викладачем. Як тільки з’являється можливість, після революції 1917 року, активно включається у громадське життя як український діяч. Він — один з тих, хто допомагав об’єднувати українців Криму. Одразу очолив Ялтинську громаду українців. У цей час в Криму відбуваються бурхливі події, часто змінюється влада. Очільники не прихильні до українців. А деякі відверто ворожі.

У 1918 році Павло Горянський брав участь у першому з’їзді українців Криму, а в 1919-му очолив Крайову Українську Раду в Криму. В 1920 році до нього приїжджали делегації УНР, які їхали на переговори до Врангеля. Проводив просвітницьку роботу. Українці висунули його як консула УНР в Криму. Щоб захищати інтереси кримського українства, об’єднувати українців, І представники УНР його в такій якості визнали.

На жаль, Крим у 1921 році увійшов до складу радянської росії. Павло Горянський побоювався, що в Криму не зможе виховати своїх синів українцями. Тому в 1925 році переїхав в Київ і працював у Всеукраїнській народній бібліотеці (сьогодні Національна бібліотека імені Вернадського). В 1933 році під час «чистки» його позбавили роботи як українського буржуазного націоналіста, вихідця з родини священника.

«Далі йому загрожувала участь представників української інтелігенції „розстріляного відродження“. Але в січні 1935 року він помер і уникнув такої долі, — зазначив Андрій Іванець. — Ми, представники Крайової Ради Українців Криму, переконані, що постать Павла Горянського має бути відзначена в Києві».

До слова, похований Павло Горянський на Лук’янівському цвинтарі. Торік з ініціативи кримських українців і підтримці небайдужих киян там був встановлений пам’ятник Павлу Горянському. А єдина фотографія Павла Горянського була віднайдена в журналі 1926 року.

ЧОМУ ЙОГО ІМ’Я МАЄ БУТИ НА МАПІ КИЄВА

Як підкреслив Андрій Іванець, життєвий шлях Павла Горянського тісно пов’язаний з Києвом — тут він отримав середню освіту, починав трудовий шлях, наприкінці життя працював в бібліотеці. Тут помер і похований.

Друга причина — підтримати кримських українців, другу в Криму групу за чисельністю та одну з найбільш дискримінованих спільнот в умовах окупованого Криму. Дати їм сигнал, що ми пам’ятаємо про проблеми українців.

«Павло Горянський зробив багато для кримських українців, щоб консолідувати їх у період війни і революцій. Це знакова постать, — підкреслив Андрій Іванець. — На єдиній збереженій світлині він стоїть в Ялті, біля могили поета та лікаря Степана Руданського. Як голова ялтинської громади українців опікувався нею. Тоді ялтинські українці ініціювали комісію з опікування могилою Степана Руданського, викупили землю у церкви, встановили пам’ятник на його могилі. Сьогодні наша черга згадати про кримських українців».

ЧОМУ САМЕ ЦЕЙ СКВЕР

Сквер Трудової Слави — безлика назва, яка говорить лише про радянську пролетарську естетику, зауважив член Комісії з питань найменувань та дослідник історії Києва Тиміш Мартиненко-Кушлянський.

За його словами, розташування цього скверу унікальне. В місцевості Нова Дарниця, значна частина вулиць пов’язана з Кримом — є вулиці Севастопольська, Сімферопольська, Ялтинська. Тут з’явилася вулиця Ісмаїла Гаспринського, видатного кримськотатарського культурного діяча.

«Павло Горянський був лідером української громади Криму. Ця постать має стосунок і до Києва, і є потужним культурним містком до української громади Криму, — зазначив Тиміш Мартиненко-Кушлянський. — Павло Горянський залишається єдиною постаттю, яка не вшанована в Києві з-поміж виданих лідерів визвольних змагань з різних регіонів України».

Ініціатори зазначають, що найменування скверу на честь Павла Горянського допоможе не лише підтримати українців Криму, а й створити якісний міський простір в цій частині міста. Сквер може стати місцем збору для кримської української громади, в тому числі кримськотатарської.

Сьогодні у сквері розташована церква святої Катерини. Як повідомив Сергій Вікарчук, голова Ради ветеранів Криму при КРУК, віряни підтримують перейменування. Адже Павло Горянський з родини священнослужителів, а отець Олександр є капеланом, і розуміє важливість питання.

ЯК ПІДТРИМАТИ ІНІЦІАТИВУ

Щоб проголосувати, необхідно:

• Завантажити додаток «Київ цифровий»;
• В розділі «Електронна демократія» обрати «Опитування»;
• Знайти опитування «Як перейменувати сквер Трудової слави» і обрати «Павла Горянського».

Зазначимо, що скверу також пропонують дати назви Катериненський та Святослава Шрамченка (військовий, філателіст, письменник). Голосування триває до 16 квітня включно.

У голосуванні в «Київ Цифровий» кияни можуть висловитися за перейменування 27 об’єктів у місті. Зокрема заплановано перейменувати проспекти Повітрофлотський та Правди, а також парк імені Генерала Потапова, сквер імені Чкалова та інші об’єкти.

Впродовж останніх пів року Київрада підтримала перейменування понад 200 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з радянським союзом, країною агресоркою та її сателітами.

Також наводимо повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»