Історію порятунку народженого за два дні до війни хлопчика Гордія розповіли у київській клініці
Новонародженого хлопчика з ускладненнями стану здоров’я, евакуювали з охопленого війною Чернігова до Києва у березні 2022 року, лише нині його готують до виписки.
Рік тому, перед самим початком широкомасштабного вторгнення, у Ольги, яка через війну у Донецьку перебралась до Чернігова, народилась двійня.
Один з синочків помер. За два дні після пологів почалась війна. А новонароджений потребував кисню, без якого його стан ставав все більш загрозливим.
«Через постійні обстріли, в пологовому не лишилося вікон. Уся родина Ольги жила у підвалі пологового разом з іншими родинами новонароджених. Гордій був найважчим пацієнтом, його не можна було відлучати від кисню. Місцеві лікарі змушені були рятувати дітей без води, опалення, світла та зв’язку. Гордій постійно лежав у кувезі, щоб зберегти тепло. Дитина важила 1 кг 200 грамів», — згадують ситуацію річної давнини у клініці Охматдит.
«Кисню лишалось на 48 годин» і тоді, попри обстріли й небезпеку, лікарі та рідні маленького Гордія, зважились на евакуацію до Києва.
Евакуація була дуже небезпечною, під постійними обстрілами та тривогами керівник відділу соцслужіння Київської Митрополії ПЦУ Роман Холодов разом з лікарем-анестезіологом Миколою Дем’янюком, відчайдушними медиками та волонтерами ризикнули вивозити новонароджену дитину. Також дякуємо за допомогу в евакуації дитини Оксані Рубан, благодійному фонду Charitable Foundation «Vigilant Heart» та керівництву Охматдиту. Це був єдиний шанс на життя Гордія.
З оточеного Чернігова родину евакуйовували вночі, їхали полями, із вимкненими фарами, щоб не потратити під російський вогонь. Жінці здавалося, що це страшний сон, бо 8 років тому вона вже переживала подібне. У 2013 році Ольга вже так само тікала з охопленого війною Донецька з семимісячною дитиною.
«Мені було страшно розплющити очі. Бо ти розумієш, що попереду в реанімобілі везуть твоє дитя, і поруч з тобою твоє дитя, а кожну секунду може статися незворотне. Навколо нас все горіло. Небо палало від запалів градів. Було дуже страшно», — розповідає мама Ольга.
За 11 місяців за життя та здоров’я Гордія в Охматдиті боролися десятки спеціалістів. Дитині зробили 2 операції, бо хлопчик не міг самостійно дихати і харчуватися.
За час лікування маленького рятували у трьох відділеннях Охматдиту: інтенсивної терапії новонароджених, інтенсивної терапії та інфекційному боксованому відділенні для дітей молодшого віку.
За 10 днів Гордію виповниться рік. Хлопчик самостійно дихає і починає самостійно харчуватись. Нарешті родина їде з Охматдиту. Але сьогодні у клініці рятують життя сотень інших дітей, розповіла завідувачка відділення Інфекційного боксованого відділення для дітей молодшого віку Ольга Зарудня.
«Вечірній Київ» розповідав про те, як діти та лікарі у Охматдиті ховались у підвалах лікарні у перші тижні війни.
У київському Охматдиті розповіли, як допомагали немовлятам. Неонатологічна служба Охматдиту під час активних бойових дій біля Києва працювала 24 на 7. За перші три місяці війни спеціалісти відділення хірургії новонароджених пролікували 103 немовлят, виконали 125 оперативних втручань.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»