Доля садиби Терещенків у руках вищого правосуддя: що відомо на цей час
Пам’ятка з унікальною історією вже багато років залишається занедбаною, нині ж у Верховному Суді України триває розгляд справи щодо її повернення у комунальну власність Києва.
Чергове засідання відбулося 9 лютого, під час якого судді Касаційного господарського суду у складі Верховного суду України передали скаргу на розгляд Великої палати — постійного колегіального органу, до складу якого входить двадцять один суддя Верховного суду України.
Відповідно до цього рішення, справа садиби Терещенків може стати головним поштовхом до перегляду та формуванню єдиної правозастосовної практики щодо об’єктів культурної спадщини.
Рішення суду прокоментувала у своєму дописі у Facebook правозахисниця та депутатка Київради VII скликання Олена Терещенко. Вона є дружиною Мішеля Терещенка — нащадка відомої династії меценатів та колишніх власників садиби на бульварі Тараса Шевченка, 34.
«Судді Верховного Суду винесли своє рішення у справі Садиби Терещенків. Відразу зазначу, що дане рішення не є звичайним. Ми думали, що для нас Верховний Суд — остання інстанція. Але ні. Суд вирішив ПЕРЕДАТИ справу на розгляд — ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ Верховного Суду України! Підстави ухвалення подібного рішення не були зачитані, але серед них згадана нібито необхідність перегляду попередньої судової практики. Детальніше прокоментувати винесене рішення зможемо лише після ознайомлення з ним. У будь-якому випадку, ми налаштовані ОПТИМІСТИЧНО…» — зауважила вона.
ЧИМ УНІКАЛЬНА САДИБА ТЕРЕЩЕНКІВ
Вишукана білосніжна будівля на розі Бульвару Тараса Шевченка та Михайла Коцюбинського вважається архітектурною перлиною нашого міста. Кам’яниця у стилі венеціанської готики має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.
Першою власницею садиби була поміщиця Феліція Модзелевська, на замовлення якої у 1874 році архітектор Вальдемар Краузе звів цей оригінальний неоготичний маєток. Після смерті чоловіка у 1879 році вона продала будинок Іванові Терещенку, старшому сину відомого цукрозаводчика та мецената Ніколи Терещенка.
За деякий час він розширив маєток та звів біля нього двоповерховий флігель у стилі головної споруди.
«Забудова цієї невеличкої садиби збереглися майже повністю: наріжний двоповерховий особняк з видовженим бічним фасадом до Тимофіївської (Коцюбинського), а з вузьким, з парадним входом до бульвару; та двоповерховий флігель, що колись, на польський лад називався у Києві офіциною. Між ними невеличке подвір’ячко зі службами, відокремлене від вулиці цегляним парканом з брамою — стрільчастою, «готичною», — так описують історичну садибу відомі краєзнавці Ольга Друг та Дмитро Малаков у своїй книзі «Особняки Києва».
У 1903 році після смерті Івана Терещенка садиба переходить у власність його дружини Єлизавети та дітей, які проживали там до 1917 року.
Згодом уряд Української народної республіки реквізував у них особняк, щоб розмістити там Міністерство шляхів сполучення Української Держави та УНР. Водночас власники одержували орендну платню.
У 1918 році саму у стінах цієї будівлі відбулася історична подія — обрання Директорії УНР. До встановлення радянської влади у маєтку зберігалася унікальна колекція творів живопису відомих світових та вітчизняних митців, що налічувала понад 300 експонатів. На жаль, після погрому маєтку більшовиками, значна частина колекції була втрачена, деякі твори нині зберігаються у колекції Київської картинної галереї та в інших музейних закладах.
БОРОТЬБА ЗА ПАМ’ЯТКУ АРХІТЕКТУРИ ТРИВАЄ ВЖЕ 15 РОКІВ
Тривалий час будівля була на балансі КП «Київжитлоспецексплуатація», що здавала її в оренду.
Наприкінці 2007 року, історичну садибу передали ПАТ «Центрелеватормлинбуд» за умови проведення реставрації пам’ятки. Однак за 15 років жодні роботи не проводилися, а сама споруда за цей час опинилася під загрозою руйнації.
Захисники садиби Терещенків вважають, що погіршенню технічного стану будівлі також могло сприяти масштабна забудова сусідньої ділянки, де у 2007-2013 роках звели готель Hilton.
У 2017 році, впритул до будинку львівська фірма «Рома-М» почала зводити 17-поверховий готельно-офісний комплекс Leonis. Кияни виступили категорично проти такої забудови, яка перевищувала допустиму висотність для історичного центру Києва. Скандальне будівництво вдалося зупинити, однак стан садиби Терещенків дедалі погіршувався.
В червні 2021 року Генеральна прокуратура України звернулась до суду з вимогою повернути будівлю у комунальну власність міста, оскільки умови договору щодо реставрації споруди так і не були виконана, а за оцінкою експертів зараз будівля перебуває у занедбаному стані: на стінах можна побачити тріщини, а деякі конструкції є аварійними.
ЩО Ж БУДЕ ДАЛІ?
«Нинішнє рішення створює цікавий прецедент не лише щодо цієї конкретної садиби, але й щодо десятків інших аналогічних справ… І зрозуміло, що рішення Великої Палати по Садибі Терещенків стане новою судовою практикою й обов’язково застосовуватиметься у спірних справах щодо інших пам‘яток аналогічної долі, доведених до руйнування недобросовісними власниками та забудовниками», — зауважує Дмитро Перов, захисник київських пам’яток, громадський активіст та юрист ГО «Мапа Реновації».
На його думку, наразі майбутній розвиток ситуації можливий у двох варіантах: прокуратура повертає садибу Терещенків у комунальну власність міста або залишає її у ВАТ «Центрелеватормлинбуд», що надалі може призвести до остаточної втрати цієї унікальної пам’ятки архітектури в самому центрі столиці.
До теми: у Києві суд розпочав слухати по суті справу про демонтаж «МАФу-каплиці» біля Десятинної церкви.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»