Видатний винахідник та патріот: сьогодні день пам’яті українського вченого Івана Пулюя
Його життєвим кредо стала фраза: «Нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити йому кращу долю».
В останній день січня 105 років тому відійшов у вічність видатний український фізик та електротехнік, громадський діяч, публіцист та перекладач Іван Пулюй (1845- 1918), якого вважають українським винахідником «рентгену».
У день пам’яті видатного вченого, «Вечірній Київ» згадує найцікавіші факти з біографії Івана Пулюя.
РАННІ РОКИ
Народився 2 лютого 1845 року в містечку Гримайлів на Тернопільщині, що тоді входила до Королівства Галичини та Володимирії в Австрійській Імперії. Батько вченого Павло Пулюй був заможним господарем, а у 1861-1865 обіймав посаду бургомістра Гримайлова.
У роки навчання у Тернопільській гімназії, він разом з братами Олександром та Володимиром Барвінськими входили до таємного товариства української молоді «Громада». Великий вплив на їхню діяльність мала поезія Тараса Шевченка, якою юнаки зачитувалися тривалий час.
Вважається, що участь у товаристві мала істотний вплив на формування світогляду Івана, який вже на той час був палким патріотом української культури.
Підтвердженням цього факту є те, що у період навчання він переклав українською мовою підручник з геометрії для українських гімназій, хоча їх на той час ще не існувало.
ІЗ СВЯЩЕННИКІВ В НАУКОВЦІ
Майбутній вчений зростав в релігійній родині та деякий час збирався стати священником. Після закінчення гімназії Іван навіть вступив до Греко-католицької духовної семінарії у Відні, де поєднував навчання з перекладами духовної літератури українською мовою.
Водночас юнак активно відвідує лекції з математики, фізики та астрономії у Віденському університеті. З часом ці науки настільки його захопили, що він вирішив не висвячуватися на священника, а стати студентом фізико-математичного відділення університету.
Такі кардинальні зміни у професії хлопця спричинили невдоволення з боку його батьків та родичів, які прагнули бачити його священником. Втративши підтримку рідних, молодий фізик давав уроки математики, щоб заробити собі на життя.
Однак, попри свою успішну наукову діяльність, Іван Пулюй до кінця життя залишався палким християнином, завжди повторюючи: «Що має статися — станеться обов’язково і буде якнайкращим, тому що така воля Господня».
ВИДАТНИЙ ВЧЕНИЙ та ВИНАХІДНИК
За життя Іван Пулюй вважався одним з провідних фізиків-електротехніків Європи на межі ХІХ-XX століть, професором Вищої технічної школи в Празі, ректором першого в Європі електротехнічного факультету, доктором Страсбурзького університету, радником Двору Його Імператорської Величності Франца-Йосифа, державним радником з електротехніки Чехії та Моравії.
Також він є автором понад 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами. А його розробки входять до колекцій наукових музеїв Праги, Відня, Парижа, Лейпцигу.
Іван Пулюй сконструював прилад для вимірювання механічного еквівалента теплоти, який отримав медаль на Всесвітній виставці в Парижі в 1878 році, а надалі використовувався для навчання в університетах різних країн.
Цей прилад наочно демонструє один із найважливіших фізичних принципів збереження та перетворення енергії — той самий, що забороняє існування вічних двигунів навіть теоретично.
Також вчений цікавився багатьма науковими проблемами, зокрема в галузі молекулярної фізики. Він вивчав питання внутрішнього тертя і дифузії газів, проблеми обчислення таких мікроскопічних величин, як середня довжина вільного пробігу молекул, їх кількість в одній грам-молекулі тощо. У цій сфері Іван Пулюй домігся чималих успіхів.
ПУЛЮЙ ТА РЕНТГЕН
Найвідомішим винаходом вченого вважається є «лампа Пулюя», сконструйована в 1881 році. Вважається, що це був прообраз майбутнього рентгенівського апарату, що робив знімки будь-якої частини людського тіла.
За допомогою своєї лампи Іван Пулюй зумів зробити разюче чіткі знімки зламаної руки 13-річного хлопчика, руки своєї доньки із захованою під долонею шпилькою. І місце перелому, і шпилька відмінно проглядалися на отриманих зображеннях.
Лампа завоювала срібну медаль на Міжнародній електротехнічній виставці в Парижі, і виготовлялася серійно. Але захоплений дослідницькою роботою Іван Пулюй не поспішав описати свій винахід і дати йому своє ім’я.
Коли ж лютому 1896 року він подав для публікації першу наукову статтю про «лампу», то виявилося, що його вже випередив німецький колега Вільгельм Рентген, стаття якого була опублікована у грудні 1895 року.
Це дозволило німцям переконати світ, що першовідкривачем винаходу є саме німець, а відкриті українським фізиком X-промені моментально отримали назву «рентгенівських».
Є припущення, що саме роботами Пулюя пізніше скористався Вільгельм Рентген. Однак, саме Х-променеграми Пулюя лишалися тривалий час неперевершеними за технікою виконання.
Насправді ж фактичне відкриття рентгенівського апарату Іваном Пулюєм є одним з найважливіших винаходів в історії людства, що на думку науковців, ставить нашого фізика в один ряд з найвизначнішими світовими вченими та винахідниками.
ПЕРЕКЛАДАЧ
Іван Пулюй володів 15 мовами, а перекладами займався ще з юнацьких літ. У період навчання у семінарії він активно займався перекладами духовної літератури українською. Там же разом з товаришами заснував студентське товариство «Січ», діяльність якого згодом високо оцінив Іван Франко.
Зробив перший переклад українською мовою (разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким) псалтиря та Євангелія, виданих 1903 р. Британським біблійним товариством.
За спогадами близьких фізика, з видатним письменником Пантелеймоном Кулішем (1819-1897) Пулюй познайомився під час богословського навчання у Відні.
Пантелеймон вивчав тут грецьку та староєврейську мови, працюючи над перекладом Біблії на українську. Куліш був старший за Пулюя на 26 років, але чверть століття не була перепоною у співробітництві — й Пулюй став його помічником у перекладацько-просвітницькій роботі.
У 1869 році сумісними зусиллями вони видали у Відні молитовник українською мовою, а 1871 року — переклад Євангелія від Матфея. За чотири роки (1869-1872), проведені у Відні, Куліш і Пулюй здійснили повний переклад Нового Завіту з давньогрецької мови. Також 1869 року вони стали засновниками легального студентського товариства «Січ» у Відні.
Цікаво, що ще перед початком роботи над перекладом Біблії Іван Пулюй видав український молитвослов і під час російсько-японської війни передав українським полоненим воїнам тисячу примірників. «Коли про це дізнався імператор Японії, то передав Пулюю в знак поваги подарунок — великий килим».
Також вчений звернувся до російського генерала з проханням передати дві тисячі примірників молитвослова українським воїнам, які служили в російській армії. Відповіді він не отримав…
РОДИНА ВЧЕНОГО
Український фізик виявився не тільки талановитим ученим, а й на рідкість прекрасним сім’янином. З дружиною Катериною він виховував 15 дітей, з яких дожили до зрілого віку шестеро: дочки Наталка (1886), Ольга (1891) і Марія (1894), та сини Олександр (1901), Павло (1904) та Юрій (1906).
Проживаючи у Відні та Празі, відомий фізик та його дружина спілкувалися українською зі своїми дітьми, а також наймали вчителів, щоб спеціально навчати їх рідної мови.
Також Іван Пулюй взяв на виховання Олександра, який, на відміну від рідних дітей вченого, не займався наукою, а став членом куреня Українських січових стрільців, до 1920 року воював в Українській Галицькій армії, за часів Другої Світової, боровся за незалежність України у складі Буковинського куреня.
Старша донька Наталія стала відомою піаністкою та дружиною відомого українського композитора Василя Барвінського.
ІВАН ПУЛЮЙ — ВЕЛИКИЙ ПАТРІОТ
Відомий вчений відіграв значну роль у національному русі початку XX століття, активно відстоюючи необхідність здобуття Україною незалежності.
У розпал Першої світової Іван Пулюй написав дві фундаментальні роботи про ситуацію в Україні та її роль на тодішній геополітичній арені.
»…Найважливіше значення… для забезпечення тривалого миру в Європі може мати тільки самостійна Україна. Незалежність України є, за нашим переконанням, ключем до миру в Європі!», -напише вчений у 1915 році.
Він переконував Європу: Україна є і буде бар’єром, що відділяє європейські держави від загарбника — Росії. Більшість з його тверджень залишаються актуальними й в наш час.
«Якщо потрібно протиставити дієву завісу проти загрозливої сили російського гіганта, то повинна бути звільнена Україна, ця основа розвитку російської влади, в інтересах найбільш можливої стабільності миру в Європі», — писав він у роботі «Україна та її міжнародне значення».
Завдяки незалежній Україні московитський царизм було б витіснено із Чорного моря, Балкан, Дарданелл, і так було б знищено посягання Росії на всесвітнє панування, писав Іван Пулюй. «Тільки в результаті приєднання України до Московії утворилася надмогутня Росія, і тільки через визволення українського народу з російського рабства може стати Росія знову Росією, азійською імперією».
За декілька днів до смерті, Іван Пулуй отримав радісну звістку про проголошення Центральною Радою IV Універсалу про незалежність Української Народної Республіки. Таким чином, збулася палка мрія усього його життя…
До теми: замість Челябінської — Пантелеймона Куліша: у столиці з’явилася вулиця на честь класика української літератури
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»