МКІП рекомендувала КМДА демонтувати та перенести пам’ятник радянському генералу Миколі Ватутіну
Парадоксальне рішення МКІП викликало обурення у КМДА.
Минулий, 2022 рік, на думку мера Києва Віталія Кличка, можна назвати роком великої дерусифікації Києва. «Столиця „змиває“ з себе символи та нагадування про російську й радянську ідеологію», — зазначив Віталій Кличко.
Він нагадав, що починаючи з серпня 2022 року в Києві перейменували вже 237 вулиць, проспектів та бульварів, чиї назви були пов’язані з країною-агресором чи радянським минулим. Зникають і пам’ятники радянським символам, як от монумент робітників під Аркою, яка має нове ім’я — не дружби народів, як рані, а Арка свободи.
Залишилось близько чотирьох десятків пам’ятників, які пов’язують з часами срср й, очевидно, підлягають знесенню.
Учора, 26 січня, радник міського голови у Київраді Дмитро Білоцерковець заявив, що згідно з рішенням експертної комісії у МКІП, яка провела засідання 25 січня, пам’ятник авіатору Чкалову буде демонтований.
Складніше — з пам’ятником генералу Ватутіну, який стоїть у Маріїнському парку у центрі Києва.
У публікації пресслужби МКІП йдеться про рішення експертної ради:
«Щодо пам’ятника радянському генералу Миколі Ватутіну експертна комісія МКІП рекомендувала КМДА демонтувати та перенести його, а також визнати об’єкт таким, що відповідає критеріям і ознакам пам’ятки монументального мистецтва».
Дмитро Білоцерковець звертає увагу у своєму пості у фейсбук на парадоксальність рішення комісії.
Члени комісії при МКІП, за словами радника Кличка, «рекомендували включити як пам’ятку монументального мистецтва, що ускладнить та затягне процес демонтажу. Таке враження, комісія при Міністерстві робить все, щоб в центрі Києва залишився пам’ятник Ватутіну».
Білоцерковець одразу зауважує, що йдеться саме про постать Ватутіна над могилою, а не саме поховання генерала.
Як виявилось, члени комісії взяли до уваги те, що: «Це твір відомого скульптора Євгена Вучетича. Його монументальні скульптури встановлені, зокрема, перед будівлею ООН в Нью-Йорку, у Берліні — у колишньому секторі радянської окупації, а також у москві та інших містах на колишній території срср».
У МКІП нагадали, що пам’ятник мав раніше охоронний статус. «Монумент був взятий на облік наказом Головного управління охорони культурної спадщини КМДА від 06.04.2010 #10/13-10 (історія, монументальне мистецтво) та набув таким чином статусу щойно виявленого об‘єкта культурної спадщини», — йдеться у опублікованому рішенні.
Члени комісії пропонують кілька варіантів рішення про демонтаж:
1. Демонтувати монумент можна й до прийняття рішення МКІП з урахуванням його чинного статусу щойно виявленого об‘єкта культурної спадщини. У такому випадку демонтаж і перенесення потребують виготовлення проєктної документації. Однак чинним законодавством погодження такої документації МКІП не передбачено. Відтак справа повністю за КМДА.
2. Демонтувати монумент можна після його вилучення з Переліку щойно виявлених об‘єктів, яке відбувається розпорядчим актом місцевого органу охорони культурної спадщини. В такому випадку це можна зробити без проєктної документації, на підставі рішення КМДА про його переміщення.
За законною процедурою, після розгляду Експертної комісії МКІП Міністерство має розглянути рекомендації комісії та може проводити додаткові консультації, повторне винесення на розгляд комісії з метою уточнення рекомендацій або прийме остаточне рішення стосовно внесення або невнесення об‘єкта до Державного реєстру нерухомих пам‘яток України.
Розглядається й можливість рішення про невнесення пам‘ятника до Реєстру нерухомих пам’яток, про що МКІП інформуватиме КМДА.
В такому випадку об‘єкт вилучатиметься з Переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини згідно з процедурою.
Але, через визнання експертною комісією мистецької цінності пам’ятника, МКІП рекомендуватиме КМДА взяття її на облік як музейного предмета та переміщення до музейних фондів.
«Таким місцем зберігання може стати, до прикладу, музей-заповідник „Битва за Київ у 1943 році“ (с. Лютіж Київської обл.), оскільки на Лютізькому плацдармі розташовувався командний пункт Ватутіна. КМДА, своєю чергою, матиме прийняти рішення про демонтаж, визначити його спосіб та забезпечити демонтаж і переміщення монумента з урахуванням подальшого зберігання», — йдеться у рішенні комісії.
Дмитро Білоцерковець звернувся до очільника МКІП і закликав його втрутитись у ситуацію:
«Чекаємо від міністерства НАКАЗ, після чого Київ прибере ці об’єкти з публічного простору».
За постаментами із військовими радянської пори, наступні «Пушкін і Щорс, щодо демонтажу яких зелене світло має дати також Мінкульт!».
У столиці необхідно раз і назавжди завершити давно початий процес декомунізації у столиці, — заявив заступник голови КМДА Володимир Прокопів на засіданні робочої групи з декомунізації. На вулицях української столиці не може бути нічого, що пов’язане з історією та культурою срср.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»