«Демонтувати та викинути»: у Києві відбулося засідання суду щодо «МАФу-каплиці» біля Десятинної церкви

Суддя Дмитро Баранов відхилив усі клопотання зі сторони відповідача. Фото: Олександр Галух
Суддя Дмитро Баранов відхилив усі клопотання зі сторони відповідача. Фото: Олександр Галух

Засідання пройшло без ексцесів.

Господарський суд Києва призначив на 8 лютого судове засідання у справі демонтажу каплиці УПЦ МП, (яку в народі називають ще «храмом-МАФом»), збудованої на території Національного музею історії України в центрі міста.

Підготовче провадження у цій справі тривало з 20 липня 2020 року. У середу ввечері, 18 січня, суддя Господарського суду Києва Дмитро Баранов ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити судове засідання на 10:30 8 лютого 2023 року.

Напередодні відомий громадський діяч, засновник руху «Збережи старий Київ» Ігор Луценко, який наразі боронить Україну в лавах ЗСУ, закликав киян відвідати засідання суду та підтримати знесення «МАФу –монастиря». За його словами, цей об’єкт незаконно збудувала російська православна церква з метою застовпити за «рускім міром» територію «звідки пішла земля руська».

Судова зала була переповнена.Фото: Олександр Галух
Багато людей стежили за розглядом справи у коридорі. Фото: Олександр Галух

На його заклик відгукнулися чимало киян і судова зала була переповнена. Ті, хто не зміг потрапити всередину, стежили за розглядом справи у коридорі. Суддя дав розпорядження охороні не зачиняти двері залу, аби всі мали можливість, якщо не бачити, то хоч чути хід засідання.

Втім, усі присутні при розгляді резонансної справи поводилися пристойно й засідання обійшлося без ексцесів. Хоча люди й висловлювали іноді вголос свої думки, які зводились до одного: «демонтувати та викинути».

До речі, суддя Баранов відхилив три клопотання зі сторони представників відповідача, тобто релігійної громади Десятинного Храму Пресвятої Богородиці (так називають споруду в УПЦ МП) про перенесення засідання.

Адвокат Дмитро Дорофеєв, який представляв сторону відповідача, заявив, що нещодавно залучений до справи, тому просив суд не закривати підготовче провадження, поки він не ознайомиться з усіма матеріалами.

Інший представник відповідача Микита Чекман клопотав про перенесення засідання, оскільки брав участь у слуханні справи в іншому суді. Також він наполягав на проведені повторної земельної експертизи, яка встановила, що «храм-МАФ», площею 158 квадратних метрів, збудований саме на землі Національного музею історії України, біля залишків фундаменту Десятинної церкви.

Суд призначив засідання на 8 лютого. Фото: Олександр Галух

Представники позивача від музею та Міністерства культури виступили проти задоволення необґрунтованих звернень, заявивши, що вони направлені на затягнення процесу. Суддя погодився з їхньою позицією та визнав усі три клопотання безпідставними.

Нагадаємо, що «храм-МАФ» з’явився на землі Національного музею історії України ще у 2006 році як тимчасовий намет для проведення богослужіння на одне з релігійних свят. Утім, коли подію відзначили, намет лишився.

Згодом він перетворився на дерев’яну каплицю, а потім, із мовчазної згоди чиновників, став капітальною кам’яною спорудою, у якій наразі розташовані церква та монастир. Ба більше, релігійній громаді вдалося зареєструвати право власності на будівлю, тоді як земля залишається у постійному користуванні музеєм.

Завідувачка скарбниці Національного музею історії України Наталія Панченко, яка виступає в суді зі сторони позивача, розповіла «Вечірньому Києву», що багато років триває боротьба з самозахопленням особливо цінної заповідної землі історико-культурного призначення та незаконним зведенням споруди.

«У релігійної громади не має жодних дозвільних документів. Просто взяли, вирили котловани та збудували. Ми зверталися до усіх правоохоронних, державних органів, КМДА… У 2018 році отримали припис, що музей, як єдиний законний землекористувач сам допустив, що ділянка використовується не за цільовим призначенням.

Тож маємо усунути допущені порушення. Ми звернулися спочатку до Окружного адміністративного суду Києва (справа й нині там), а потім і до Господарського суду столиці щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно», — розповіла Панченко.

Спочатку встановили тимчасовий намет
Потім намет перетворився на дерев’яну каплицю
А згодом з’явилася кам’яна споруда

Своєю чергою представниця юридичного відділу музею Олена Банах висловила сподівання, що після завершення підготовчого провадження, розгляд справи по суті триватиме недовго.

«Все має бути зроблено згідно з законом і дотриманням процедур, щоб потім не виникало зайвих питань. До суду подані всі необхідні докази порушення релігійною громадою законодавства. Ми вимагаємо, щоб відповідач своїм коштом зніс незаконну споруду. Ніяких забудов на землі, де стояла перша кам’яна церква Київської Русі разом із містом Володимира Великого, не може бути без погодження з Верховною Радою, Мінкультом та ЮНЕСКО», — сказала «Вечірньому Києву» Банах.

Нагадаємо, що Десятинна церква, зведена наприкінці Х століття князем Володимиром Святославичем, була зруйнована під час облоги Києва в 1240 році монгольськими ордами хана Батия. Залишки її фундаменту та двох князівських палаців є пам’яткою археології національного значення.

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко сподівається, що найближчим часом вдасться вирішити судовий спір і «храм-МАФ» нарешті демонтують.

Тим часом на сайті Київради триває збір підписів під петицією щодо знесення незаконної споруди, де співають проповіді про «єдіний народ».

Олександр ГАЛУХ, «Вечірній Київ»