Вулицю Києва перейменували на честь першовідкривача особливої комети Клима Чурюмова

Клим Чурюмов. Фото зі сторінки Клима Івановича у фейсбуці
Клим Чурюмов. Фото зі сторінки Клима Івановича у фейсбуці

Тепер вулиця Яснополянська називається на честь вченого, астронома і дитячого письменника Клима Чурюмова.

У Київській міській раді зазначили, що у травні 2022 року експертна комісія порекомендувала включити вулицю Яснополянську до переліку міських об’єктів, назви яких пов’язані з російською федерацією або її сателітами.

Назва вулиці Яснополянська походить від назви садиби Ясна Поляна в Тульській області, де народився російський письменник Лев Миколайович Толстой. У Ясній Поляні він написав «Війну і мир», «Анну Кареніну», прожив значну частину житті та був похований.

Нову назву для «дерусифікації» вулиці обирали у додатку «Київ Цифровий». Серед варіантів щодо перейменування 2 719 голосів набрала пропозиція — Клима Чурюмова. За результатами голосування та на основі експертних висновків 8 грудня 2022 року депутати Київради підтримали рішення щодо перейменування вулиці Яснополянської на Клима Чурюмова.

Це невелика вулиця у Святошинському районі, забудована переважно приватними будинками, отримала ім’я видатного українського астронома та дитячого письменника, першовідкривача комет Чурюмова-Герасименко та Чурюмова-Солодовникова, члена-кореспондента Національної академії наук України, директора Київського планетарію, головного редактора астрономічного науково-популярного часопису «Наше небо» Клима Івановича Чурюмова.

Клим Чурюмов і макет ядра «його» комети. Фото з відкритих джерел

Народився Клим Чурюмов у 19 лютого 1937 році у Миколаєві. До слова, 19 лютого народився також Микола Коперник — збіг, але ж який!

Батько, Іван Чурюмов, був кадровим військовим і загинув на фронті у 1942 році у сумнозвісному Харківському котлі. Мама, Антоніна Чурюмова (у дівоцтві Александрова), була непересічною жінкою, писала вірші, влучно стріляла та добре скакала на коні. (На честь її 90-річчя американський астроном і подруга Клима Чурюмова Елеонор Хелін назвала астероїд №6646 Чуранта).

До речі, свою четверту дитину родина Чурюмових назвали Климом на честь головного героя популярного у 30-ті роки XX століття роману Максима Горького «Життя Клима Самгіна». Всього у сім’ї було 8 дітей — п’ятеро синів і три дочки.

У 1949 році родина Чурюмових переїхала до Києва. Клим вступив на фізичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Хлопець планував вивчати фізику, але йому запропонували астрономію, яка стала не просто професією, а захопленням на все життя.

Після закінчення університету талановитого хлопця «розподілили» на полярну геофізичну станцію в бухті Тіксі Якутської АРСР. Там досліджував полярні сяйва, земні струми та іоносферу.

У 1962 році повернувся до Києва, пішов працювати на завод «Арсенал», де брав участь у розробленні астронавігаційної апаратури для космічних ракет та її випробовуванні на космодромах Байконур і Плесецьк.

У аспірантурі науковим керівником Клима Чурюмова був професор Сергій Всехсвятський, який запропонував Климу працювати науковим співробітником на кафедрі астрономії КДУ. Спостерігав за кометами на заміській станції Київського університету в селі Лісниках і під час астрономічних експедицій у високогірні райони Середньої Азії, Кавказу, до Сибіру, у Приморський край, на Чукотку і Камчатку.

Клим Чурюмов і Сергій Всехсвятський біля головного рефрактора обсерваторії Київського університету. Фото з відкритих джерел

У 1969 році університет спорядив експедицію з трьох осіб, зокрема Клима Чурюмова і Світлану Герасименко, для спостереження періодичних комет в Алма-Ату, в астрофізичний інститут (тепер Астрофізичний інститут імені Фесенкова). Там були зроблені низка знімків на пластини, які спочатку молоді науковці сприйняли, як брак. Коли ж повернулися до Києва, і уважно переглянули їх, то зрозуміли, вони «зловили» неопізнану комету.

Дані надіслали в Америку і Ленінград, в Інститут теоретичної астрономії. Зі США прийшла телеграма-відповідь — науковці відшукали нову комету за заданими координатами. За традицією її назвали іменем першовідкривачів — Чурюмова-Герасимено — 67P/Churyumov-Gerasimenko.

Знімок комети Чурюмова — Герасименко, зроблений 19 вересня 2014 року камерою КА «Розетта». Фото: Вікіпедія

Науковець був пристрасним популяризатором України — малі планети, що були відкриті вітчизняними і американськими астрономами, з його подачі отримали назви Кобзар, Каменяр, Знання.

У 2004 році він очолив Київський планетарій і усіляко сприяв популяризації астрономії серед дорослих та дітей. Він автор понад 800 наукових робіт. А для малечі він писав зворушливі вірші про тварин, які видавали великими тиражами. До речі, за мотивами його дитячих творів самі ж діти зняли мультфільм.

До Клима Чурюмова була прикута увага всього світу, коли у березні 2004 з космодрому Куру у Французькій Гвіані вивели у космос європейський міжпланетний зонд «Розетта». Основним завданням зонда було дослідження комети Чурюмова-Герасименко. 2 березня Клим Чурюмов та Світлана Герасименко були присутні на космодромі під час старту цієї місії.

Малюнок-концепт орбітального модуля «Розетта» і спускного апарата «Філе». Фото: Вікіпедія

Розетта прямувала до ядра комети 10 років. І в листопаді 2014 року досягла бажаного і модуль сів на комету. Дані, які отримали науковці вивчають ще й до цього часу. У мережі опублікована лекція Клима Івановича у якій він детально розповів про зонд і його місію.

Він часто жартував з тих, хто називав його «радянським» вченим, читав лекції українською. А в 2013- му році склав «Гімн українського Євромайдану».

«Розетта» завершила свою місію 30 вересня 2016 року, а через 2 тижні Клим Іванович помер на 80-му році життя.

Усі, хто спілкувався із Климом Івановичем відзначають, якою він був світлою і натхненою людиною. Він багато подорожував світом, але завжди повертався у Київ — любив Володимирську гірку, і, звичайно, затишну територію обсерваторії Київського університету.

19 лютого 2019 року, на День народження великого вченого на будівлі Київського планетарію відкрили меморіальну дошку.

Відкриття меморіальної дошки на будівлі планетарію. Фото з архіву «Вечірнього Києва»

Довідка: Влітку в застосунку «Київ Цифровий» завершили електронне голосування щодо перейменувань київських топонімів. Перелік самих об’єктів, запропонованих до перейменування, визначила експертна комісія фахівців Українського інституту національної пам’яті, Інституту історії України та інших установ. У списку 296 найменувань. Усі пропозиції передали на розгляд експертної комісії.

25 серпня Київрада підтримала перейменування майже 100 вулиць, 8 вересня проголосували за дерусифікацію ще 40 об’єктів.

У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно, повідомляє Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА.

Повний перелік вулиць Києва, перейменованих з 2014 року дивіться тут.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»