«Ми вирішили нікому нічого не доводити, а просто взяли і зробили», — Роман Лелюк про розвиток VcentriHUB

Роман Лелюк розповів про проєкт VcentriHUB. Фото: Олексій Самсонов
Роман Лелюк розповів про проєкт VcentriHUB. Фото: Олексій Самсонов

У хабах можна реалізувати свої ініціативи, отримати методичну, практичну, ресурсну і навіть фінансову підтримку.

Майже три роки тому у Києві створили перший VcentriHUB Шевченківського району. Громадський простір дуже швидко став популярним. На сьогодні успішно діють хаби у ще двох районах столиці: Оболонському (відкрили минуло літа) та Голосіївському (запрацював у серпні цього року).

Попит на проведення заходів у хабах зростає у геометричній прогресії. Не зупинили роботу ані ковід, ані війна чи блекаут. Якщо у 2020 році в столичних VcentriHUB було близько 200 заходів, торік — 600, то у цьому році — уже майже півтори тисячі. За три роки у них взяли участь понад 70 тисяч осіб.

Оболонський VcentriHUB розташовується на Оболонському проспекті, 22

Як змінилася робота команди VcentriHUB під час війни, які заходи проводять сьогодні та як розвиватиметься мережа міських громадських просторів у найближчі роки — про це «Вечірній Київ» поспілкувався з директором Департаменту суспільних комунікацій КМДА Романом Лелюком.

ПРО УНІКАЛЬНІСТЬ ПРОЄКТУ ТА ВИКЛИКИ ВІЙНИ

— Днями Асоціація міст України та Офіс Ради Європи України запросили Вас поділитися досвідом Києва на прикладі громадських просторів VcentriHUB. Розкажіть, будь ласка, чому хаби стають дедалі популярнішими. Що це за проєкт, які його особливості та переваги?

— За останній рік ми провели дуже багато презентацій нашого проєкту VcentriHUB на різних рівнях: міському, загальноукраїнському та міжнародному. Приємно, що сьогодні все більше організацій і партнерів хочуть почути наш досвід. Офіс Ради Європи та Асоціація міст України також запросили нас розповісти про столичні громадські простори іншим регіонам, містам та муніципалітетам.

Проєкт VcentriHUB народився як новий інструмент для налагодження системного партнерського діалогу «влада-громада». Тобто співпрацювати не «від заходу до заходу», коли провели семінар, тренінг, а потім — тиша. А започаткувати щоденний діалог між сторонами, щоденну сталу співпрацю та реалізацію проєктів.

Громадські хаби — це також і промоція всіх інструментів участі, які сьогодні є в Києві. Ми розповідаємо і навчаємо, як користуватися цими інструментами.

Окрім цього, VcentriHUB — це ще й центр ресурсно-методичної підтримки громадських організацій. Тобто, по суті, це єдине вікно, де можна отримати всі сервіси, стати партнером київської міської влади та знайти підтримку для втілення власних ініціатив.

VCENTRI HUB — ідеально підходіть для проведення різного роду заходів: воркшопів, тренінгів, семінарів та інших публічних заходів

Щодо ресурсної допомоги — це також проведення конкурсів для фінансової підтримки проєктів громадських організацій. Це й організаційна підтримка, допомога та реалізація їхніх заходів, і можливість проведення безкоштовних заходів на базі VcentriHUB. Ми також надаємо юридичні та фінансові консультації.

Водночас цей майданчик створений не лише для громадських об’єднань, а й для представників влади, яких ми також вчимо бути успішними, модерувати, фасилітувати заходи із громадою. Розповідаємо, як не боятися громадськості, а бути з нею партнерами.

— Зараз ми живемо в нових реаліях, всі вимушені пристосовуватися до нових умов. Підозрюю, що VcentriHUB — не виняток. З якими викликами зіштовхнулися із 24 лютого, як їх долали та як організовували роботу?

— Хочу підкреслити, що загалом наша мета була створити універсальний інструмент. І цей універсальний інструмент дуже яскраво показав себе під час усіх викликів останніх років.

Ми створили перший хаб у 2020 році. З того часу VcentriHUB пережили COVID, але навіть тоді ми все одно знайшли можливість проведення тематичних заходів в рамках тих обмежень, які встановлювало законодавство. У VcentriHUB організовували також центри вакцинування.

Наступний виклик, з яким ми зіштовхнулися, — це військова агресія 24 лютого. З першого дня ескалації хаби почали працювати спільно з громадськими організаціями як пункти збору, сортування та розподілу гуманітарної допомоги.

У квітні, коли російські війська були відкинуті ЗСУ, і коли вже не було такої гострої потреби у гуманітарній допомозі, суспільство зіштовхнулося з новим викликом — великою кількістю внутрішньо переміщених осіб.

Саме на базі Vcentri HUB було вперше в столиці організовано комплексне консультування вимушених переселенців

Київ прийняв найбільшу кількість вимушених переселенців (станом на 28 грудня йдеться про понад 200 тис. осіб, — ред.), і ми не могли ігнорувати цей виклик — їм потрібна була швидка адаптація. Тоді наші VcentriHUB стали першими в місті пунктами комплексної консультації внутрішньо переміщених осіб.

Щоп’ятниці на базі VcentriHUB внутрішні переселенці могли дізнатися, як зареєструватися, як влаштувати дітей у садочок чи школу, як отримати медичні послуги, користуватися міськими сервісами, додатком «Київ Цифровий» та як знайти роботу.

В окремій кімнаті можна було отримати психологічну допомогу. Спільно з нашими партнерами з Товариства Червоного хреста та БФ «100 відсотків життя» роздали понад 5000 сертифікатів на продуктові набори для ВПО.

Під час консультацій

Потім, коли ця хвиля спала, коли внутрішньо переміщені особи адаптувалися, ми зіштовхнулися ще з одним новим запитом від громадянського суспільства. Постало питання, як поводити себе у випадку ймовірної хімічної та ядерної загрози, як надавати першу домедичну допомогу. Ми відреагували і на цей виклик — виграли грант у Посольства Великої Британії на проведення безпекових тренінгів.

— Розкажіть, будь ласка, детальніше, про реалізацію цього проєкту, адже війна спонукала людей більше піклуватися про свою безпеку в критичних ситуаціях. Який був попит на тренінги?

— Я дуже дякую Посольству Великої Британії за підтримку нашого проєкту. У планах було навчити, як діяти в кризових ситуаціях 4500 осіб. По факту навчили 6000, провели 228 лекцій. На більше просто не вистачило пропускної здатності хабів. Якщо відкриємо усі десять хабів, у кожному районі столиці, зможемо охоплювати ширшу аудиторію.

Філософія проєкту — навчити представників критичної інфраструктури Києва, структурних підрозділів, які забезпечують життєдіяльність міста, правил безпеки та алгоритму дій у випадку загрози. А також — домедичної допомоги.

Учасники безпекових тренінгів вчаться накладати собі турнікет

Тому що найбільший ворог будь-якої надзвичайної ситуації — це паніка. А паніка виникає через брак інформації коли людина не знає, як їй діяти. Тому ми ставили собі за мету, щоб завдяки отриманим навичкам люди, які відповідають за функціонування міста, зберігали спокій, діяли чітко і могли спрямовувати населення.

Наші тренінги з безпеки пройшли представники абсолютно всіх структурних підрозділів міської влади. 25% лекцій провели для всіх охочих мешканців міста. Навчили також окремо студентську молодь.

ПРО СПЕКТР ЗАХОДІВ У VCENTRIHUB ТА РОБОТУ ПІД ЧАС ВІДКЛЮЧЕННЯ СВІТЛА

— На яких напрямках сьогодні сконцентрована робота хабів та чи змінилися потреби й запити з початком війни? Чому в нових умовах приділили увагу у першу чергу — окрім переселенців, про яких ви вже згадали вище.

— Увага зосереджена на дуже широкому спектрі заходів, починаючи з розвитку студентського та шкільного самоврядування, закінчуючи роботою з людьми похилого віку.

Наше завдання — і ми сьогодні досягли цього та розвиваємо далі — щоб VcentriHUB був локацією, яка охоплює абсолютно всі верстви активного громадянського суспільства. І абсолютно всі вікові аудиторії.

Окремий акцент зробили на допомозі дітям. Тому що вони — найбільше психологічно вразливі та найважче переживають те, що відбувається в країні. Близько 30% всіх заходів у хабах проводимо для психологічної та соціальної реабілітації дітей в умовах війни.

Третина від усіх заходів із 24 лютого проводиться саме для дітей

Це і майстер-класи, і тренінги, і просто свята. Щопонеділка влаштовуємо у VcentriHUB кінотеатр, пропонуємо перегляд фільмів і мультфільмів. Заходи відвідали вже понад 4500 дітей.

У нас також проходять традиційні лекції з комп’ютерної грамотності для людей поважного віку. Вчимо їх, як користуватися комп’ютером, як знайти необхідну інформацію, як зареєструвати в Helsi, щоб не стояти в черзі в реєстратурі, як користуватися сервісом «Київ цифровий».

Пенсіонерам розповідають також, як платити за комунальні послуги онлайн і не стояти біля банку під дощем чи на спеці. І попит на це дуже серйозний. Це ті заходи, які ми проводимо регулярно.

Пенсіонерів вчать комп’ютерної грамотності

— Які заходи ще відбуваються у хабах?

— У нас проходить дуже багато різноманітних заходів, ініційованих як громадськими організаціями, так і міською владою. Це громадські обговорення, тренінги, воркшопи, майстер-класи, школа ефективного державного службовця, проводимо лекції з публічного виступу, з риторики, з фасилітації та медіації.

Під забороною лише політичні, комерційні та релігійні заходи. Тобто, це мають бути на 100% заходи соціального спрямування з безкоштовним входом.

У VcentriHUB відбуваються заходи усіх можливих форматів, які охоплюють різну аудиторію — школярів, студентів, активістів, пенсіонерів, ОСББ, ОСН, ЖБК, міжнародні донорські організації. А також всі форми громадських об’єднань. Це те, чим сьогодні пишається наша команда!

Загалом у нас на сьогодні 265 громадських організацій-партнерів, які зареєстровані на нашому порталі vcentri.com.

До слова, перед Новим роком у VcentriHUB немає вільної години — весь графік щільно розписаний. Навіть ми з вами розмовляємо на другому поверсі, щоб не заважати дітям на першому проводити свій захід.

— А чи можуть долучатися активні кияни, які не є зареєстрованими громадськими об’єднаннями, але хочуть поділитися своїми знаннями?

— Абсолютно. Вони можуть підходити до наших адміністраторів і пропонувати свої заходи. Хоча для офіційно зареєстрованих громадських організацій це трішки легше і швидше. Бо ми, насамперед, ресурсні центри для формалізованих громадських об’єднань, і, мабуть, на 80% працюємо саме з ними.

Але ми також проводимо заходи з об’єднаннями, які не зареєстровані. Наприклад, те ж саме шкільне самоврядування. Або ж студентські парламенти, які лише в окремих випадках є юридичними особами, але здебільшого працюють без реєстрації.

Київська міська організація Товариства Червоного Хреста консультує у VcentriHUB

— Як щодо безпеки? Чи мають хаби укриття в разі повітряної тривоги? Та як працюють в умовах відключення електроенергії?

— У жодному з трьох VcentriHUB немає укриття цивільного захисту, яке б могло забезпечити безпеку під час повітряної тривоги. Але біля кожного хабу є визначені укриття, куди ми пропонуємо перейти усім учасникам після сигналу сирени.

Що стосується відключення світла, ми вже забезпечили Оболонський та Голосіївський хаби генераторами, які надають можливість забезпечити роботу. Тобто відсутність електроенергії для нас не є проблемною, ми до цього підготувалися.

ПРО РОЗВИТОК МЕРЕЖІ ХАБІВ І СПІВПРАЦЮ З КОВОРКІНГАМИ

— Попри війну, у сім’ї хабів поповнення — влітку відкрили третій громадський простір у Голосіївському районі. Як вдалося реалізувати проєкт, адже ресурси цього року з об’єктивних причин обмежені?

— Цим проєктом я пишаюся особливо. Чому? Тому що це показник успішності. Коли відкривали перший VcentriHUB Шевченківського району, в успіх та реальність реалізації цього проєкту, відверто кажучи, мало хто вірив. Ми вирішили нічого нікому не доводити, а просто взяли та зробили це.

Коли через рік відкривали Оболонський VcentriHUB, багато хто вже побачив, який шалений попит у громадянського суспільства на таку форму взаємодії. Мер Києва Віталій Кличко особисто приїхав відкривати новий громадський простір, оцінивши результативність Шевченківського. Але це помітив не тільки міський голова, а й депутатський корпус, соціально відповідальний бізнес, працівники виконавчого органу Київської міської ради.

Віталій Кличко відкриває Оболонський хаб

Важливо, що Голосіївський VcentriHUB — це вже ініціатива, яка прийшла не від нас, а до нас. Представники депутатського корпусу нам запропонували приміщення, районна адміністрація передала його на баланс. Ми заклали кошти в бюджет, стартував ремонт, але, на жаль, почалася війна, бюджет розвитку цього року зі зрозумілих причин не фінансувався…

Але ми знайшли меценатів, які профінансували закінчення ремонтних робіт, зазначивши, що для громадянського суспільства це дуже важливий проєкт. І у серпні місто отримало нову перлину — VcentriHUB Голосіївського району.

— Ви неодноразово говорили про необхідність розвитку мережі громадських просторів. Яку роботу ведете зараз у цьому напрямку?

— Вже знайшли декілька приміщень для наступних VcentriHUB у трьох районах Києва. І якби не було війни, то ми цього року відкрили б ще один новий хаб.

Одне з приміщень чекає на реконструкцію. По двох інших є певні юридичні питання. У Солом’янському районі вони вже на фінальній стадії вирішення, там було рейдерське захоплення. Але суд виграли, приміщення повернули у власність територіальної громади міста. Зараз чекаємо зняття арешту і можемо починати реконструкцію.

Аналогічна ситуація у Святошинському районі, там також було рейдерське захоплення приміщення комунальної власності. Сьогодні ця справа на розгляді правоохоронних органів. Сподіваюся, що наступного року поставлять у цьому крапку і ми відкриємо там VcentriHUB. Наше завдання — VcentriHUB в кожному районі столиці та один загальний міський.

Майданчик для обговорення нових ідей розбудови та трансформації міста

— Ви підкреслили, що активно обмінюєтеся досвідом з іншими містами та коворкінгами. Чи є в планах системна співпраця?

— Ми постійно ініціюємо зустрічі з представниками хабів і коворкінгів, які працюють в Києві та в інших містах. У нас була тематична панель і під час нашого щорічного традиційного Форуму розвитку громадянського суспільства. Тоді підключали до дискусії представників хабів з інших міст України, зокрема, з Маріуполя, Львова та Дніпра.

Також на базі VcentriHUB організовували зустріч з представниками хабів та коворкінгів Києва. Вони є різні: приватні, соціальні та грантові.

Сьогодні громадські хаби та коворкінги дуже актуальні і мають серйозний попит. Але водночас ця галузь законодавчо не врегульована. Тому ми б хотіли виступати адвокатами цього напрямку перед міською владою, допомагати міським хабам та водночас обмінюватися досвідом. Наша мета — об’єднати усіх, хто займається цією діяльністю.

Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»