У Києві обговорили повоєнне відновлення ландшафтів, їх рослинний склад та укриття у парках

Парк партизанської слави. Фото: Борис Корпусенко
Парк партизанської слави. Фото: Борис Корпусенко

Велика конференція зібрала у столиці понад 100 фахівців, які вважають, що вже зараз слід скласти план дій.

На конференції Empathic green conference «Ландшафтна спільнота України та повоєнна відбудова» говорили про те, що росія здійснює на території України екоцид.

Нині Мінекополітики приблизно підрахувало:

  • 38 тисяч тонн шкідливих речовин потрапило у повітря під час горіння російської техніки,
  • 183 тисячі квадратних метрів ґрунтів та ґрунтових вод забруднено небезпечними речовинами,
  • 20 відсотків охоронюваних державою територій потерпають від воєнних дій, страждає біорізноманіття,
  • значна кількість рельєфу країни змінена фортифікаційними спорудами.

Щодо повоєнної роботи саме у столиці, під час свого виступу генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король звернув увагу на те, що відновлення парків важливе тому, що вони є частиною соціопростору й простору для релаксу та соціокультурних розваг, відпочинку з дітьми, місце для занять спортом, місце для «тихого відпочинку» (відновлення). Він також згадав, як розміновували парк «Пуща-Водиця» та висаджували нові дерева у парку імені Тараса Шевченка, пошкодженого ворожими ракетами 10 жовтня.

Олексій Король

«І щоб парки повноцінно працювали, їм необхідні інклюзивність простору та елементів благоустрою, безпека, комфорт і затишок, а також озеленення як терапія природою», — пояснив очільник КО «Київзеленбуд».

За словами Короля, безпека це не тільки про тривожні кнопки, а про безпечні місця у парку. Тому потрібно облаштовувати укриття чи бомбосховища у наявних приміщеннях громадських вбиралень або будувати нові, адже саме тут є всі необхідні комунікації. Для цього потрібно, щоби були спрощені законодавчі процедури будівництва та обслуговування укриттів, можливість облаштування наявних приміщень під укриття тощо.

Такий підхід може бути прийнятним і для інших міст України, які зазнали великих руйнувань від рашистів.

Наразі в Києві шукають шляхи якнайшвидшого озеленення територій і підбирають максимально «ефективні» рослини, які не лише швидко ростуть, а й допомагають зберегти й повернути у міста біорізноманіття.

Мова йде про швидкоростучі дерева та кущі, природні «годівнички» — дерева й кущі з плодами та ягодами для птахів та комах, багаторічні рослини, висадження лугових трав та мавританських газонів.

У столиці планують орієнтуватися на висадження таких рослин

В інтерв’ю «Вечірньому Києву» Олексій Король розповідав про важливі питання, які розглянуть на конференції з повоєнного відновлення. Для столиці актуальна проблема відновлення лісів, пошкоджених снарядами, вибухами, фортифікаційними спорудами.

Крім того, у столиці озеленювачі прагнуть створювати ландшафти з багаторічних рослин, кущів, які добре генерують кисень й краще охолоджують поверхню міста, ніж газони. Якщо для Києва головну роль у виробництві кисню й очищення повітря грає ріка Дніпро, то для інших міст, де немає великих річок, проблема більш серйозна.

Разом з Управлінням екології та природних ресурсів КМДА з наступного року у столиці запускають новий проєкт з озеленення — висаджування луків. Вже частково визначили локації для посадки. Це розподільчі смуги та ділянки вздовж доріг. Так роблять в усьому світі, адже це сприяє зменшенню перегріву території міст влітку.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»