Архітектори пояснили, чому скандальний закон Ради є катастрофою для міст

Новий закон веде до хаотичної забудови. Ілюстративне фото: Борис Корпусенко
Новий закон веде до хаотичної забудови. Ілюстративне фото: Борис Корпусенко

Парламентарі проголосували за законопроєкт 5665. Українці просять Зеленського накласти вето. Розбираємося, що не так з цим законом.

13 грудня Верховна Рада під час пленарного засідання ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт 5655. У ньому йдеться про реформування сфери містобудівної діяльності.

Раніше мери, архітектори та окремі громадські організації закликали не голосувати за цей документ. Народні депутати не прислухалися та віддали 228 голосів «за».

Тепер українці закликають Володимира Зеленського не підписувати законопроєкт 5655. Зареєстрована з цього приводу петиція набрала потрібні 25 тисяч голосів у рекордно стислі терміни (фактично за лічені години).

І це не дивно. Адже цей законопроєкт, на думку багатьох, веде до хаотичної забудови та знищення забудовниками історичних пам’яток.

Парламент підтримав законопроєкт. Ілюстративне фото: Борис Корпусенко

СУТЬ ЗАКОНОПРОЄКТУ

Найбільшим «злом» ухваленого законопроєкту є те, що він передбачає ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), яка раніше виконувала функції з державного містобудівного нагляду.

Цей орган погоджував введення об’єктів в експлуатацію. Після ліквідації ДАБІ замовник має можливість сам обирати, хто буде контролювати будівництво: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради з питань містобудівного контролю чи приватні контролери — уповноважені юридичні особи, з якими він укладає договір.

Таким чином зникає державний контроль, а з приватними структурами, як показує практика, завжди можна «домовитися». Адже в основі їхньої діяльності лежать платні послуги: чим більше клієнт заплатить, тим краще.

Також таку контрольну структуру може створити й сам забудовник. Натомість представники міської ради навіть не матимуть права потрапити на територію, де відбувається будівництво.

Ще одне положення законопроєкту — створення єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Реєстрація права на виконання підготовчих та будівельних робіт відбуватиметься тільки через цю електронну систему. Право користуватися цим реєстром нададуть нотаріусам та державним реєстраторам.

Громадськість втрачає контроль над забудовою. Фото ілюстративне: Борис Корпусенко

МЕРИ МІСТ — ПРОТИ

Ще перед голосуванням за законопроєкт Асоціація міст України опублікувала звернення, яке підписали близько 40 мерів українських міст.

Вони закликали депутатів Верховної Ради не голосувати за такий документ. Серед найважливіших аргументів той, що контроль і нагляд місцевого самоврядування над забудовою міст знищується. Для міських рад залишається моніторинг, який охоплює лише спостерігання за самовільним будівництвом.

А також — ліквідовується можливість громадськості контролювати законність забудови та впливати на незаконні будівництва.

Звернення підписав і столичний мер Віталій Кличко, який також є очільником Асоціації міст України. Він переконаний, що це — законопроєкт, який повністю нівелює контроль міст за будівництвом. Окрім цього, створює умови для монопольного централізованого допуску будівельників на ринок.

«Тим хто зайде, буде дозволено створити приватний орган контролю містобудівної діяльності без жодного впливу держави чи місцевого самоврядування! Таким чином, самовільне будівництво стає повністю легалізованим, порушуючи права як власників земельних ділянок, так і мешканців громад», — пояснив небезпеку Кличко.

Віталій Кличко. Фото: Борис Корпусенко

ЩО ДУМАЮТЬ ПРО ЗАКОН АРХІТЕКТОРИ

Проти ухвалення законопроєкту виступило й чимало українських архітекторів.

«Суть законопроєкту полягає в передачі містобудівного контролю приватним структурам. Тобто забудовники зможуть створити такі компанії для контролю самих себе. Таким чином вибудовуються інструменти, які унеможливлюють притягнення забудовника до будь-якої відповідальності», — прокоментувала «Вечірньому Києву» заступниця голови Архітектурної палати України, архітекторка Анна Кирій.

Анна Кирій

Особливо рішуче виступили проти законопроєкту архітектори, які зараз захищають від ворога Україну на фронті.

«Київ — моє рідне місто, у якому я народився, прожив все життя. Я маю честь бути частиною архітектурної спільноти України. Зараз перебуваю у польових умовах. На фронті у нас є знак: „Обережно міни!“. Законопроєкт 5655 це — також міна, яку буде закладено у процеси містобудування», — вважає архітектор, військовослужбовець Збройних сил України Антон Целовальник.

Архітектор каже, що здогадувався, що законопроєкт ухвалять.

«Але ми колись перебороли владу Януковича, яка була нелюдяною і несправедливою. Зараз маємо побороти й цей закон, який також є нелюдяним і несправедливим. Я вірю, що врешті решт його переможемо, як переможемо російських окупантів», — переконаний Антон Целовальник.

Антон Целовальник

На думку архітектора, військовослужбовця Збройних сил України Єгора Штефана, цей закон є дуже шкідливим для України та українських міст. Адже він суттєво зменшує права архітекторів, громад, міста впливати на архітектурні та інженерні рішення в новобудовах. Водночас у забудовника з’являється безліч можливостей ігнорувати будь-які поради, правки та зауваження.

Єгор Штефан

«Будівельна мафія, що клала на інтереси громади і розвиток наших міст, перетворила мій любий Київ майже на Шанхай. Багатоповерхівка чи ТРЦ можуть з’явитися в будь-якому сквері чи навіть озері, якщо цього забажає забудовник і занесе достатньо кешу в «центри прийняття рішень», — вважає депутатка Київради, військовослужбовиця ЗСУ Аліна Михайлова.

Аліна Михайлова

Проти цього проєкту закону також виступили Національне Агентство із запобігання корупції, Міністерство культури, Асоціація міст України, Всеукраїнська асоціація ОТГ, Антикорупційні ГО «Чесно» та ГО «Разом проти корупції», органи місцевого самоврядування Львова, Чернігова, Чорткова, Рівного.

Чи прислухається Президент України до думки фахівців та громади та чи накладе вето, поки що невідомо.

Читайте також, Кличко пояснив наслідки законопроєкту про містобудування.

Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»