Об’єднані та сміливі: у Києві стартував форум про взаємодопомогу громади у воєнний час
Сьогодні, 15 листопада, розпочався шостий Міський форум розвитку громадянського суспільства.
Цьогоріч форум має назву «Об’єднані та сміливі: формула, що рятує життя» і присвячений співпраці міської влади з неурядовими та донорськими організаціями під час війни.
Учасниками першої панелі «У часи викликів об’єднані спільною метою» стали заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда, заступник міського голови Валентин Мондриївський, перший заступник міського голови Андрій Москаленко, голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея, голова центру підтримки переселенців «ЯМаріуполь» Ярослав Кільдішов, виконавчий директор ІСАР «Єднання» Володимир Шейгус.
***
ЧЕРЕЗ ВІЙНУ 99% УКРАЇНЦІВ — ЦЕ НЕЗАХИЩЕНІ ВЕРСТВИ НАСЕЛЕННЯ
Заступниця голови КМДА Марина Хонда в першу чергу подякувала всім громадським організаціям та бізнесу, які під час війни, а особливо — у пік військових дій біля Києва — допомагали мешканцям міста.
«Коли почалася війна, 99% українців фактично стали незахищеними верствами населення. Багато людей втратили житло, роботу, стали вимушеними переселенцями всередині країни та за кордоном. Це значний виклик для держави і, зокрема, для Києва, — розповіла Марина Хонда. — Багато людей похилого віку залишилися вдома самі, коли їхні діти виїхали з міста, люди з інвалідністю навіть не могли спуститися у бомбосховище, не було ліків і продуктів харчування. І тоді весь бізнес і всі громадські організації об’єдналися для того щоб допомагати людям, які опинилися у складній ситуації».
Пані Марина пояснила, що зараз ситуація у Києві є іншою, але так само складною. Наразі у столиці понад 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб, серед них більше 55% — це жінки з дітьми та люди похилого віку. Вони часто не мають житла, роботи та можливості планувати майбутнє. Тобто соціальна сфера Києва додатково навантажується людьми, яким необхідна допомога.
Тому, не чекаючи на закінчення військових дій, міська влада ініціювала зміни до міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам», запланувавши збільшити її на понад 1 мільярд гривень. Але допомога бізнесу і громадських організацій продовжує бути дуже потрібною, особливо у процесі реінтеграції військових, які повертаються з війни. За загальними підрахунками, з війни має повернутися близько 100 тисяч воїнів, якщо враховувати родину, то понад 300 тисяч людей так чи інакше потребуватимуть іншої соціальної і психологічної допомоги, ніж це було до початку повномасштабної війни.
Заступниця голови КМДА підкреслила, що найактуальніші завдання зараз — це підтримка ВПО, людей з інвалідністю, реінтеграція воїнів та допомога родинам загиблих, а також розбудова психологічної підтримки постраждалих від війни.
«Те, як об’єднується наше громадянське суспільство у кризових ситуаціях, є унікальним. І важливо, щоб після нашої перемоги ця єдність між волонтерами, міжнародними організаціями, громадським сектором і містом залишалася, бо вона дає колосальний результат», — зазначила Марина Хонда.
***
ПОНАД 30 ТИСЯЧ ЛЮДЕЙ ПРИЄДНАЛИСЯ ДО ГУМАНІТАРНОГО ШТАБУ
З початку війни у столиці працює Гуманітарний штаб, який підтримує найвразливіші верстви населення. Про його роботу зараз і у перші місяці війни розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
«В останні тижні лютого Гуманітарний штаб сформувався з абсолютно різних людей. Вони були готові цілодобово застосовувати свій досвід і знання, тим, хто найбільше потребує на допомогу, а також військовим і територіальній обороні, які мужньо відбивали атаки орків. Кожен отримував ту допомогу, яка була потрібна», — зазначив
За цей час місто отримало близько 600 вагонів допомоги з різних регіонів країни, яку навчилося швидко розподіляти між потребуючими. Також штаб встановив комунікацію з волонтерськими групами, які визначали потреби. Інша команда відбирала речі та створювала хаби, де видавала їжу, одяг і медикаменти.
За словами Валентина Мондриївського, загалом за вісім місяців більше 30 тисяч людей взяли участь у цьому волонтерському русі. У перші місяці близько п’яти тисяч людей постійно допомагали потребуючим, а також організовували доставку, зокрема й у небезпечні точки — в Ірпінь і Бучу. «Ми сформували резерв продуктів, який дозволяв би майже мільйону мешканців жити в окупації. Завдяки Збройним силам України це не сталося, але ми були готові до всього», — зазначив заступник міського голови.
Зараз Гуманітарний штаб допомагає іншим регіонам — Чернігівській, Харківській, Луганській та формує допомогу Херсону. Також продовжує роздавати продуктові набори для внутрішньо переміщених осіб.
***
ЛЬВІВ РОЗРОБИВ ПРОГРАМУ ПІДТРИМКИ ВОЛОНТЕРІВ
Досвідом волонтерської діяльності у Львові поділився перший заступник міського голови Андрій Москаленко. Влітку у місті пройшов Всеукраїнський форум волонтерів «Формула ефективної співпраці: волонтери, влада, бізнес».
За словами Андрія Москаленка, з 24 лютого через Львів приїхало близько 5 мільйонів українців. 2 мільйони перебували в місті близько трьох місяців. Наразі тут постійно проживає 150-200 тисяч переселенців.
«На початку виникали нагальні потреби. На залізничний вокзал одночасно приїжджали 60 тисяч людей, які потребували допомоги з харчуванням, логістикою, — зазначив він. — Забезпечити усіх неможливо було б без допомоги волонтерів. Окрім того, у нас є три модульні містечка, куди щодня приходять волонтери. Вони викладають різні предмети, працюють з дітьми, розповідають про традиції. Це велика просвітницька роль. Адже росія використовує інструмент колонізації. Нам довго нав’язували меншовартість, але це не виходило і не вдасться».
Перед містом стоїть завдання, щоб ці ініціативи стали сталими. Тому на найближчій сесії Львівської ради планується прийняти програму підтримки волонтерського руху. Щоб мотивувати волонтерів та показати, яку важливу роль вони відіграють в житті міста і держави.
Перший заступник міського голови розповів, що Львів ініціював подати українські міста на звання Європейської волонтерської столиці 2024 року. У грудні стане відомо, яке саме місто виборюватиме це звання.
«Ми вирішили, що це має бути вся країна. У нас одне завдання — наша Перемога», — підкреслив Андрій Москаленко.
***
КИЇВСЬКИЙ ФОРУМ ВОЛОНТЕРІВ ВИРІШИВ НАГАЛЬНІ ПИТАННЯ
Перші місяці були найважчими для киян і області, згадує голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея. Ворог намагався прорватися до столиці.
«Дякуючи ЗСУ, співпраці влади, неурядових організацій та волонтерів, місто змогло втриматися, — зазначив Геннадій Кривошея. — Коли наша армія вигнала окупантів з території області, київські волонтери продовжили працювати у напрямку соціально-гуманітарного забезпечення громадян, в тому числі переселенців. Були опорою міської влади. Це об’єднання дало можливість повноцінно забезпечувати і допомагати кожному».
Наприкінці квітня голови Громадських рад Києва запропонували міській владі провести форум, аби показати, наскільки волонтери столиці та області готові працювати в єдиній команді. Київський форум волонтерів «Єднаймося заради перемоги» пройшов у столиці 15 липня.
«Це був великий захід, зареєструвалося понад 200 людей, — розповів Геннадій Кривошея. — Міський голова Віталій Кличко відзначив 35 волонтерів Подяками, для волонтерів це дуже важливо. У кожного учасника ми намагалися дізнатися, з якими проблемами він стикається, чим може бути корисна міська влада і законотворець. Тоді ми виявили декілька проблем, частину з них вже вдалося усунути на законодавчому рівні».
Серед основних питань, що турбували волонтерів: як потрапити до програми «Шлях», що дає можливість виїзду за кордон по гуманітарну допомогу, логістика та доставка вантажу. Також учасників цікавило питання реєстру волонтерів.
«Як такого, єдиного реєстру немає, — пояснив Геннадій Кривошея. — Є перелік громадських організацій і благодійних фондів, які можуть залучати іноземних волонтерів. Він на сайті Мінсоцполітики. Ще є реєстр волонтерів при ДФС. Туди можна подати офіційну виписку банку про рахунок, на який збирають кошти для проведення волонтерської діяльності. Рекомендую волонтерам подати у податкову свій розрахунковий рахунок для допомоги ЗСУ. Треба робити все в межах закону і щоб не було питань від правоохоронних органів».
Перший київський форум волонтерів зібрав різних учасників — від тих, що готували по 5 тисяч обідів, до чемпіонки з шашок Валерії Єжової, яка проводить благодійні ігри, та маленької Софійки, яка з мамою у школах плела сітки.
Громадська рада при КМДА планує й наступні заходи. Зокрема, 23 листопада в Укрінформі пройде круглий стіл, присвячений реабілітації військових.
Також Громадська рада ініціює важливі для Києва і держави рішення.
«Київрада підтримала наше звернення до Кабміну і Верховної Ради щодо підвищення суми мінімального забезпечення для наших пенсіонерів, — підкреслив Геннадій Кривошия. — Ми лобіюємо розробку і затвердження концепції, а надалі й програми розвитку української мови у столиці. У столиці є переселенці, які бажають вивчати українську, є бібліотеки, де це можна робити, є громадські організації, що займаються навчанням. Хочемо, щоб це була єдина концепція і програма.
Окрім того, на минулому засіданні Громадської ради ми підтримали рішення щодо співпраці з гуманітарним штабом міста. У кожному районі є свій соціально-гуманітарний центр допомоги при Громадській раді. Вони активно співпрацюють з місцевими адміністраціями. Треба зробити цю взаємодію централізованою».
***
ЗАРАЗ МАРІУПОЛЬЦІ ВПЕВНЕНІШЕ ДИВЛЯТЬСЯ У МАЙБУТНЄ
Наразі маріупольці стали частиною кожного регіону України, тому для їхньої підтримки почали відкриватися центри підтримки переселенців «ЯМаріуполь». Керівник центрів Ярослав Кільдішов розповідає, що у цих закладах надають інформаційну і юридичну підтримку, допомогу з працевлаштуванням. На базі кожного центру працює лікар і психолог, а також роздають харчові та гігієнічні набори.
Перший центр «ЯМаріуполь» створили у квітні в Дніпрі, а в травні — у Києві. Згодом ця ініціатива виросла до масштабів мережі: по Україні вже відкрито 16 центрів, у яких зареєстрували більше 50 тисяч людей, а найбільше — саме у київському центрі (17 тисяч). Тому в середині грудня у столиці запрацює другий центр «ЯМаріуполь», на лівому березі. За словами пана Ярослава, це буде потужний заклад, де навіть буде передбачений побутовий сервіс, пральня, швачка, стоматологічний кабінет та велика дитяча кімната.
«Філософія наших центрів — „Маріупольці для маріупольці“. Кожен співробітник є маріупольцем, тому ми добре розуміємо людей, які до нас приходять. Наш мер Бойченко каже, що всі, хто працює у центрі, є також і психологами, адже маріупольці відчувають у закладі своїх людей і відчувають себе як вдома. А ми всі разом — впевненіше дивимося у майбутнє», — підкреслив Ярослав Кільдішов.
Він зауважив, що маріупольці не можуть здаватись, тому що збираються повернутися до Маріуполя і відновити його. Тому зараз стартував проєкт «Mariupol Reborn», який об’єднав великий бізнес і міжнародні організації з однією метою — люди вже планують, як будуть відбудовувати рідне місто.
***
ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ПОТРЕБУЄ СТАЛОСТІ
Навіть до 24 лютого наше громадянське суспільство було потужним та найсильнішим серед країн пострадянського простору, впевнений виконавчий директор ІСАР «Єднання» Володимир Шейгус.
«Ми підтримували та посилювали організації громадянського суспільства. Для їх ефективної діяльності важлива сталість, професійність, якість та цінності, — підкреслив він. — Повномасштабне вторгнення стало випробуванням для багатьох організацій громадянського суспільства. Всі зрозуміли, навіщо потрібно бути сталим, вміти комунікувати, об’єднуватися з іншими».
За словами виконавчого директора ІСАР «Єднання», до 24 лютого центр в основному надавав підтримку на організаційному розвитку — як виконувати проєкти, взаємодіяти. З початку повномасштабного вторгнення надходили запити на їжу, пальне, електрогенератори. Необхідно було переорієнтуватися на життєво важливі речі.
«Ми купували електрогенератори, їжу, влаштовували притулки, допомагали з евакуацією. Обставини вимагали швидких рішень та сильних інституцій, — згадує Володимир Шейгус. — Організації громадянського суспільства об’єднувалися в різних куточках України, допомагали іншим. Не лише людям, а й місцевій владі. В жодній країні немає такого досвіду і такої потужної ролі громадянського суспільства, як у нас».
Виконавчий директор ІСАР «Єднання» анонсував 11й Форум розвитку громадянського суспільства, який відбудеться у Києві 5 грудня.
«Це чудова нагода зрозуміти, що зараз відбувається в Україні, які тенденції та тренди, знайти нових партнерів, — зазначив Володимир Шейгус. — Ми підтримали понад 400 проєктів, але є ще сотні інституцій, які надають допомогу. На форумі зберуться волонтери, представники влади та донорських структур. Ми зможемо спланувати подальші активності, плани, проєкти, та спільно наближати Перемогу».
***
Міський форум розвитку громадянського суспільства «Об’єднані та сміливі: формула, що рятує життя» триватиме чотири дні. Наступні панелі форуму відбудуться:
- 17 листопада — «Спільно боронимо демократію»;
- 22 листопада — «Непереможні, бо об’єднані. Синергія, яка надихає увесь світ»;
- 24 листопада — «Громадські хаби — універсальні платформи взаємодії».
Початок о 10:00. Переглянути трансляцію можна буде на YouTube-сторінці Департаменту суспільних комунікацій КМДА та на фейсбук-сторінці Департаменту.
Ольга КОСОВА, Марія КАТАЄВА, фото Олексія САМСОНОВА, «Вечірній Київ»