У Києві відкрили унікальний заклад для переселенців з Маріуполя

«ЯМаріуполь» — це рідний дім для кожного маріупольця у столиці України, тут зібрані всі необхідні служби для переселенців.
«У Києві я відчула, що хочу жити», — слова, які зі сльозами на очах сказала «Вечірньому Києву» 70-річна Неля Фролова, біженка зі зруйнованого російськими військами Маріуполя.


Жінка прийшла сьогодні до щойно відкритого у центрі столиці хабу «ЯМаріуполь» і одразу ж потрапила на реєстрацію таких самих, як вона, вимушених переселенців. Розповідає, що втратила все, що було нажито роками, але головне — не витримав знущань її чоловік і не витримало улюблене місто…


Люди, які не мають жодних ілюзій щодо «руского міра» та «спецоперації» путіна. Люди, які розучились посміхатись, але навчились бачити суть кожного, хто з ними розмовляє і миттєво реагувати на фальш. От що одразу відчуваєш, коли знаходишся в осередку переселенців із багатостраждального міста.
Саме для того, щоб вони не поневірялись після переїзду у села та міста, де житимуть після евакуації, для них відкривають спеціальні заклади «ЯМаріуполь». Це — гуманітарні центри всебічної допомоги.


«ЯМаріуполь» відтепер є й у Києві. Поруч з метро «Олімпійська», по вулиці Антоновича, 39. Це вже четвертий подібний заклад в провідних українських містах. Тут зібрані всі необхідні служби допомоги тим, хто евакуювався з Маріуполя.
«Від мого першого телефонного дзвінка Віталію Кличку до відкриття „ЯМаріуполь“ пройшло 14 днів. Якби не мер Києва, то ми б не отримали такого прекрасного приміщення у самому центрі столиці біля метро. Він ще нам дав на вибір кілька адрес і ми вибирали найбільш зручну. Я вдячний Кличку як другу і як міському голові Києва. Дякую йому від імені усіх маріупольців, адже його ніколи не доводиться про щось просити двічі. Тут все зроблено якісно і від серця. Чекаю на візит Віталія Кличка до нас, сюди, у хаб, після його повернення з Давосу», — розповів «Вечірньому Києву» мер Маріуполя Вадим Бойченко.
Він сьогодні буквально «в облозі» своїх земляків. Вони обнімаються і не можуть наговоритись. Бойченко розповів, що випадково дізнався про евакуацію його мами до безпечного міста, адже вона перебувала разом з усіма у Драмтеатрі, який прицільно розбомбили рашисти.
«Мама виїхала «на адреналіні» з розривом шлунку, який навіть не відчувала. А от 91-річна бабуся лишилась у Маріуполі і її «стереже міліція ДНР», — ділиться трагічними відомостями про близьких мер.
Переселенці своєю чергою розповідають йому про свої історії…
«Тепер у маріупольців є свій дім, своє „посольство“ у Києві», — розповіла з «Вечірньому Києву» юристка Поліна Тимошенко.
Вона виїхала зі зруйнованого рідного дому 17 березня і зараз допомагає у хабі «ЯМаріуполь» тим, хто вже зареєструвався знайти житло та роботу, відновити втрачені документи: пенсійні посвідчення, трудові книжки тощо.


Такі хаби планують відкрити ще в 11 великих містах. В них працюють виключно мешканці Маріуполя. Це надзвичайно вдала ідея. Адже маріупольцям не треба зайвих слів, щоб зрозуміти один одного. Та й роботу людям давати треба, а тут вона є.

«Я — лікарка-педіатриня, яка втратила все. І дім, і прекрасне робоче місце у лікувальному закладі по проспекту Миру, 80. Тепер у Маріуполі ані проспекту, ані миру…» — сумно ділиться з «Вечірнім Києвом» своєю історією Ольга Воробйова.
У щойно відкритий хаб «ЯМаріуполь» її взяли працювати за спеціальністю. І вона вже навіть під час урочистого відкриття проконсультувала двох жінок.
Заклад для допомоги маріупольцям запрацював у столиці при підтримці КМДА. У ньому і дитячі кімнати, і кабінети психолога, а також великий юридичний відділ. Вся команда — зо два десятки осіб. Тут же можна отримати дитяче харчування та все для малечі.
«Ми виїхали з Маріуполя в березні, а наша донька з 4-місячною дитиною та 6-ма домашніми улюбленцями ще готується покинути місто. Ми чекаємо їх тут», — розповіла «Вечірньому Києву» Ольга Гайдарь.
У столиці її прихистила знайома родина, що мала трикімнатну квартиру на Нивках. Але у господарів плани вже змінились і треба винаймати нове житло. На велику сім’ю це непросто, бідкається Ольга. Вона, як і інші люди, стоїть у черзі на реєстрацію і сподівається, що їм допоможуть із житлом та роботою.

«Це нам треба тимчасово. Як тільки українська армія звільнить Маріуполь — я туди поїду. Байдуже, що там розвилини! Я хочу додому!» — чую я від Ольги ті ж самі слова, що і від усіх тут.
Мер Маріуполя Вадим Бойченко повідомив, що у часи окупації під час Другої Світової війни за два роки Маріуполь втратив 11 тисяч мешканців. А російська армія лише за три місяці «спецоперації» вбила 22 тисяч мирних беззбройних людей. За що?
«Я вам обіцяю — росія за все відповість і за все заплатить! Треба набратись витримки й помолитись нам за Збройні сили України» — звернувся Вадим Бойченко до земляків.
Він особисто розмістив інформацію про відкриття «посольства» Маріуполя у Києві. Щоб кожен земляк міг прийти і побачити — ось місце, де його не залишать сам на сам з бідою. Тут допоможуть, тут розуміють, тут всі свої.
Омбудсмен Людмила Денисова розповіла, що російські окупанти в Маріуполі збирають тіла вбитих мешканців та вивозять їх машинами з написом «Гумвантаж».
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»