Митрополит Епіфаній у Дмитрівську поминальну суботу згадав про любов до тих, кого вже немає на цій землі
Дмитрівська субота — привід нашому народові згадати в молитві всіх невинних жертв репресій та війн, розв’язаних проти України.
У християн східного обряду сьогодні Дмитрівська поминальна субота, остання у цьому календарному році.
В страшні часи війни смерть буквально поруч з кожним із нас, бо ми не знаємо: чи не забере раптово російська куля, бомба, міна, ракета чи ворожий дрон наше життя або життя наших рідних.
Митрополит Епіфаній пише, що смерть та її супутники — біль, горе, страждання — завжди поруч одне з одним. І ніколи не можна до них звикнути, не можна змиритися з ними, адже смерть — неприродна для людини.
Тисячі вдів, батьків, сиріт сьогодні у відчаї та скорботі за загиблими в боях за Україну. І предстоятель ПЦУ підтримав їх, як пастир.
Він просить усвідомити, що наші захисники — завершили свій земний шлях, але продовжують жити у вічності.
«Вони не вмерли, вони живуть — у нашій пам’яті, в наших серцях, у наших молитвах. А також вони живі у Бога, бо „Бог же не є Бог мертвих, а живих. Бо в Нього всі живі“ (Лк. 20: 38)», — цитує митрополит Євангеліє.
Один зі святих, пише Його Блаженство, навчав: «Давайте плакати за спочилими… Але плакати по-християнськи!» — це означає, що в наших сльозах не повинно бути безнадії та розпачу. Бо ця розлука не назавжди, але лише на якийсь час. Свого часу ми зустрінемося за порогом цього, земного, життя. Зустрінемось у вічності».
Сьогодні, в Димитрівську суботу, маємо молитовно пом’янути й усіх в Україні голодом заморених, невинно вбитих під час більшовицьких репресій, а також героїв Небесної сотні.
Сердечні молитви, піднесені сьогодні за спокій душ і світлу пам’ять всіх, хто віддав своє життя, захищаючи Україну від ворогів, за усіх безвинних жертв, мирних мешканців, які загинули від російських душогубів, несуть просвітлення.
Блаженніший впевнений, що віра допоможе українцям подолати природне горе втрат, а гаряча молитва про спочилих буде і їм на благо, і нам на користь.
Заспокоюючи наш біль та загоюючи душевні рани, у цю суботу треба просити у Бога, щоби Він простив спочилим їхні провини вільні і невільні та дарував їм вічне блаженне життя.
***
В наш час чимало людей сповнені відчаєм та горем, ніби втрачають сенс життя. Митрополит Епіфаній дав п’ять порад, як пережити душевну негоду.
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»