Нові адреси Києва: на Дарниці з’явилася вулиця на честь творця української граматики

Колаж: Наталія Слінкіна
Колаж: Наталія Слінкіна

В епоху Відродження праці Мелетія Смотрицького мали фундаментальний вплив на подальше формування літературного, освітнього культурного та духовного життя України.

У вересні цього року Київрада підтримала перейменування понад 100 вулиць, провулків та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом. Зокрема, в межах дерусифікації перейменували вулицю Дмитра Пожарського.

Вулиця виникла у 50 — ті роки XX сторіччя під час забудови житлового масиву Соцмісто. Спочатку мала назву Нова, але вже за декілька років одержала ім’я на честь російського боярина та військового діяча Дмитра Пожарського.

З вересня цього року вулиця має нове ім’я на честь винахідника слов’янської граматики, відомого мовознавця, вченого та богослова Мелетія Смотрицького (1577-1633).

Острозька Академія та колишній монастир капуцинів. Фото з відкритих джерел

Попри те, що його праці мали свого часу визначний вплив на подальший розвиток української мови та культури, його постать та унікальне значення в історії залишається майже невідомим широкому загалу людей.

Максим Смотрицький народився у 1577 році у селищі Смотрич на Хмельниччині.

Його батько — Герасим Смотрицький — був першим ректором Острозької академії, особисто знав князя Василя-Костянтина Острозького, одного з видавців Острозької Біблії.

Зростання у шляхетному та високоосвіченому середовищі сприяло жазі юнака до знань, тож окрім Острозької академії, він продовжив навчання у Віленській академії єзуїтів, а також вищих навчальних закладах Німеччини (Бреслау, Лейпцигу, Нюрнберзі).

Згодом він прийняв чернечий постриг, обравши собі ім’я Мелетій.

Граматика Мелетія Смотрицького. Фото з відкритих джерел

Усе життя він присвячує літературній, науковій та педагогічній діяльності. За свідченням науковців, його найбільш відома та фундаментальна праця «Граматика слов’янська», 1619 (Грамматіки славєнскиѧ правилноє Сѵнтаґма).» вважається перлиною давнього мовознавства.

В ній Мелетій Смотрицький встановив вживання великої літери, розділових знаків, правила перенесення, а також ввів нову літеру для позначення дзвінкого «ґ».

«Граматика» стала загальновизнаним підручником — фактично до початку ХІХ століття вона була основним підручником церковнослов’янської мови. Вона неодноразово перевидавалася в Україні, Білорусі та інших слов’янських землях, де старослов’янська мова була мовою богослужіння.

Портрет Мелетія Смотрицького. Фото з відкритих джерел
Дерманський монастир, де служив Мелетій Смотрицький. Фото з відкритих дежрел

Історик української літератури Порфирій Яременко у книзі «Мелетій Смотрицький» зауважує: «друге десятиліття XVII ст. принесло йому славу, визначило йому провідне місце в історії культури й письменства України та Білорусії того часу».

Багато з його правил орфографії та пунктуації залишаються актуальними й в сучасній українській літературній мові.

Інший знаковий твір Мелетія Смотрицького «Тренос або плач Східної церкви» (читачі називали її «Ламент») була сприйнята сучасниками як справжня сенсація. За свідченням Порфирія Яременка, православні оцінювали цей твір як книгу пророчу та святу, чи не рівну Євангелію. Книга ходила по руках, її читали та перечитували, вважали неоціненним скарбом; траплялися навіть такі, що заповідали класти її собі в домовину.

Сам Мелетій Смотрицький згадував пізніше, що він був тоді оточений «славою, ласкою та милістю всенародною».

Декілька років Мелетій Смотрицький викладав у Київський братській школі. Фото з відкритих джерел

Останні роки життя діяча були досить трагічними та ознаменувалися релігійним протиборством між православними та уніатами, також Мелетій змушений був вступити у протистояння з урядом, який не визнавав його правдивим єпископом.

Помер Мелетій Смотрицький у 1633 році у сані архімандрита унійного Дерманського монастиря, титулярним Ієраполітанським єпископом, наданим йому Римським папою Урбаном VIII.

Життєвим кредо видатного діяча стала фраза:

«Будь прикладом вірних у мові, в поводженні, в любові, вірі, чистоті. Прагни мудрості, а не золота. Очисть серце від іржі недбальства, відкинь камінь лінощів, омий очі розуму твого».

Ці мудрі та настановні слова, яким вже майже чотириста років, залишаються актуальними й в наш час.

До теми: у столиці з’явився провулок на честь фундаторки Києво-Могилянської академії Галшки Гулевичівни.

Довідка: У червня в застосунку «Київ Цифровий» завершили електронне голосування щодо перейменувань київських топонімів. Перелік самих об’єктів, запропонованих до перейменування, визначила експертна комісія фахівців Українського інституту національної пам’яті, Інституту історії України та інших установ. У списку 296 найменувань. Усі пропозиції передали на розгляд експертної комісії.

25 серпня Київрада підтримала перейменування майже 100 вулиць, 8 вересня проголосували за дерусифікацію ще 40 об’єктів.

У разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно, повідомляє Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»