Провулок у Києві назвали на честь фундаторки Києво-Могилянської академії

У серпні цього року Київрада підтримала перейменування понад 100 вулиць, провулків та площ, назви яких пов’язані з росією та радянським минулим. Зокрема, це стосується провулку Столєтова в Голосіївському районі.

Провулок виник у 1950-х роках під назвою Нова вулиця, але згодом його перейменували на честь російського фізика Олександра Столєтова. Відтепер провулок називається на честь покровительки освіти і науки Галшки Гулевичівни.

Єлизавета Гулевич народилася близько 1575/1577 року в Луцьку і походила із старовинного роду Гулевичів, що були одними із найповажніших родин Волинської області. Її на польський манер називали Галшкою (Галжбіта), з цим іменем вона й увійшла в історію.

Приналежність до знатного роду допомогла здобути гарну освіту: дівчинка навчалася в Острозькій академії, знала грецьку, латину, добре освоїла основи православної віри.

Першим чоловіком Галшки став Христофор Потій — син київського митрополита Іпатія Потія. Спочатку родини не схвалювали цей шлюб, але молоді люди наполягали на одруженні і зрештою їх повінчали у Володимирській православній церкві 1593 року. У них народилася донька Катерина, але за кілька років Христофор захворів і помер. Галшка одружилася вдруге із заможним українським шляхтичем Стефаном Лозкою. Вони мали сина Михайла, мешкали у родинній садибі у Києві на Подолі.

У 1614 році на Подолі сталася масштабна пожежа, яка зруйнувала церкви, монастирі та книгозбірні. Вражена цією подією, за підтримки чоловіка, Галшка віддає частину своєї власності Київському православному братству. Зокрема, земля призначалася для Братського монастиря, а власний будинок — для створення Київської братської школи, з якої потім постала Києво-Могилянська академія.

Важливість цього закладу для української освіти та історії важко переоцінити, адже вперше для здобуття освіти не було станових обмежень. Діяла система за зразком єзуїтських навчальних закладів, велику увагу приділяли вивченню мов, а серед випускників були гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський, архітектор Іван Григорович-Барський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов.

У 1618 році після смерті другого чоловіка Галшка Гулевичівна залишила всі маєтки своєму синові, і повернулася до Луцька, де пройшли останні роки її життя.

З того часу пам’ять про Галшку то стералася, то знову виринала, але почали її вшановувати лише зі здобуттям незалежності України. Так, у 1992 році на фасаді Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії встановили барельєф фундаторки закладу. 1999 року Укрпошта ввела в обіг марку «Галшка Гулевичівна» з серії «Славетні жінки України». У 2015 році з нагоди 400-ліття Києво-Могилянської академії Нацбанк ввів в обіг монету номіналом 2 гривні, на честь Галшки.

У 2021 році в рамках проєкту «Шукай» на Подолі встановили бронзову мініскульптурку Галшки Гулевичівни. Вона стала особливою, адже вперше скульптурка проєкту була присвячена жінці, більше того — першій киянці-благодійниці. У руці мініатюрна Галшка тримає сувій — дарчу на землю для братства.

У листопаді 2021 року Галшку канонізували як святу, а у лютому 2022-го її причислили до лику святих як святу праведну Єлизавету Гулевич, із днем вшанування 18-го вересня.

Довідка: У червні в застосунку «Київ Цифровий» завершили електронне голосування щодо перейменувань київських топонімів. Перелік самих об’єктів, запропонованих до перейменування, визначила експертна комісія фахівців Українського інституту національної пам’яті, Інституту історії України та інших установ. У списку 296 найменувань. Усі пропозиції передали на розгляд експертної комісії.

25 серпня Київрада підтримала перейменування майже 100 вулиць, 8 вересня проголосували за дерусифікацію ще 40 об’єктів.

Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»