Киян просять долучитися до відновлення Музею Ханенків та університету Шевченка
Закладам культури та освіти треба замінити вікна та двері після ворожого обстрілу.
У понеділок, 10 жовтня, росіяни обстріляли чотири райони столиці. Зокрема, прилетіло й по центру. Вибуховою хвилею пошкодило Інститут філології, Червоний та хімічний корпуси КНУ ім. Шевченка, а також музей Ханенків.
Станом на другу половину дня 11 жовтня у цих закладах культури та освіти оцінюють пошкодження. А паралельно із тим збирають донати на заміну вікон та дверей.
МУЗЕЙ ХАНЕНКІВ
Дар’я Сухоставець, комунікаційниця Музею Ханенків прокоментувала журналістці «Вечірнього Києва», що на час падіння російської ракети на дитячому майданчику в парку Шевченка в будівлі музею знаходилась охорона. Вона, на щастя, не постраждала. В безпеці були й експонати.
«Вся колекція експонатів убезпечена ще з 24 лютого. Завдяки цьому жодний екземпляр не зруйнувався, оскільки вибух дійсно був потужним. Натомість будівля музею, як пам’ятка архітектури, пошкоджена», — каже вона.
Сумарні витрати на закупівлю та встановлення вікон в Музеї Ханенків згодом оприлюднять на офіційній сторінці в фейсбуці згодом. Наразі оцінюють усі пошкодження.
Фінансово допомогти столичному культурному закладу можна за посиланням.
ЗАКЛАДИ ОСВІТИ КНУ ІМ. ШЕВЧЕНКА
Оцінка пошкодження триває й у навчальних корпусах КНУ ім. Шевченка — в легендарному Червоному та хімічному корпусах, в бібліотеці Максимовича та в Інституті філології. До слова, ці будівлі — пам’ятки історії та архітектури.
Після вибуху ракети на проїжджій частині на перехресті вулиці Володимирська та бульвар Шевченка у будівлях університету вибило вікна та понівечено двері. На щастя, працівники та студенти, які були в будівлях та поряд з ними, не постраждали.
У пресслужбі університету журналістці «Вечірнього Києва» прокоментували, що на заміну вікон та дверей підуть десятки мільйонів гривень.
Фінансово допомогти КНУ ім. Шевченка, який жодного дня від повномасштабного вторгнення не припиняв роботу заради навчання студентів, можна за посиланням.
Зазначимо, що в Червоному корпусі є надійне укриття, розраховане на 600 осіб. Воно доволі протяжне та має кілька кімнат-блоків.
«Університету — 188 років, але на сховище це майже не відображається. Воно гарно збереглося та має декілька „хитрих“ виходів. Зокрема, й до ботанічного саду Фоміна», — розповідав нашому виданню проректор з науково-педагогічної роботи Федевич Олег Михайлович.
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»