Київський художник створив новий символ української ідентичності

Від початку повномасштабного вторгнення кожен митець переживає та висловлює свої відчуття по-своєму. Живописця Петра Бевзу події та емоції спонукали до створення нового циклу «Сапсани». У його основу лягли міфологічний образ птаха та світоглядні цінності українців.

«24 лютого зустрів звістку про війну хворим на ковід. З температурою під 40, — згадує художник Петро Бевза. — Перший тиждень просто лежав без сил. Потім діти вивезли мене до Львова, де ми жили у друзів. За два тижні товариш запропонував мені мольберт. Він став рятівним. На день народження знайомої написав портрет, „Туся. Перемога“. І це стало початком повернення до роботи».

Петро Бевза розповідає, що багато його друзів воює. І йому хотілося допомогти їм не лише фінансово чи як волонтер, а й як митець. Спочатку він намалював знак ЗСУ, а потім шеврон для ЗСУ із зображенням сокола. Використав білий колір, як символ чистоти помислів, кольори синьо-жовтого прапора перемоги та червоно-чорного прапору боротьби. Хлопцям сподобалося, просили зробити ще.

«Тоді я вирішив зробити цей знак на полотні, — каже художник. — Першу роботу, яку написав, — живописний сокіл з назвою „Віра“. Знайомі сказали, що це не просто соків, а сапсан. Почав малювати цикл. Спрацювала синергія — я намагаюся допомогти військовим, вони допомагають нам усім. У Львові я створив 14 сапсанів, у Києві — ще 8».

Кожен із сапсанів має свою назву. Разом вони складають ключові характеристики української ідентичності, життєдайні коди, що формують та посилюють українську колективну волю. Це певність, віра, свобода, надія, воля, боротьба, незалежність, перемога, сила, гідність, звитяга. А ще характерник, «Вдячність Азов Сталь» та «Звитяга Київ».

«У цій виставці художник поринає в колективне несвідоме та окреслює ключові цінності української ідентичності, — підкреслює автор ідеї проєкту Богдан Бевза. — Образи, які виникають, втілюються у птахах. А поняття, якими названі картини, є частиною нашої ідентичності. Сама така комбінація цінностей і понять притаманна українцям».

Загалом на виставці представлені 45 живописних робіт Петра Бевзи. Цикл «Сапсани» доповнюють й роботи з інших циклів митця — «Міріадні структури» (2021-2022), а також три поліптихи із серії «Теодозії» (2002-2006). Як зазначив Богдан Бевза, відвідувачам пропонується пройти певний шлях — стан споглядання у «Теодозії» (перекладається як «Обраний Богом», цикл присвячений українській землі, осмислення краєвидів гірського масиву Великої Феодосії- древньої Кіммерії.), саме споглядання у «Міріадних структурах» (занурення у потойбіччя квітки, портал в інші світи) і образ у «Сапсанах».

«До образу сапсана Петро Бевза йшов у своїх пошуках. Знайшов у час війни, він символічний і невипадковий, — поділилася кураторка виставки Оксана Підсуха. — Сокіл в українській міфології — особливий образ. Воїн, оспіваний в наших думах і піснях. Лінії сапсана, як багато хто вважає, покладені в основу українського тризубу. Петро Бевза — дуже чутливий художник до української ідентичності та всього, що відбувається. У своїй творчості він завжди шукає шлях до світла. Так і тут — політ до світла, робота над українськими сенсами, спільними для нас. З тими цінностями, за які ми боремося та що роблять нас сильнішими».

До участі у проєкті запросили 10 українських героїв та героїнь, які воюють на фронті. Вони отримали інформацію про проєкт, зображення картин, їх назви. Вибрали одну чи дві та прокоментували їх, виходячи з власного досвіду. Ці тексти можна побачити на виставці.

«Петро Бевза народив новий старий міф, про сокола-сапсана. Він надихає нас на нові подвиги. А коментарі сучасних героїв — це діалог між міфом і реальним життям, який ми хотіли продемонструвати в проєкті, — зазначила Оксана Підсуха. — Кожен з відвідувачів може залишити власну думку щодо робіт. Таким чином синергія стане ще ширшою, всеосяжною».

Петро Бевза. Синергія

Коли: до 9 жовтня
Де: Київська картинна галерея, вул. Терещенківська, 9, 2й поверх
Вартість квитків: 120 грн.

У столиці показують образи козака Мамая у мистецтві. Сотні років він є уособленням героїчного духу українського лицарства.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ», фото авторки