У столиці розкривають творчість київського архітектора, автора унікальних будинків
Микола Холостенко проєктував Національний ботанічний садім. М. Гришка НАН України, дарницьке соцмісто та багато впізнаваних будівель.
До Всесвітнього дня архітектора, який щорічно відзначають 3 жовтня, Національний заповідник «Софія Київська» презентував виставку «Микола Холостенко. Архітектор, реставратор, історик архітектури».
У виставкових залах «Хлібні» показують архітектурну графіку, фотографії та документи, що відкриють відвідувачам багатогранну творчість одного з найбільш видатних київських архітекторів, що працював у часи Радянського Союзу, поборника типового проєктування, палкого прихильника «нової архітектури» — Миколи Холостенка (1902-1978).
Саме він є одним із авторів проєктів Національного ботанічного саду ім. М. Гришка НАН України, автором дарницького соцміста, житлового будинку кооперативу «Сяйво», Будинку спеціалістів, житлового будинку на Кудрявській, 2 у Києві тощо.
Спочатку Холостенко був рішучим адептом нового функціонального стилю архітектури. Він розробив проекти житлового будинку кооперативу «Сяйво», двозального кінотеатру, фабричного клубу, житлового комплексу заводу «Фізико-хімік», міжнародного аеропорту. Його роботи публікувалися в авангардному журналі «Нова генерація». Також Микола Холостенко був одним із засновників Об’єднання сучасних архітекторів України.
Однак уже за кілька років тодішня влада засудила функціоналізм як формалістичні витребеньки і закликала архітекторів до освоєння класичної спадщини, а фактично — еклектики, яка запанувала в архітектурі підрадянської України до середини 1950-х років. У цей період Микола Холостенко стає одним з провідних архітекторів Києва, розробляє низку масштабних проектів, більшість з яких, проте, залишилися нереалізованими.
Микола Холостенко відомий не тільки як талановитий архітектор. Після Другої світової війни під його керівництвом провели реконструкцію та реставрацію перлин давньоруської архітектури — Борисоглібського та Спасо-Преображенського соборів, П’ятницької церкви в Чернігові. Також здійснили протиаварійні роботи у Кирилівській церкві в Києві, дослідили залишки цивільних споруд Княжої доби на Чернігівському дитинці.
Де: «Хлібня», Національний заповідник «Софія Київська», вул. Володимирська, 24
Вартість: за вхідним квитком (на територію 25 грн, у «Хлібню» 40 грн)
«Вечірній Київ» писав про одну з втрачених святинь, яку реставрував Микола Холостенко, — Спасо-Преображенський монастир у Межигір’ї.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»