У столиці розкривають творчість київського архітектора, автора унікальних будинків

Один із проєктів архітектора — житловий будинок на Кудрявській. Фото: Вікіпедія, Rasal Hague
Один із проєктів архітектора — житловий будинок на Кудрявській. Фото: Вікіпедія, Rasal Hague

Микола Холостенко проєктував Національний ботанічний садім. М. Гришка НАН України, дарницьке соцмісто та багато впізнаваних будівель.

До Всесвітнього дня архітектора, який щорічно відзначають 3 жовтня, Національний заповідник «Софія Київська» презентував виставку «Микола Холостенко. Архітектор, реставратор, історик архітектури».

У виставкових залах «Хлібні» показують архітектурну графіку, фотографії та документи, що відкриють відвідувачам багатогранну творчість одного з найбільш видатних київських архітекторів, що працював у часи Радянського Союзу, поборника типового проєктування, палкого прихильника «нової архітектури» — Миколи Холостенка (1902-1978).

Саме він є одним із авторів проєктів Національного ботанічного саду ім. М. Гришка НАН України, автором дарницького соцміста, житлового будинку кооперативу «Сяйво», Будинку спеціалістів, житлового будинку на Кудрявській, 2 у Києві тощо.

Спочатку Холостенко був рішучим адептом нового функціонального стилю архітектури. Він розробив проекти житлового будинку кооперативу «Сяйво», двозального кінотеатру, фабричного клубу, житлового комплексу заводу «Фізико-хімік», міжнародного аеропорту. Його роботи публікувалися в авангардному журналі «Нова генерація». Також Микола Холостенко був одним із засновників Об’єднання сучасних архітекторів України.

Будинок спеціалістів на Шулявці. Фото: Вікіпедія, Rasal Hague

Однак уже за кілька років тодішня влада засудила функціоналізм як формалістичні витребеньки і закликала архітекторів до освоєння класичної спадщини, а фактично — еклектики, яка запанувала в архітектурі підрадянської України до середини 1950-х років. У цей період Микола Холостенко стає одним з провідних архітекторів Києва, розробляє низку масштабних проектів, більшість з яких, проте, залишилися нереалізованими.

Микола Холостенко здійснив протиаварійні роботи у Кирилівській церкві. Фото: Борис Корпусенко

Микола Холостенко відомий не тільки як талановитий архітектор. Після Другої світової війни під його керівництвом провели реконструкцію та реставрацію перлин давньоруської архітектури — Борисоглібського та Спасо-Преображенського соборів, П’ятницької церкви в Чернігові. Також здійснили протиаварійні роботи у Кирилівській церкві в Києві, дослідили залишки цивільних споруд Княжої доби на Чернігівському дитинці.

Де: «Хлібня», Національний заповідник «Софія Київська», вул. Володимирська, 24
Вартість: за вхідним квитком (на територію 25 грн, у «Хлібню» 40 грн)

«Вечірній Київ» писав про одну з втрачених святинь, яку реставрував Микола Холостенко, — Спасо-Преображенський монастир у Межигір’ї.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»