Унікальне панно та скульптура читача: чим відома Національна бібліотека для дітей

Цього року головній дитячий книгозбірні України виповнилося 55 років.
30 вересня в нашій країні відзначається Всеукраїнський День бібліотек — професійне свято усіх бібліотекарів. Базуючись на принципах доступності, інклюзивності, партнерства, більшість столичних бібліотек активно модернізують свою діяльність, перетворюючись з пункту отримання-повернення книг у сучасний освітній, культурний та інклюзивний простір.
Надзвичайно важливу увагу бібліотеки приділяють юному поколінню читачів, усіляко заохочуючи їх стати активним читачем. Вони є простором комунікації, місцем для додаткової освіти та інтелектуального дозвілля.

Однією з найбільших книгозбірень для маленьких читачів є Національна бібліотека для дітей у Києві. Її місія полягає у сприянні гармонійному розвитку дітей через книгу та читання.
Заклад був заснований 1 січня 1967 року на базі районної бібліотеки для дітей імені Михайла Коцюбинського. На той час це була Державна республіканська бібліотека для дітей.

Цікавою є архітектура будівлі, що належить до оригінальних пам’яток соцфутуризму. Збудована за проєктом радянського та американського архітектора Михайла Будиловського, зверху будівля нагадує велику кам’яну книгу.
Інтер’єри бібліотеки оформлювали відомі художники та скульптори. Витвори з кераміки — панно «Першодрукарі», кімнату казок, квіти у вестибюлі бібліотеки — створила знаменита скульпторка-керамістка Ольга Рапай, металеві кованки та кольоровий вітраж — відомий художник Олександр Миловзоров, гобелен ручного ткацтва — Світлана Кравченко та Євгенія Кравченко.
Родзинкою читального залу є «Кімната казок», у якій в приємній атмосфері проводяться зустрічі з цікавими людьми — письменниками, видавцями дитячих книжок, художниками, акторами, публічними людьми, а також можна перепочити, поспілкуватися та переглянути улюблений мультфільм.

Справжнім символом закладу є пам’ятник Маленькому читачеві, відкритий 1978 року. Його автором є відомий український скульптор-шестидесятник Борис Довгань.
За спогадами Михайла Будиловського, надзвичайно важливу роль в оформленні інтер’єрів відіграла перша директорка бібліотеки Анастасія Кобзаренко. Саме вона стала не лише ініціаторкою появи скульптурних елементів декору, але й домоглася виділити значну суму коштів на фінансування цього проєкту.

У перші роки існування книгозбірні основна увага зосереджувалася на формуванні книжкового фонду, вирішувалися питання отримання обов’язкового безоплатного примірника, що дало змогу бібліотеці стати універсальним державним сховищем творів друку для дітей, маючи майже повний репертуар книг для дітей українських авторів та матеріалів про Україну.
З кожним роком бібліотека розширювала свої завдання та функції, запроваджувала нові форми та методи діяльності. Для удосконалення системи бібліотечного обслуговування дітей визначено вікові категорії читачів-дітей, реорганізовано книжкові фонди для відкритого доступу для кожної вікової групи.


Національна бібліотека для дітей невпинно утверджує себе як головна скарбниця дитячої книги, наукова і методична установа. Вона демонструє свою проактивну позицію у житті країни, виховуючи інтегровану у сучасне глобалізоване суспільство особистість, яка спроможна самостійно визначати своє майбутнє.
«Найпростіший спосіб переконатися в тому, що ми виховуємо освічених дітей, — навчити їх читати, і показати їм, що читання приносить задоволення. А це значить, у найпростішому розумінні, знайти книжки, які їм подобаються, дати їм доступ до цих книжок і дозволити їм читати їх. Це пріоритет бібліотеки для дітей. Адже бібліотека для дітей — це свобода», — зауважує директорка бібліотеки Алла Гордієнко.
Бібліотека для дітей — це й освіта (що не є процесом, який зупиняється в день, коли ми закінчуємо школу або університет), це розваги, це створення безпечних просторів, а також доступ до інформації. Але бібліотеки — це також місця, де діти, у яких, приміром, немає комп’ютерів або підключення до Інтернету, можуть користуватися Інтернетом безплатно, а це дуже важливо.

Послугами бібліотеки щорічно користуються понад 21 тисяча дітей та фахівців у галузі дитячої книги та дитячого читання, яким надається понад 235 тис. документів.
Близько 2000 користувачів щоденно звертаються до сайту бібліотеки, де мають можливість знайти інформацію в електронному каталозі та ознайомитися з електронними версіями видань, а також зі зразками ілюстрованих видань електронної бібліотеки. Для дітей у бібліотеці працюють різноманітні читацькі об’єднання за інтересами.

Сукупний фонд бібліотеки налічує понад 523 тисяч документів на різних носіях інформації, серед яких 451,7 тисячі книги, карти та нотні видання, 48,8 тисячі журналів та газет, 22,6 тисяч аудіо та відеоматеріалів. Також у фонді закладу є понад 18 тисяч книг іноземними мовами, зокрема: англійською, французькою, німецькою, польською та іншими мовами народів світу.
Унікальною є колекція рідкісних та цінних видань, що налічує 13 838 примірників книг і понад 90 назв журналів для дітей ХІХ — першої половини XX століття.

«Цей рік приніс нашій державі значні випробування, але разом з тим і нові досягнення та перемоги, які назавжди ввійдуть у літопис новітньої історії України. Для нашої ж бібліотеки він приніс низку різних подій — і радісних, і сумних, і таких, що були пов’язані з розв’язанням певних задач…. Але зараз можна сміливо сказати, що ми, завдяки згуртуванню зусиль та спільній наполегливій праці, здатні творити дива. Тож надалі плануватимемо ще більш масштабні програми та проєкти задля подальшого сталого розвитку…», — розповідає Алла Гордієнко.
За її словами, надзвичайно важливо зробити бібліотеку сучасною, живою, потрібною, з новою енергетикою та сенсом для своїх юних читачів.
Відвідати бібліотеку для дітей можна за адресою: м. Київ, вулиця Яноша-Корчака 60.
До теми: Всеукраїнський день бібліотек: як зустрічають свято київські заклади.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»