Відкладене свято: у Києві пів тисячі мешканців Нової Каховки зібралися відзначити ювілей міста
28 лютого новокаховці мали святкувати 70-річчя з Дня заснування міста. Проте, війна внесла свої корективи. І свято формально відзначили у столиці.
Вчора, 24 вересня, у Києві пройшла масштабна зустріч мешканців Нової Каховки, що на Херсонщині. Місто тимчасово під окупацією, люди — в евакуації, тому цього року важливу дату відзначають не на рідній Херсонщині, а у Києві
Співорганізаторка заходу Олена Красовська нашому виданню коментує: якби не прихід «руского міра», містяни б гучно відсвяткували ювілей Нової Каховки.
«28 лютого — День заснування нашого міста. Щороку це свято збирає тисячі людей на центральній площі. Втім, від одинадцятої ранку 24 лютого (окупація міста армією рф, — ред.) нас відірвали від цивілізованого світу й „тримають у заручниках“ місто досі», — додає вона.
До місця зустрічі — у готель «Турист», що поблизу метро Лівобережна, у супроводі доньки усміхнено заходить пані Лідія Григорівна. Сьогодні для неї свято — на третій місяць виїзду з Нової Каховки вона побачить знайомі обличчя. Але швидко посмішку змінюють сльози.
«Якби мій дім не зруйнували, то я, мабуть, і не виїхала б з рідного міста… 16 липня я поїхала на дачу, звідки почула сильний вибух в районі мого будинку на вулиці Букіна.
Коли повернулася — побачила вирваний балкон, повилітавши двері, вікна… Сусіди допомогли залатати вікна плівкою, але ж так довго не проживеш», — розповідає журналістці «Вечірнього Києва» жінка.
Аби уберегти себе і не заважати українським воїнам докуповувати території, жінка переїхала до доньки у Київ.
Юрій Махотін родом з Нової Каховки, але четвертий рік проживає у столиці. І її ж від 24 лютого обороняв у рядах тероборони та був серед тих, хто визволив Київщину.
Про окупацію рідного міста каже емоційно: «Відверто, в перші дні я думав, що це крах. Але ЗСУ зробили все можливе, щоби у нас більше не виникало таких думок», — говорить чоловік.
На зустріч запросили й очільника Нової Каховки Володимира Коваленка, до якого у містян, відверто, багато питань. Починаючи від того, чому окупанти дозволяли мерові спокійно жити у місті та, як йому вдалося без перешкод виїхати на підконтрольну територію до Кривого Рогу, де він зараз мешкає.
«Я й сам відповіді на ці запитання не знаю. Я відмовився співпрацювати з окупаційною владою і на третій день зібрав речі з адміністрації й пішов. Мене неодноразово викликали на бесіду окупанти. Остання така розмова була про те, щоби я звернувся до російського керівництва стосовно приєднання (до рф, — ред.). На що я сказав: «Ви хочете, щоб мені було соромно перед онуками, соромно назвати прізвище свого діда?» — відповідає він.
Він також додав, що у липні його заступника попередили про «взяття мера». Заради власної безпеки він покинув місто. Окупаційну владу очільник Нової Каховки коментує так: «Це злидні. Це безперспективно і соромно».
Загалом на зустріч прийшло близько пів тисячі новокаховців. Серед натовпу постійно вигукувалося усміхнене: «Привіт!». А за ними — міцні обійми.
До офіційного початку зустрічі гості мали швидко наговоритися й отримати коротку воєнну розповідь один одного. Упродовж заходу лунало чимало пісень від новокаховських виконавців та патріотичних промов до 70-річчя міста.
Люди плакали, сміялися, роздивлялися на проєкторі фото улюблених місць та записували маленькі побажання та зізнання місту…
Наприкінці заходу, мер Києва та голова Асоціації міст України Віталій Кличко до 70-річчя Нової Каховки привітав мешканців пам’ятною табличкою.
***
Попереду у новокаховців ще багато свят та особистих перемог. Великої відбудови та гучного святкування ювілею міста. Кожен присутній в залі запевняє: у столиці він тимчасовий гість. І як тільки ЗСУ вижене путінських найманців з півдня — вони рушатимуть додому.
А поки кожен з них із завмиранням серця слідкує за обережними просуваннями наших воїнів на фронті.
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»