Сто гектарів особливої природи: парку Партизанської слави у Києві виповнилося 50 років
Парк Партизанської слави — це не лише приємна локація для відпочинку, але й цікаве місце для науковців: тут зустрічаються особливі різновиди флори і фауни, які потребують комплексних досліджень.
22 вересня відзначається День партизанської слави. Його започаткували на честь створення підпільно-партизанського руху в Україні в роки Другої світової війни. І саме в пам’ять цього руху назвали парк у Дарницькому районі Києва.
Цьогоріч парку Партизанської слави виповнилось пів століття. Він був заснований у 1972 році як парк культури і відпочинку на території міської зони зеленого господарства селища Червоний хутір.
У 2020 році рішенням Київської міської ради території території озер Велике, Блакитне і Рибальске та прибережній смузі парку надано статус ландшафтного заказника місцевого значення «Червонохутірські озера».
Парк Партизанської слави є одним із найбільших в Києві, його площа становить майже 112 га.
Він має розлогі основні дороги, якими полюбляють гуляти відвідувачі — великою сосновою алеєю та великим прогулянковим кільцем, а також мальовничі Червонохуторські озера.
Для дарничан цей парк — одна із небагатьох зелених оаз району. А у 2020 році тут з’явився ще й найвищий світловий пішохідний фонтан України. Він складається з п’яти арок висотою від 6 до 8 метрів, які створюють водоспад.
Загалом в парку можна приємно провести час із родиною, займатися спортом, пограти в ігри, вигуляти собаку і покататися на атракціонах.
Ще однією особливістю парку є його широке біорізноманіття. Тут водяться махаон, жук-олень, різновиди бабок і черепах, які занесені до Червоної Книги України, а також види фауни, які підлягають захисту у рамках Бернської конвенції.
Нещодавно на деревах парку розвісили будиночки для кажанів, адже це — єдині літаючі ссавці, більшість видів яких занесені до Червоної книги України. А в озерах парку водяться близько 15 видів риб, а за місцевими переказами — навіть соми, яким майже сотня років.
Також серед рослин столичні науковці знайшли цікаві екземпляри, такі як червонокнижні півники сибірські та морозостійкий сорт магнолії під назвою Джені. На невеличкому острові серед парку ростуть дуби, яким по 200 років.
До вивчення парку залучені наукові інституції, зокрема співробітники Національного ботанічного саду імені. М.М. Гришка, Державної екологічної академії та Національного науково-природничого музею. Але ситуація ускладнюється тим, що парк наразі не має офіційних охоронних меж. Тому місцеві активісти та природоохоронці намагаються найти компроміс між відпочинком і охороною природи.
«Киянам залишився у спадок цей парк, хтось його садив і ним опікувався, тому наше завдання — не нашкодити, а відтворити, — розповів завідувач кафедри заповідної справи та рекреаційної діяльності Державної екологічної академії Микола Мовчан. — Ми вже створили проєкт організації території парку, він чітко розподіляє його на межі і зони: заповідні, рекреаційні, господарські тощо. Це допоможе захистити зелену зону від забудовників».
Захисники парку Партизанської слави розуміють реалії сьогодення через військовий стан, тому зазначають, що проєкт передбачає проведення природоохоронних заходів в наступні п’ять років — відтак, час ще є.
Зауважимо, що у 2020-2021 роках там стався скандал зі спорудженням ресторану «Forest cafe» (раніше «Колиба») на незаконно захопленій території. Зрештою активна громада донесла інформацію до місцевої влади, яка змусила власників зупинити будівництво.
«Я неймовірно люблю парк Партизанської слави та людей, які в ньому відпочивають, бо вони всі дуже різні: одні милуються природою, інші приходять за активним відпочинком, — зазначає директорка КП УЗН Дарницького району Людмила Філінська. — Задовольнити всіх і знайти „золоту середину“ дуже важко, але ми в тому напрямку рухаємось. Після нашої перемоги і під мирним небом ми зможемо реалізувати будь-які плани».
Довідка: День партизанської слави був заснований у 2001 році указом тодішнього президента Леоніда Кучми — «на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у Другій світовій війні». Під час війни на українських територіях в тилу нацистів діяло близько 200 тисяч партизанів. Попри те, що українські повстанці завдавали великих втрат німецькій і сприяли швидшій деокупації міст, радянська пропаганда часто замовчувала їх подвиги.
Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»