У Києві складають повербанки для військових із використаних електронних сигарет

Команда друзів вже шостий місяць складає повербанки, живильним елементом яких є використані електронні сигарети. Ці гаджети безкоштовно передають військовим ЗСУ. Загалом команда PowerKit уже відправила на фронт 471 повербанк різної потужності.

З початку широкомасштабної війни компанія киян переїхала на захід України. У Карпатах вони слідкували за новинами, вступили на кіберфронт, донатили на ЗСУ, але цього всього здавалося мало. Друзі, які були в той момент на фронті розповіли, що там дуже потрібні повербанки, які тоді розмели в усіх магазинах та і ціни на них підскочили у рази. Хлопці та дівчата закупили усі комплектуючі і почали складати «банки» самотужки — робота для них не складна, тим більше, що серед них є професійні «технарі».

На допомогу прийшло саме життя — одного дня хлопці, які курять електронні сигарети звернули увагу, що у них назбиралася велика кількість цих гаджетів. Розкрутили їх і зрозуміли, що акумулятор можна використовувати для створення повербанків.

Натхненником нового проєкту став Іван Волинець. Він розповідає, що повербанк із використаних акумуляторів не перший його винахід. Раніше він створював прототипи приладів нічного бачення для військових. А ще для свого улюбленого кота він змайстрував автоматичну годівницю, що у визначений час «видавала» порцію сухого корму і присилала на телефон повідомлення, що тваринку погодовано. Кіт, звичайно, поїхав у евакуацію з господарями, але цей нехитрий агрегат, який не вимкнули, став індикатором, що у квартирі все гаразд: електрика та інтернет є.

Після різних експериментів з корпусами, «футляром» для повербанку стала звичайна каналізаційна труба, яку нарізають в залежності від потрібної потужності повербанків.

Кришки-заглушки для неї закуповують у будівельних магазинах, а от кришку у якій є спеціальні роз’єми під зарядку для рацій почали друкувати на 3-Д принтері, бо таких на ринку не було.

«Дмитро повіз у евакуацію найцінніше — 3-Д принтер. І він дуже став нам у пригоді», — сміється Іван.

На начинку для перших повербанків вистачило своїх запасів електронних сигарет. А потім Іван та Наталія виставили в Інстаграмі пости із фотографією готового виробу та закликом надсилати їм використані електронні сигарети. Це повідомлення стало вірусним, і молодим людям почали надходити посилки мало не з усієї України. Іван розповідає, що перші їхні пости у Інстаграмі викликали стільки реакцій, що важко було усі прочитати — їх була злива.

Процес складання акумуляторів пішов значно швидше, коли у команди з’явилася група підтримки — місцеві, студенти з Ірпеня та діти, які фактично щодня приходили і допомагали розкручувати та сортувати елементи сигарет.

Одним із перших повербанк отримав батько Анастасії Латишевої (співзасновниця проєкту), яка відповідає за ведення та прийом замовлень від військових та комунікацію у соцмережах. Саме він порадив дообладнати його спеціальною лямкою, щоб зручніше було переносити та зробити вихід для зарядки рацій.

В «асортименті» команди є повербанки двох видів. Менші — на 17 тисяч мАмпер/год та більші, на 34-тисячу. Їхньою «родзинкою» стало те, що вони обладнані спеціальним гніздом для підзарядки рацій — і це виявилося просто знахідкою для військових.

Друзі перебували на Заході України до кінця весни, а потім повернулися у Київ. Питання чи продовжувати працювати навіть не стояло — потреба у гаджетах не зменшилася.

Навпаки, через впізнаваність проєкту у соціальних мережах до друзів почали звертатися все більше військових та волонтерів. Тож треба було шукати місце для «лабораторії». І тут допомогла дружба, Юрій Парака запропонував дві кімнати, а також інструменти, логістику та власні руки.

Виявилося, що досить багато друзів, колег та знайомих готові і хочуть допомагати. Кожні вихідні лабораторія нагадує мінівулик, де кожному волонтеру є своя робота. Хтось розбирає електронні сигарети, хтось скручує дротики чи паяє. Дмитро Яременко сміється, що інколи буває так багато помічників-новачків, що часу нема працювати самому, а доводиться у ролі вчителя пояснювати, як паяти контакти.

Цікаво, що серед тих, хто приходить допомагати теж є винахідники. Так Олексій Марчук, співзасновник та автор усіх текстів про проєкт, показує презент, який вигадав один з волонтерів Стас Порошин — «скручувач» дротиків.

Інструмент складається із фабричного павербанка до якого приєднана металева прищіпка. Натисканням кнопки вона обертається, і скручує дроти — механічно це потребує не так зусиль, як часу.

У команди є налагоджена схема співпраці з волонтерами, які на власних 3-Д пристроях друкують спеціальні кришечки із роз’ємами. Для усіх охочих допомогти з друком Дмитро Яременко відправляє самостійно розроблену 3-Д модель. Цікаво, що кришечки надсилають навіть із Польщі!

Завдяки роботі співзасновниці Наталії Єленевської, команда змогла домовитися про співпрацю з «ЕкоKPI» та Розеткою. У відділеннях ритейлера встановили спеціальні контейнери для збору використаних електроних сигарет.

«Днями повідомили, що для нас зібрали три тонни сигарет! А це значить, що буде ще більше повербанків», — розповідає Наталя. Попередню партію у 300 кілограмів переробили за 2 вікенди, тобто, фактично за 4 робочі дні!

Також команда налагоджує виробництво нових, набагато потужніших заряджувальних пристроїв, що мають орієнтовно 125 тисяч мАмпер/год.

Вони, звичайно ж, мають 2 «фірмових» роз’єми для рацій, а також ним можна підзарядити ноутбук та одразу 5 мобільних телефонів. Через інвертор до цього повербанку можна підключити будь-який інструмент, що працює на електриці, поки в межах 1кв. Для військових це дуже важливо, бо не всюди є можливість використовувати генератори, оскільки вони досить гучні. Корпус для таких повербанків — це розробка Дмитра, який і розробив модель, і надрукував повністю на своєму 3-Д принтері.

Друзі впевнені, що навіть після війни такі прилади будуть потрібні у побуті. А також команда розуміє, що сьогодні чимало таких електронних цигарок просто викидають у сміття, а потім вони потрапляють на полігони, отруюючи землю. Саме тому, вже ведуться перемовини про збір цигарок у різних великих та малих бізнесах України. З кожним днем все більше компаній відгукуються на ініціативу волонтерів і ставлять контейнери для збору електронних цигарок у своїх приміщеннях та офісах.

«Україні однозначно потрібен центр переробки використаних „електронок“.» — каже Іван Волинець.

Він розповідає, що багато людей хочуть купити їхній повербанк для побуту, але поки їх не продають, всі роблять і безплатно передають для військових. А от після війни, люди зможуть таким чином давати своїм цигаркам друге життя у вигляді побутових потужних повербанків для кемпінгу, відпочинку і рибалки.

До теми: «Печерські котики» виготовили понад 100 кікімор для військових

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»