Про бібліотеку Максимовича під час війни, волонтерство та викладачів на фронті: розмова з Олегом Сербіним

Олег Сербін, директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича. Фото: Борис Корпусенко
Олег Сербін, директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича. Фото: Борис Корпусенко

Минулий рік для Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича завершився з гарними показниками. Відвідуваність студентів була висока, а кількість проведених заходів у читальних залах та хабах перевалювала за пів тисячі.

Не менш амбітними були й плани у керівництва бібліотеки на наступний рік. Втім, війна внесла свої корективи.

ВСТАТИ НА НОВІ РЕЙКИ

Того гучного від вибухів ранку 24 лютого колектив бібліотеки М. Максимовича під керівництвом Олега Сербіна оперативно зідзвонився та обговорив подальшу роботу на найближчі дні.

«Для читачів Наукова бібліотека одразу почала новий етап своєї роботи. Але для нас, керівництва та працівників, робота не припинилася. Бібліотека велика — налічує близько 30 тисяч студентів — потребує постійного догляду. Зокрема, зберігати інформацію на серверах бібліотеки під час масових кібератак ворога, а також обліковувати наукові джерела. Така швидка організованість дала змогу нам встати на нові рейки», — розповідає «Вечірньому Києву» київський бібліотекар Олег Сербін, директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича КНУ ім. Тараса Шевченка, доктор наук, професор та за сумісництвом член Президії Української бібліотечної асоціації.

Олег Сербін під час інтерв’ю

Штат бібліотеки нараховує орієнтовно 200 працівників. Більшість з них, попри постійну небезпеку, виходили на роботу. А от охорона, під керівництвом Пазюка Станіслава, практично тимчасово тут жила.

«У перші дні війни охорона фізично не могла комусь передати чергування. Через „апокаліпсис“ на дорогах міста, пересуватися було проблематично. Тому було прийнято рішення залишати охорону на посту», — пояснює директор.

«Ще задовго до війни, як в бібліотеці Максимовича, так і в сусідньому Червоному корпусі КНУ було облаштувано добротне укриття. Туди знесли воду, медикаменти, встановили санвузол та провели інтернет», — уточнює директор.

«Ще задовго до війни, як в бібліотеці Максимовича, так і в сусідньому Червоному корпусі КНУ ми облаштували добротне укриття. Туди знесли воду, медикаменти, встановили санвузол та провели інтернет», — уточнює директор.

ЗАГИБЛІ СТУДЕНТИ ТА ВИКЛАДАЧІ НА ПЕРЕДОВІЙ

За вісім років російсько-української війни велика кількість студентів та випускників КНУ ім. Тараса Шевченка взяла до рук зброю. Ще більше молоді подалося у війська з початком широкомасштабного наступу.

За останні п’ять місяців ректор Володимир Бугров який залишався з перших годин широкомасштабного вторгнення в Університеті, отримав не одну трагічну звістку про загибель своїх вихованців. Зокрема, про полеглого захисника «Азовсталі» Дмитра Губарєва, який був випускником філософського факультету, а також про завзятого київського активіста Романа Ратушного, який вивчав юриспруденцію у КНУ.

Не так давно українців шокувала звістка про загибель викладача Інституту філології Дениса Антіпова під Ізюмом.

«Багато викладачів та курсантів з Військового інституту при КНУ ім. Тараса Шевченка одразу встали на оборону Києва. Більш того, на захист вставали й декани. Як, наприклад, це зробив декан історичного факультету КНУ Патриляк Іван Казимирович та його заступник Коваль Андрій Павлович. Спочатку вони служили в ТРО, а нині — на передовій», — розповідає Олег Сербін.

Іван Патриляк посередині

ПРО АНАЛІТИЧНУ РОБОТУ

З початку повномасштабного вторгнення Наукова бібліотека ім. М. Максимовича розпочала боротьбу проти окупантів на інформаційному фронті. Було започатковано низку аналітичних покажчиків періодичних видань, які вже стали своєрідною хронікою подій російсько-української війни.

«За минулий рік нашою бібліотекою видано майже 250 друкованих аркушів наукових публікацій. Сьогодні ж, упродовж пів року війни, інформаційно-бібліографічним відділом було укладено вже близько 100 аналітичних оглядів загальним обсягом майже 4,5 тис. сторінок, що становить близько 180 друкованих аркушів. Усі ці списки розміщуються на нашому вебсайті, де з ними може ознайомитись кожен охочий», — розповідає Олег Сербін.

Олег Сербін під час інтерв’ю

Ще з 2015 року в університетській бібліотеці працює Служба інформаційного моніторингу, яка надає бібліотечно-інформаційну підтримку викладачам, аспірантам і студентам вишу та сприяє ефективному представленню їхніх наукових здобутків у світовому інформаційному просторі. Не припиняє роботу вона і зараз.

«Наші фахівці щомісяця формують дайджест найбільш рейтингових публікацій науковців університету в виданнях, що входять до баз даних Scopus та Web of Science, допомагають редакторам університетських наукових журналів виконувати вимоги для реєстрації власних видань у цих базах, а також відстежують позиції КНУ ім. Тараса Шевченка у рейтингу кращих світових університетів». — додає директор.

ПРО ВОЛОНТЕРСТВО БІБЛІОТЕКАРІВ

В останні роки бібліотека Максимовича проводила благодійний проєкт «Книга лікує». Його концепція полягала в тому, щоби передати великі стоси книжок діткам в «Охматдит», аби ті якомога швидше відходили від важких операцій.

Сьогодні ж малечі в лікарні побільшало. Серед пацієнтів — маріупольці, харків’яни та мешканці ще з десятка інших українських міст, які нині під ворожим обстрілом.

«Попит на дитячу літературу в „Охматдиті“ завжди був. Казки та пригодницькі історії допомагають маленьким пацієнтам швидше відновлювати сили після операцій. І зараз схожа „літературна реабілітація“ потрібна як ніколи: діти місяцями перебувають в лікарнях, тому книга стає своєрідним помічником зануритись в інший, чудернацький світ й відірватися від страшних часів», — ділиться Олег Сербін.

Олег Сербін під час інтерв’ю

Пізніше головний лікар «Охматдиту» Володимир Жовнір запропонував завітати колективу бібліотеки й до консультативно-діагностичної поліклініки «Охматдиту», де теж лікуються діти війни.

«Тоді разом із книгами ми разом з видавництвом Самміт-книга привезли ціле свято. Дорослим і маленьким влаштували пісенно-розважальний захід за участі улюбленого всіма актора Віктора Андрієнка», — пригадує директор.

Фото з пісенно-розважального заходу в поліклініці

А не так давно Наукова бібліотека долучилася до ініціативи іншої бібліотеки — ім. Лесі Українки. Проєкт має назву «Книга вслід», і його мета — це передати українцям, які виїхали за кордон, нашу літературу.

«Українські книжки відправляємо через волонтерів у ті країни, куди найбільше за часів війни переїхало наших земляків. А робимо це для того, аби в українців не було інформаційного голоду», — говорить Олег Сербін.

До слова, передану літературу розміщують у себе на полицях локальні бібліотеки.

ПРО ГУМАНІТАРНИЙ ШТАБ В СТУДМІСТЕЧКУ

Долучаються до доброї справи й самі студенти-читачі.

За ініціативи проректорки з гуманітарної політики КНУ ім. Тараса Шевченка Інни Степанець в студмістечку розгорнули штаби для допомоги переселенцям.

«Наші юні освітяни, які не покинули столицю з часів повномасштабного наступу, згуртувалися та організували велику гуманітарну роботу. Вони плетуть сітки, розфасовують продукти та долучаються до постстудентських ініціатив», — перераховує Олег Сербін.

Мало того, у вільних кімнатах гуртожитку тимчасово поселили біженців. Тут вони перебуватимуть доти, доки не розпочнеться навчальний рік.

ПРО ОНЛАЙН-БІБЛІОТЕКУ ТА ОФЛАЙН-ЧИТАЧІВ

У порівнянні з минулими місяцями відвідуваність бібліотеки на сьогодні потрохи збільшується. Одні працюють у читальних залах, а інші — готуються до майбутніх пар.

Нині студенти університету Шевченка розпочинатимуть навчання.

Через війну частина освітян гризтиме граніт науки онлайн, а інша частина — офлайн.

«Орієнтовно це стосуватиметься студентів прикладних наук: хіміків, біологів тощо. Вони мають потужні лабораторії для того, аби практикувати свої знання та отримувати якомога більше досвіду», — уточнює Олег Сербін.

Наразі щоби взяти потрібну літературу, студентові не обов’язково долати кілька станцій метро, адже більшість книг є в електронному доступі.

«Завдяки цифруванню та великій електронній базі, студенти можуть замовляти посібники в особистому кабінеті. Для цього вони формують список джерел та відправляють нам запит. Якщо книга не унікальна — можемо, навіть, відправити поштою, або здійснити електронну доставку частини документу», — каже директор.

Нагадуємо, стати відвідувачем бібліотеки ім. М. Максимовича може будь-хто. Для цього потрібно мати з собою паспорт та 85 гривень у кишені.

Територіально бібліотека розташована по вулиці Володимирська, 58 та працює у будні з 9 до 18:00.

Головний корпус бібліотеки Максимовича

Кожному видають читацький квиток, завдяки якому можна приходити на абонемент, брати книгу додому чи в режимі онлайн формувати замовлення на опрацювання співробітникам бібліотеки.

Про всі важливі зміни в нашій роботі ми постійно повідомляємо університетську спільноту через інформаційні канали Бібліотеки та силами Центру комунікацій університету. Ця робота в університеті продовжується постійно, адже проректорка з комунікаційної політики Олена Добржанська впевнено очолює інформаційний фронт.

***

Наостанок Олег Сербін зізнається: від початку пандемії до сьогодні керівництво та викладацький колектив КНУ ім. Тараса Шевченка мріє побачити своїх вихованців, якомога раніше почути цю студентську метушню та разом провести не один патріотичний захід.

«Але спершу буде наша перемога!» — завершує Олег Сербін.

Даша ГРИШИНА, фото Бориса КОРПУСЕНКА, «Вечірній Київ»