Про новий метод висаджування газонів, підстригання трави і плани на бульвар Шевченка: інтерв’ю з керівником Київзеленбуду

Гортензія на Володимирському проїзді. Фото: Михайло Марків
Гортензія на Володимирському проїзді. Фото: Михайло Марків

«Коли кияни починають розмови, що, мовляв, ніде в Європі газони не стрижуть, це не правда. Створення газонів, зокрема партерних, відомі за часів стародавнього Вавилону, а сади Семіраміди — завжди славилися газонами з постійним доглядом».

«Вечірній Київ» розпитав генерального директора КО «Київзеленбуд» Олексія Короля про це, а також про бульвар Шевченка, модні тендернції на оформлення зелених зон та створення мавританських газонів у столиці.

Генеральний директор КО «Київзеленбуд» Олексій Король

ГАЗОНИ ТА ТРАВ’ЯНИЙ ПОКРИВ — РІЗНІ РЕЧІ

— Олексію Валентиновичу, якими методами у Києві нині створюють газони?

— Газон — це ділянка зі штучним дерновим покривом, який створюється посівом газонних трав. Якщо говорити про партерні та звичайні газони, то без води вони не будуть існувати, на відміну від мавританських, які розраховані на природне зволоження.

Серед передових методів, Київзеленбуд використовує, перш за все, гідромульчування (гідропосів). Цього року на деяких схилах на Володимирській гірці, на вулиці Івана Франка використовуємо технологію гідропосіву.

Цей метод дозволяє отримати стовідсоткову приживлюваність, зменшує витрати, адже можна за певних обставин обійтися без георешіток.

Для гідропосіву маємо спеціальну установку, яка під тиском та з вологою викидає в ґрунт насіння газонної трави та мульчуючий матеріал. Установка ніби фарбує схил насінням, а тиск занурює насінини на потрібну глибину.

Зерна трави перед посівом спеціально обробляють гідрогелем — в оболонці кожна зернинка, й він, маючи запас вологи, дозволяє швидко прорости траві. Його не викльовують птахи, не розносить вітер.

Догляд за газонами. КП УЗН Дніпровського району

— Коли будують газони у Києві?

— Хочу, щоб кияни розуміли важливу різницю: газон створюється під час капітальних ремонтів парків та скверів, їх реконструкцій, будівництва нових парків. Називати газоном будь що, що зростає поряд з будинком чи вздовж дороги, не можна. Це не газон, це — трав’яний покрив.

Газон створюється штучно й передбачає проведення підготовчих робіт — створення значного шару родючого ґрунту, внесення добрив, використання спеціальних газонних трав, обробляння від грибів, постійного поливу, регулярного покосу кожних 10 днів.

Це дозволяє укріпитися кореневій системі, перешкоджає ерозії ґрунту від дощів та вітрів. Рулонні газони ми також використовуємо. Для нього теж треба зробити підготовку ґрунту, а потім забезпечувати постійний полив.

Саме на газонах безпечно відпочивати. Парк «Наталка». Фото: з архіву «Вечірнього Києва»

Коли кияни починають розмови, що, мовляв, ніде в Європі газони не стрижуть, це не правда. Створення газонів, зокрема партерних, відомі за часів стародавнього Вавилону, а сади Семіраміди — завжди славилися газонами з постійним доглядом.

Всі парки, якими пишаються в Англії та Європі, також містять штучно створені газони. Не в кожній зоні парку, але на фасадній його частині завжди використовують газон. Тим більше, нині люди хочуть посидіти на траві, й вона має бути стійкою до витоптування, без кліщів та сміття.

Візьмімо парк «Веселка» в Шевченківському районі або Володимирську гірку, чи Маріїнський, парк «Наталка». Там правильно створено партерні газони: люди відпочивають на них, не бояться кліщів, і не вигулюють собак.

У КИЄВІ НЕМАЄ ПРОГРАМИ СТВОРЕННЯ МАВРИТАНСЬКИХ ГАЗОНІВ

— Розкажіть, будь ласка, про мавританські газони.

— На мавританських газонах не можна ходити, валятися — це декоративна та екологічна річ. Зручно те, що мавританський газон коситься двічі протягом вегетаційного періоду — навесні та восени, щоб дати піднятися квітам і щоб зрізати квіти, що відцвіли.

Перевага мавританського газону у його яскравості завдяки спеціально підібраним травам та квітам, які цвітуть поетапно, а також у збільшенні біорізноманіття, адже він приваблює безліч комах, метеликів, бджіл, а значить і птахів.

Зеленбудівці створюють мавританські газони, але це або транспортні розв’язки, або схили, наприклад, частково Володимирської гірки, парку «Веселка», скверів на Володимирському проїзді в Шевченківському районі.

Багаторічні квіти, трави у парку «Веселка» в Шевченківському районі висаджені масивами. 13 тисяч рослин за рік вже розрослися, утворюючи зелені килими. Фото: Київзеленбуд

Такі газони мають право на існування, але з постійним доглядом від бур’яну та засмічення. Тому створювати їх у кожному прибудинковому скверику неправильно.

Собаки, ворони, люди рознесуть сміття по високій траві, побачити сміття в різнотрав’ї буде важко. Як і доглянути його. Механічним способом покосити бур’ян там не вийде. Крім того, пилок із квітів є алергеном.

— Яких норм та правил викошування трави потрібно дотримуватися?

— Підрозділи Київзеленбуду використовують газонокосарки, й цього року ми поповнили парк дуже зручними самохідними пристроями.

Рівно косять у парках тому, що й поверхня рівна й на машинах автоматично виставляється висота зрізання трави — 7 сантиметрів над землею. Тому під корінь зрізати не вийде.

Крім того, нові газонокосарки не передбачають збору зрізаної трави, адже настільки дрібно скошено, що сама мульча потім слугує підживленням для ґрунту.

Для скошування трав’яного покриву біля будинків, вздовж доріг існують норми, якими зобов’язані послуговуватися балансоутримувачі територій. Потрібно залишати 5-7 см трави, а не косити до пилюки.

Коли ви бачите біля будинку чоловіка з тримером чи ручною мотокосою, якого найняла Керуюча компанія, то зрозумійте, що йому практично не можливо витримувати норму покосу у 5-7 сантиметрів від землі, тримаючи руками це знаряддя над нерівною поверхнею.

Догляд за газонами має бути з додержанням нормативів. Фото: КП УЗН Дніпровського району

Якщо на ділянках працюють з мотокосами, а зрізану траву не зібрали, то під нею все зопріє й пожовтіє.

Щоб одразу покосити та прибрати потрібно задіяти значну кількість людей, яких балансоутримувачам не завжди вистачає.

ДИКІ ТРАВИ В МІСТІ ТА МОДНА ГОРТЕНЗІЯ

— Вздовж доріг можна залишати дикорослі трави для різноманіття?

— Здебільшого дикороси в умовах міста — це карантинні бур’яни. Або просто бур’яни. Амброзія, борщівник, ценхрус якірцевий — знані карантинні росини, що викликають алергію, опіки та рани. Всі бур’яни агресивні й витісняють трави нашої природної зони.

У Києві своя екосистема українського лісостепу, і коли з’являються інвазійні та карантинні рослини, то з ними балансоутримувачам слід боротися.

Моя давня й цілком реалістична мрія, щоб між трамвайними коліями зростав очиток. Це дика рослинка й дуже не вибаглива, на яку не впливає стан ґрунтів, плями машинного мастила, недостатність вологи.

Від Подолу до Пущі-Водиці на коліях міг би бути суцільний килим цих квітів. Це дуже гарно виглядає.

Приклад зростання очитку жовтого на трамвайних коліях в одному з європейських міст

— Районні зеленбуди стежать за модою на рослини?

— Так, ми використовуємо лучну рослинність серед декоративного різнотрав’я. І садимо багато злакових. Міскантус, вівсяниця, просо, астильба, війник, миксбердера, кортадерія та інші — вони поки на піку популярності.

Як і гортензія — непримхлива рослина, яка квітне з червня до жовтня. А це також важливо для підтримання міського біорізноманіття. Масив таких рослин — родзинка будь-якого парку.

Мода на злакові трави у Києві. Фото: КП УЗН Дніпровського району

Чим добра лучна й злакова рослинність: вона гарно витримує посуху та засоленість ґрунтів, довготривалий сніговий покрив.

Різнотрав’я багаторічників у парку «Веселка» ми використовувати для його поширення — ділити та переносити на інші ділянки, висаджувати вздовж доріг, деякі розв’язки вже озеленюємо. Наприклад, розв’язку на Дарницькій площі, Троєщині та Оболоні.

Але коли робиться капремонт вулиць та доріг, на їх озеленення кошти виділяють в останню чергу. Прєектанти вважають, що достатньо завезти рослинний ґрунт та посіяти траву. Я з цим не згоден.

Якщо одразу не планувати поливо-зрошувальну мережу й не робити масивні висадки кущів, алейні посадки дерев, то нічого доброго не буде. Ми на вулиці Народного ополчення у Солом’янському районі й на розв’язці біля станції метро «Берестейська» висадили кущі. Все чудово прижилося завдяки висадці великими масивами.

А от від створення однорядкових посадок ми відходимо. Тому що однорядним для гарного вигляду треба рости 3-4 роки.

Модні нині кущі гортензії висаджують у декілька рядів. Фото: КП УЗН Солом’янського району

Принципи модного у світі напрямку озеленення міст «Нова хвиля» з міксами багаторічних квітів та диких трав застосовані у парку з водними об’єктами вздовж проспекту Шухевича, у парку «Відрадний», у сквері на Володимирському проїзді, 3. Там ростуть міскантус й вівсяниця, ехінацея та рудбекія, лаванда та ін.

На Володимирському проїзді втілили цікавий задум за принципами «Нової хвилі». Всі висадки зробили радіальної форми, для цього залучали меценатів для створення проекту та придбання рослин.

Зараз однорічники в Києві використовуємо тільки для тематичних клумб й відійшли від того, щоб ними озеленяти території.

ПРО БУЛЬВАР ШЕВЧЕНКА, ВІДПОЧИНОК ТА ЗАТИШОК

— Мабуть, не за горами той час, коли доведеться займатися зеленою зоною бульвару Шевченка, адже проблеми там накопичуються й постає питання навіщо взагалі там зелена зона…

— Думаємо про це. Є такі місця в столиці, що мають свій сталий вигляд. Кияни до нього звикли й не хочуть бачити інше. Якщо звикли до тополь на бульварі Шевченка, то важко переконати в іншому. Я, наприклад, можу собі уявити як спеціаліст, що це будуть не тополі, а, наприклад, платани. Й бульвар матиме гарний вигляд.

— Там хоча б можна буде знаходитися, у тіні…

— Бульвар Шевченка висаджували масивом: один раз при царі, другий — при імператорі, третій — після Другої світової війни. І це робилося тотальною висадкою. Які б не залишалися дерева — хворі чи здорові — їх зносили та висаджували нові, всі одного розміру.

Навіть на Оболоні чи на лівобережжі Києва, на бульварі Лесі Українки, на світлинах 60–70 років бачимо, що спочатку дерев немає взагалі, а потім — маленькі деревця одного розміру.

Бульвар Шевченка. Фото: Наталя Слінкіна

А на бульварі Шевченка з часом якісь дерева віджили, їх прибрали, тому маємо те, що є. Бульвар став об’єктом природно-заповідного фонду, й рубати тополі там не можна.

Професіонали вам скажуть, що ніякої заповідної цінності в тих тополях немає. Проте тополі гарно очищують повітря. Ще 50 років тому бульвар мав високі кущі для захисту від шуму та пилу, хоча тоді трафік був значно меншим й шуму менше було.

Через деякий час не стало коштів підтримувати живу огорожу з тих кущів, частина з них випала, й вирішили їх всі викорчувати.

— Тоді на бульварі не потрібна така кількість лав для відпочинку…

— Дійсно, цей бульвар для відпочинку не зовсім придатний, тільки на відрізку від Бесарабки до вулиці Володимирської він має хоч якесь значення для рекреації через присутність готелів, туристів, музеїв, університету…

Київзеленбуд підсаджує нові дерева, бо не може змінити історичний вигляд цієї локації. Замінюємо на тополю чорну Італіку, яка не дає пуху й це плюс. Вона стійка до загазованості, але не зробить затишку, не дасть крони й тіні.

Якщо ми хочемо затишку та справжню рекреаційну зону у середмісті, треба змінювати правила з урахуванням думки громадськості. Взяти на себе відповідальність змінити вигляд Київзеленбуд одноособово не може.

Від площі Перемоги до Повітрофлотського шляхопроводу є каштановий бульвар, що виглядає значно привабливішим, ніж тополиний, не дивлячись на те, що там дерева різного віку. Адже у каштанів інша крона, менша небезпека від падіння, ніж у крихкої тополі.

«Вечірній Київ» повідомляв, що Київзеленбуд показав у відео квіткові панно, створені до Дня Незалежності.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»