Співпереживання у світлинах київського фотодокументаліста Олександра Глядєлова про війну в Україні
Документальні фото, особливо в час війни, завжди більше, ніж просто вихоплений з життя статичний момент.
«Найнезвичніше відбувається тоді, коли співпереживання людини, яка дивиться на фотографію, поєднуються з естетичним об’єктом», — якось пояснив Олександр Глядєлов вплив документальних фото на людину.
Він — один з найвідоміших фотодокументалістів, який тридцять років показує світові, що і кого люди втрачають під час конфліктів.
Якщо раніше це були світлини з чужих країн, то вже 8 років війна — тема світлин з України. З 24 лютого ця тема стала тотальною.
Співпереживання — те, що відбувається з глядачами біля його фото з Бучі, Гостомеля, Бородянки, Мощуна, Харкова, Запоріжжя, Чугуєва, Малої Рогані, Бахмута та Краматорська. Кожне місто — як свіжа рана, а війна все більше її роз’ятрює.
На всіх воєнних фото Глядєлова — життя, яке протистоїть смерті. Чи то соняшникове поле під Іловайськом, чи то сірий та похмурий березень біля Ірпеня, де рятувальники та волонтери намагаються винести на руках та ковдрах немічних стареньких і дітей. Чи вціліли ці рятівники? Однак, вони зберегли чиєсь життя…
Олександр Глядєлов є володарем найвищої державної нагороди в Україні у сфері культури — Шевченківської премії — за проєкт «Карусель». Проєкт, який зібрав знімки з різних місць і часів, починаючи з 90-х років. У ньому — основні герої Глядєлова — в’язні колоній, безпритульні діти, війна…
«Якщо я можу, я стежу за долею своїх героїв. Коли я виявляв деякі свої фото, я вже знав, що ось цієї людини немає вже в живих. Я його знімав живим, а його нема…» — розповів фотограф про героїв своїх фото і їх долі.
Він документує життя співпереживаючи. Це одразу ж передається тим, хто дивиться його світлини, скільки б років не пройшло від часу подій.
Від Придністров’я і Молдови — далі пунктиром по всім конфліктам, які були створені, щоб одні домінували над іншими й забрали тисячі життів. Останні світлини — фіксація розпачу, адже руйнування тепер поруч з домом самого фотографа — бої були під Києвом, а тепер під Харковом та Миколаєвом, на Донбасі та Херсонщині…
У Софії Київській у залах «Хлібні», де нині виставка світлин Олександра Глядєлова — люди, які переживаючи війну тут і зараз, знаходять внутрішню підтримку на світлинах, де такі ж самі, як і вони. Після перегляду експозиції виходиш сильнішим і зібранішим. Чому? Напевне такий вплив саме співпереживання й співчуття.
Експозиції «Війна» Олександра Глядєлова та «Воїни Світу — Воїни Світла. Портрети» експонуються до 4 вересня.
Проєкт відбувається у рамках фестивалю Bouquet Kyiv Stage.
Усі фото з виставки Олександр ГЛЯДЄЛОВА, Бориса КОРПУСЕНКО
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»