У центрі столиці киянам подарували Bouquet Kyiv Stage: фото

Тема цьогорічного фестивалю — «Заради життя», адже це найвища цінність, що особливо актуальна в часи війни. Ми прагнемо жити, творити і гуртуватися разом попри все, про що й свідчить й аншлаг на фестивалі.

Організатори Bouquet Kyiv Stage, команда культурного центру Дом Майстер Клас, пояснюють: цьогорічний фестиваль — це подяка всім нашим захисникам і захисницям. Тема війни, так чи інакше, присутня в кожній події фестивалю.

Цього року Bouquet Kyiv Stage проходить з урахуванням воєнного стану та ситуації в країні проходить у стриманішому форматі. Зокрема, немає сцени просто неба та дитячих активностей. Але головні складові фестивалю збереглися: цікаві музична й візуальна програми, інтелектуальні бесіди й особлива атмосфера.

«Темою нашого першого Bouquet Kyiv Stage були „Звуки Міста“. Сьогодні ми чуємо інші звуки. Потім „Місто Майстрів“, „Життя триває“ в епоху пандемії та „Ми. Між минулим і майбутнім“, — розповів співзасновник фестивалю й автор ідеї бесід під ясенем Євген Уткін. — Тож ми простилися з минулим, попереду тільки майбутнє. І жоден ворог не змусить нас повернутися у минуле. Все, що ми робимо, — заради життя. Тому так і назвали наш фестиваль. З 24 лютого для мене почалося нове життя, і, як ніколи раніше, я відчув себе киянином. Це місто є фронтиром боротьби добра і зла, минулого і майбутнього».

Традиційно Bouquet Kyiv Stage приймає Національний заповідник «Софія Київська».

«З середини квітня ми обговорювали можливість проведення фестивалю. Складати плани було тяжко, невідомо, що буде завтра. Ми постійно змінювали дати, але розуміли, що фестиваль має бути, — поділилася гендиректорка заповідника Неля Куковальська.  — Суспільство потребує високого мистецтва. У війну ми бачимо горе, потрібно розраджувати психіку музикою, мистецтвом, спілкуванням.

Сьогодні українці так згуртувалися, і воїни, і мистецькі кола. Україну пізнали по всьому світу. Як мені сказав французький журналіст, війна показала, що є держава Україна і вона має такий люд. Зокрема, на нашу країну іншими очима подивилися і завдяки нашим митцям».

МУЗИКА: камерні концерти

Музичний «Букет» «розквітнув» у трьох локаціях Національного заповідника «Софія Київська».

«Першим питанням при формуванні програми було, хто з музикантів лишився і хто гратиме. Перед музикантами постало інше питання — що грати, — зазначила музична кураторка Ганна Гадецька. — Бо це вже не просто вибір чергової програми, для кожного музиканта це — громадянська позиція. Змінився й фокус — з загальних планів ми перейшли на крупні плани, на індивідуальності. Зараз кожен оркестрант сприймається як соліст, зараз кожен став помітною особистістю. Виринули багато сенсів щодо музики, під час війни зокрема. Звук здатен давати розраду, підтримку і вселяти віру».

У «Хлібні» представили камерні концерти академічної музики: скрипалька Богдана Півненко та піаністка Анна Хмара презентували програму «Присвячення», піаніст Євген Громов та скрипаль Ігор Завгородній виконали твори до ювілеїв Гайдна (290), Сильвестрова (85) і Станковича (80), а Ольга Шадріна-Личак та Паола Прокопенко подарували унікальну можливість почути два клавесини.

У просторі найдавнішого київського храму — Софійського собору — програму співаної поезії з молитовною складовою представили Леся і Галина Тельнюк. Вони виконали пісня на тексти Тараса Шевченка, Богдана-Ігора Антонича, Василя Стуса, Оксани Забужко, Сергія Жадана та Кароля Войтили (Папа римський Іван Павло ІІ). Національний ансамбль солістів «Київська камерата» представив твори українських композиторів, зокрема відбулася світова прем’єра композиції «Душа» Вікторії Польової. А потужна програма Ансамблю Лятошинського продемонструвала сенси молитви в музиці, починаючи з 17 століття.

У «Золотих воротах» відвідувачі мали змогу почути яскраву джазову співачку Олю Чернишову з гуртом Root Fruit Combo, «Колискові» від Назгуль Шукаєвої, проєкт електронної музики «Відбудова» Антона Дегтярьова та авторські композиції джазового гітариста Міші Менделенка.

ВІЗУАЛЬНА ПРОГРАМА: життя і війна

У перший день фестивалю відкрилися три фотовиставки, що презентували три погляди на війну.

«Заради Життя» Єлизавети Клюзко — світлини українських жінок, які виношують дітей під час війни, що розмістили у саду Софії. Під час війни молода кінорежисерка звернулася до фотомистецтва, це її перша виставка в Києві. Роботи зроблені на плівку, на середньоформатну камеру.

«Мені складно було говорити про війну, хотіла говорити про життя. Як навіть у війну, що є найбільшим злочином проти людства, жінки готуються до справжнього дива — народження нового життя, — поділилася Єлизавета Клюзко. — Героїнь шукала у соцмережах. Зробила допис, а мої друзі та знайомі поширили його. За дві години мені написали більше сотні вагітних жінок. Я відзняла вже 15-ть, і буду продовжувати. З кожною з дівчат розмовляла, дізнавалася, чим цікавиться і займається, і намагалася розкрити її особистість в певному образі. Мене вразила їх сміливість. Вагітна жінка сьогодні — це справжня героїня. Майже всі ці жінки живуть у Києві, впевнені, що скоро перемога. Сподіваюся, ці фотографії будуть виставлені на благодійному аукціоні, і таким чином зможуть допомогти тим, хто цього потребує».

Ще два фотопроєкти представили у залах «Хлібні». «Війна» Олександра Глядєлова — це документальні фото, зроблені автором з лютого по травень у Києві, Бучі, Ірпені, Бородянці, Гостомелі, Мощуні, Чернігові, Харкові, Краматорську, Запоріжжя.

За свій тривалий професійний шлях Глядєлов устиг висвітлити воєнні конфлікти в Молдові, Нагірному Карабаху, Чечні, Киргизстані, Сомалі, Південному Судані. І, звісно, бойові дії на території України, починаючи з 2014го і досьогодні. Він — першим серед фотомитців отримав Шевченківську премію.

«Це наша війна, я її знімаю з 2014 року. Зараз форма змінилася, вона стала тотальною, — зазначив Олександр Глядєлов. — Попри те, що працюю з цією темою давно, те, що відбувається досі вражає. Знімав евакуацію. Коли люди бігли з Ірпеня, діставалася автобусу та думали, що врятовані, кричали «Слава Україні!».

Зараз досить важко фотографувати в гарячих точках. Наприклад, у Харкові потрібно зареєструватися і постійно бути на зв’язку з пресофіцерами, їздити по місту тільки у супроводі».

У трьох залах «Хлібні» представили близько 50 світлин Олександра Глядєлова.

«З Олександром ми знайомі вже 10 років. Співпрацюємо як куратор і митець з 2019-го, добре знаю його роботи, — поділився куратор виставки Олег Соснов. — З початку повномасштабного вторгнення ми були в постійному контакті. Відправляв його роботи на французький фестиваль документальних фотографій. Олександр зробив багато кадрів, його вибірка за ці шість місяців — близько 250 фотографій. З них я обрав 50, які розміщені у цьому просторі.

Умовно в одному з залі зробив акцент на Ірпінь та Бучу. У центральному залі першу фотографію, яку бачиш, — капелан благословляє бійця. На стелі цього простору є фреска Бокшая «Воздвиження Чесного Хреста». Намагався, аби світлини перегукувалися з цієї роботою. Розповідали про руйнування в матеріальному та духовному планах. Тут є фото з хрестами, ексгумація у Бучі — це має сенс жертовності, як і Ісус Христос ніс свій хрест. У третьому залі можна побачити зруйновану військову техніку та амуніцію, наслідки агресії».

У невеличкому залі поруч розміщений проєкт Дому Майстер Клас «Воїни Світу — Воїни Світла. Портрети». Це відео та фотопортрети іноземних легіонерів-добровольців.

«Герої проєкту служать в батальйоні, який перебуває у Києві, були учасниками деокупації Київської області, — розповіла ідейна натхненниця та співзасновниця Bouquet Kyiv Stage Ірина Буданська. — Я дізналася про них, і мені стало цікаво їх почути, яка у них мотивація приїхати на війну в іншу країну. Домовилася поспілкуватися. Ми знімали ці розмови на відео. Мене вразили їх обличчя, тому вирішили доповнити проєкт фотографіями. Ці чоловіки дуже відкриті, мужні, серед них — майже всі люди ідеї. Багато з них мають гостре відчуття справедливості. Є професійні військові, а й є ті, для яких це перший такий досвід».

Експозиції «Війна» Олександра Глядєлова та «Воїни Світу — Воїни Світла. Портрети» експонуються до 4 вересня.

КІНО та ДИСКУСІЇ

Цьогорічна програма Кінобукету присвячена темі «Культура vs війна». Добірку у більш як 20-ть короткометражних фільмів об‘єднала спільна ідея творення смислів, світогляд і бачення. Зокрема, до неї увійшла анімація Степана Коваля «Йшов трамвай 9», «Кобзарський цех» Віктора Придувалова, «Проєкт дощу» про роботу Гамлета Зіньковського в Маріуполі тощо. Також у межах «Кінобукету» демонструють два фільми з документального циклу, присвяченого митцям, що пішли на війну.

Традиційні бесіди під Ясенем також присвячені темі війни й культури. Як і чому це можливо в сучасному світі — предмет дискусій філософів, істориків та культурологів.

Вхід на фестиваль традиційно безкоштовний, потрібно було лише сплатити вхідний квиток на територію Софія Київської чи «Золотих воріт».

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ», фото авторки