Мозаїки Галини Зубченко та Григорія Пришедька — шедеври монументалістики у столиці

4 серпня мистецька спільнота згадує відому українську художницю та громадську діячку Галину Зубченко (1929-2000). Художниця належала до плеяди митців-шістдесятників, які всупереч офіційним канонам панівного соцреалізму, не боялася експериментувати над власним художнім вираженням у мистецтві.

Народилася художниця у Києві. ЇЇ батько теж мав мистецький хист та певний час навчався живопису у Василя Кричевського.

Батько, Олександр Зубченко, був високоосвіченою людиною, гарно малював, вчився деякий час у Василя Кричевського.

Після закінчення Художнього інституту у видатного українського художника Олексія Шовкуненка, працювала у керамічній майстерні Ніни Федорової, була співзасновницею та учасницею славнозвісного Клубу творчої молоді Києва.

Особливу роль у творчості Г. Зубченко відіграли Карпати. Приїхавши вперше в 1956 році в Карпати на студентську практику, Г. Зубченко закохалася в цей край. Любов до Карпат зберігала все життя, створивши малярський цикл «Українські Карпати».

Значна частина мистецької спадщини художниці присвячена творам монументального мистецтва, над якими вона працювала у творчій співпраці зі своїм чоловіком Григорієм Пришедьком, який два роки удосконалював свою майстерність під впливом знаного мексиканського художника Дієго Рівери.

Мистецьке подружжя найбільш плідно працювало у напрямі монументально-декоративного мистецтва впродовж 1967-1977 років, створивши чимало цікавих робіт на громадських спорудах Маріуполя, Донецька, Києва.

На думку мистецтвознавців, мозаїки Зубченко-Пришедька зачаровують яскравістю, динамікою, викладанням матеріалів. Здається, що вони створені в іншій, не радянській, дійсності.

«Вечірній Київ» прогулявся київськими адресами творчості знаних митців та розповідає про найцікавіші мозаїчні панно, що вважаються найціннішими та найяскравішими київськими пам’ятками монументально-декоративного мистецтва.

«Ковалі Сучасності» (1972-1974 р.)

Цей знаменитий шедевр київської мозаїки присвячений фахівцям ядерної фізики. За свідченням мистецтвознавців, вони нагадують нових прометеїв, які кують майбутнє: розщеплюють ядро для створення «мирного» атома.

«Ковалі сучасності» є однією з наймасштабніших мозаїчних панно столиці. Над його створенням митці працювали понад 2 роки. Яскравість та динаміка композиції дійсно вражають, можливо саме тому вона часто потрапляє на світлини книг та у статті журналів, присвячених радянському монументальному мистецтву.

Кадри з мозаїкою також облетіли весь світ завдяки серіалу Chernobyl HBO, а у 2019 році «Ковалів сучасності» разом зі 100 іншими українськими мозаїками радянського часу «оживили» у цифровій 3 D інсталяції на одній з площ Відня для шоу«Ukrainian Night: Electronic Music and Art».

Де: Інститут ядерних досліджень, проспект Науки 47

«Рух» (1969 р.)

Барвиста мозаїка, що знаходиться на фасаді спортивного комплексу, присвячена спортсменам плавцям. В основі композиції є три атлетичні фігури, які пірнають у підводний світ. Плавців супроводжує сонячне сяйво та квіткові елементи.

На жаль, вже тривалий час мозаїка знаходиться у поганому стані, частина композиції осипалася та потребує реставрації.

Завдяки чітким геометричним лініям глядачі можуть дійсно відчути динамічний рух, закладений у назву панно. Особливо примітним є домінування яскравих жовтого, блакитного та червоного кольорів. Ці барви можна зустріти й на інших роботах, фасадах науково-дослідних інститутів, які виконали творче подружжя в Києві.

Мозаїка належить до найбільш значущих робіт видатних майстрів радянської монументалістики, які мали свій неповторний виразний почерк.

Де: Спорткомплекс «Наука-спорт» бульвар Академіка Володимира Вернадського, 32 (м. Академмістечко).

«Перемога медицини» (1971 р.)

Мозаїка прикрашає стіну адміністративно-лабораторного корпусу установи. Площа мозаїки — 9 на 12,7 метра.

Яскрава композиція «Перемога» символізує науково-технічний прогрес в боротьбі з онкологічними захворюваннями. У такий спосіб подружжя митців увіковічили на мозаїчному панно медиків-науковців, що зробили значний внесок у боротьбу з цією важкою недугою.

У центрі композиції зображений лікар, що за допомогою променя науки перемагає ракового монстра. Кольорове сяйво заливає весь простір довкола. Поруч із динамічним героєм знаходяться лікарі-науковці з індивідуальними рисами обличчя та в білих халатах.

Можна також помітити, що у медиків під очима є плями чорного кольору, що демонструє надскладну роботу променевих терапевтів, які під час лікування онкопацієнтів отримували значну дозу опромінення та страждали на променеву хворобу.

На думку мистецтвознавців, панно є своєрідною реплікою Святого Георгія, що перемагає змія.

Яскраві кольори різнобарвної смальти можна розгледіти навіть у похмуру погоду. Також у композиції митці використали деталі керамічної плитки, шлакоситалу і кольорового скла…

Де: Національний інститут раку, вулиця Ломоносова, 33/43 (м. Васильківська).

Мозаїки інституту Кібернетики (1971-1975 р.)

Галина Зубченко та Григорій Пришедько покрили мозаїчним килимом торцеву стіну корпусу №6 Інституту кібернетики. Мозаїка площею має назву «Тріумф кібернетиків». ЇЇ площа охоплює становить 96 квадратних метрів. Панно виготовлено зі смальти, керамічної плитки, шлакоситалу і кольорового скла. Яскрава композиція символізує науково-технічний прогрес. Протиставлення об’ємних і площинних елементів надає зображенню просторової динамічності.

У 1973 році на території інституту будується новий дванадцятиповерховий корпус №1. Для фоє конференцзали на 1 поверсі художники-монументалісти створили композицію «Майстри часу». У центрі композиції знаходяться 5 науковців, що нагадують посланців з майбутнього.

Навколо фігур рухаються кола, що символізують фізичні процеси. На яскравій площині домінують традиційні для мистецького подружжя, синьо-блакитні, золотисто-жовті та червоні тони.

Третьою мозаїчною композицією в інституті кібернетики стало панно «Кібернетична квітка», де переважають чіткі лінії та геометричні форми.

У зв’язку з розміщенням на території наукової установи, доступ до цих панно є обмеженим…

Де: Академіка Глушкова, 40 (м. Теремки).

Нагадаємо, що нещодавно стало відомо про знищення у Маріуполі мозаїчних панно, створених Аллою Горською та Віктором Зарецьким.

На щастя, панно Галини Зубченко та Григорія Пришедька «Квітуча Україна» уціліло від ворожих обстрілів. Доля інших монументальних творів подружжя, що знаходяться на окупованих територіях, на жаль, залишається невідомою.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»