У Києві попрощались з ієромонахом Піменом, який став воїном
Захищати Україну брат Пімен почав ще у 2014-му, потім повернувся до монастиря, а після широкомасштабного вторгнення знов став бійцем з позивним «Роман».
Між монастирем і фронтом — так проходили останні 8 років життя ієромонаха Пімена.
«Роман» — звертались до нього побратими. «Рома», — каже про нього, згадуючи у день прощання мама.
Прийняти чернечий постриг Роман Пеприк вирішив одразу після закінчення школи. Він був з нерелігійної родини й мама спочатку дуже переживала за вибір сина. Але священник їй сказав, що треба радіти, а не плакати.
Коли почалась війна на Донбасі, монах Пімен вирішив, що має не лише молитись. У 2014-му боронив Луганщину, став розвідником. А п’ять років тому він повернувся до монастиря. Після звільнення з військової служби монах Пімен став насельником монастиря на честь святителя Нектарія Егінського. В цій обителі він прийняв сан ієродиякона, а опісля й ієромонаха від рук митрополита Олександра Драбинка. Згодом продовжив служіння в одному з монастирів на Прикарпатті.
І ось 24 лютого 2022 року… На початку червня ієромонах вирішив захищати рідну землю знов. Молодший брат купив йому найкращу екіпіровку, щоб захищала і була зручною.
Про смерть у бою бійця «Романа» та ієромонаха Пімена у середовищі ченців, повідомив митрополит Олександр Драбинко.
«Ієромонах Пімен був щирим воїном Небесного Царя, відданим захисником своєї земної Батьківщини, старанним монахом, благоговійним священиком, вірним братом і другом! Віримо, що отець Пімен продовжить захищати нашу рідну Україну — своїми молитвами біля Престолу Божого!» — сповістив про загибель Романа владика Олександр.
Канони Церкви забороняють одночасно звершувати священнослужіння і брати участь у бойових діях. Отець Пімен розумів і дотримувався цього.
«Я дуже люблю свою Батьківщину і попри свій Церковний сан вирішив повернутись в армію. Це було тяжкий вибір но я його зробив» — написав він у фб.
«Ставши воїном ЗСУ, отець Пімен перестав бути ДІЮЧИМ священником, припинив звершувати священнослужіння, — добровільно, не маючи позбавлень і заборон. Слід зауважити, що при цьому він не втратив сан священника, оскільки благодать священства є незгладимою», — пояснює Віктор Мартиненко.
Священник наводить приклади з історії православ’я, коли ченці йшли воювати:
«Монахи Олександр Пересвет та Родіон Ослябя за церковним переданням, з благословення преподобного Сергія Радонезького брали участь у битві за звільнення рідної землі».
Також архімандрит Григорій Папафлесас — національний герой Греції, активний учасник війни за незалежність Греції. Екзарх Вселенського Патріарха, митрополит Коринфський Іоасаф, бувши духівником козацького війська гетьмана Богдана Хмельницького, загинув у битві під Берестечком, на коні із шаблею в руках.
Священницький чин похорону та військовий поєднали, прощаючись у Києві з ченцем Піменом та воїном Романом Пеприком.
Київський священник збирає тисячі переглядів у Тік-тоці і заспокоює людей, зранених через війну.
Усі фото фб О.Драбинко
Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»