У столиці будівлі Національного банку виповнилося 117 років: особливості архітектури

Уже 117 років велична споруда виконує банківські функції, а кияни і гості древньої столиці милуються нею як справжньою архітектурною перлиною Києва.

«Будівля Національного банку України — довершений зразок досягнень науки і техніки у будівництві початку ХХ століття. Споруджуючи будівлю, її творці прагнули врахувати потреби банку на майбутні 50 років! , — зазначають у Музеї грошей НБУ. — Саме тут зародилась історія першого українського центрального банку. За весь період свого існування будівля не змінювала свого призначення — тут завжди знаходилися банківські установи».

Перше приміщення Київської контори Держбанку Російської імперії знаходилося на Подолі, де у той час концентрувався місцевий бізнесу. У другій половині XIX століття Київську контору перенесли на вулицю Інститутську, яка на той час уважалася фінансовим центром Києва, для чого придбали двоповерховий будинок у стилі ампір, що належав місцевому дворянству. Проте салони та танцювальні зали, де відбувалися бали і пишні святкування, не надто пасували банківській установі. Тому було вирішено спорудити новий сучасний будинок.

Архітектура: північноіталійська готика та раннє Відродження

Восени 1902 року було закладено фундамент нинішньої будівлі Національного банку України. У конкурсі на кращий проект майбутнього банку переміг архітектор Олександр Кобелєв, який зміг найкраще спланувати розташування службових приміщень, зважаючи на можливу кількість службовців і необхідних операцій, які мали відбуватися швидко та зручно для всіх учасників.

Фасадну частину споруди оформив архітектор Олександр Вербицький. Художнє оздоблення приміщень банку — заслуга італійського скульптора Еліо Саля та його брата — художника Еудженіо.

У дизайні споруди поєднується північноіталійська готика та раннє флорентійське Відродження. Основний матеріал будівництва — цегла. Фасад оздоблений штучним камінням, яке імітує граніт та рожевий піщаник. Композиційним центром головного фасаду є ошатний портал, що включає колонаду перед входом і балкон.

Охоронці: леви та архістратиг Михаїл

Окрасою фасаду є кручені мармурові колони і декоративні вежі по кутах будівлі, які підтримують скульптури величезних грифонів — крилатих левів, що в античній міфології вважались охоронцями золотих копалень.

Також будівлю охороняють леви, які є символом могутності, чиї маскарони (декоративні кам’яні голови) прикрашають балкон, який тримають коринфські колони з фустом чорного кольору.

Банк перебуває 1 під символічною охороною архістратига Михаїла, який у римській кірасі-мускулаті височіє на стелі операційної зали з вогняним мечем і щитом у руці. Це третє зображення покровителя Києва за час існування будівлі. Перше було демонтоване більшовицькою владою у 1934 році.

Передові технології і подих троянд

На той час будівля стала вершиною технічної досконалості. Банк був оснащений центральним паровим опаленням, електричним освітленням, а також першою в Європі системою протипожежної безпеки. Складна система вентиляції коштувала дев’яту частину загального бюджету архітектурного проекту.

Вентиляційна система могла ароматизувати повітря, яке до вентиляції потрапляло з розарію, спеціально посадженого у внутрішньому дворі банку. Щоранку вмикалися спеціальні повітрозабірники і на всі поверхи робочих приміщень подавався квітковий аромат троянд. У 1934 році розкішний розарій було демонтовано.

Перипетії історії

У 1934 році Київ повернув собі статус столиці. Того ж року Олександром Кобелєвим і його учнем Валеріаном Риковим було реалізовано ризикований, але надзвичайно успішний проект з надбудови двох додаткових поверхів будівлі. Складність реконструкції вражає: під час перебудови дах не знімали, а розрізали автогеном на сім частин і поступово піднімали за допомогою домкратів. Одночасно надбудовували третій і четвертий поверхи. Після того, як кладку стін було завершено, частини даху встановили на чавунних подушках і знову зварили.

Під час Другої світової війни будівля могла бути знищена. У вересні 1941 року її замінували червоноармійці перед відступом. Потужні вибухи тоді зруйнували майже весь Хрещатик та частину Інститутської вулиці. Проте споруду центрального банку розмінували німецькі сапери. У повоєнний період у будівлі розміщувалася Республіканська контора Державного банку СРСР, згодом перейменована на Український республіканський банк. Республіканська контора мала ознаки центрального банку і діяла до створення Національного банку України.

«Споруда пережила розпад імперій, дві світові війни та революції, однак сьогодні, як і у рік свого народження, залишається центром розвитку банківської справи в Україні», — зазначають у Музеї грошей НБУ.

Святкова гра від Музею грошей НБУ

З нагоди свята малечу, школярів та студентів запрошують долучитися до Minecraft challenge і спробувати відтворити у грі-конструкторі будівлю Національного банку України!

«Якщо ваша дитина справжній геймер, любить „будувати“ об’єкти та пізнавати світ завдяки Minecraft, ми впевнені, що її це неймовірно зацікавить. Та навіть якщо ваша дитина ще не грає в Minecraft, запрошуємо спробувати та не втрачати чудову нагоду!», — зазначають організатори.

На п’ятьох найкращих Minecraft-будівничих чекають подарунки від Національного банку України та Музею грошей.

Як взяти участь

• Ознайомтеся з історією будівлі Національного банку. Вам у нагоді стане буклет «Український центробанк: історія в архітектурі».
• Відтворіть зовнішній вигляд будівлі Національного банку у грі-конструкторі Minecraft.
• Заповніть анкету учасника та поділіться результатами своєї творчості.

Як поділитися результатом свого «будівництва» у Minecraft

Опублікуйте їх у соціальних мережах чи на інших ресурсах та надішліть посилання на публікацію під час заповнення анкети учасника або ж на електронну пошту Музею грошей: [email protected]

Роботи учасників оцінюватиме експертне журі, яке визначить переможців Minecraft challenge.

Конкурс триватиме до 12 серпня. Оголошення переможців — 19 серпня.

В очікуванні шедевра: яким бачили київський вокзал кращі архітектори.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»