До Дня Державності покажуть найдавніший у Києві «Дзвін Мазепи»
340-річний дзвін — дар гетьмана Івана Мазепи до церкви Вознесіння Господнього Києво-Печерського дівочого монастиря.
Цього тижня відвідувачі Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» мають унікальну можливість оглянути найдавніший у Києві «Дзвін Мазепи».
Днями заповідник домовився з з керівництвом Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічого монастиря) щодо передачі на постійне зберігання 340-річного дзвону — дару гетьмана Івана Мазепи до церкви Вознесіння Господнього Києво-Печерського дівочого монастиря. Він є найстарішим у Києві з неперелитих дзвонів. Про це свідчить напис на ньому, який сповіщає, що 1683 року дзвін передав «Иван Стефанов сын Мазепа» на спомин своїх батьків.
Дзвін зможуть оглянути всі бажаючі з 14:00 28 липня по 1 серпня 2022 року на Соборній площі Києво-Печерської лаври, біля північної стіни Великої лаврської дзвіниці.
Після цього пам’ятка буде передана реставраторам Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» для здійснення необхідних реставраційно-консерваційних заходів.
Вознесенський Києво-Печерський дівочий монастир знаходився проти Святої брами Києво-Печерської лаври, на місці, де тепер діє «Мистецький Арсенал». Довгий час його ігуменею була мати гетьмана Івана Мазепи, у чернецтві Марія Магдалена (†1707).
Під час Північної війни територія і споруди Вознесенської обителі за наказом Петра І були відчужені на користь військового відомства, з улаштуванням там гарматного двору. У 1768 році за розпорядженням керівництва Печерської фортеці дзвіницю колишнього дівочого монастиря знесли, а дзвони передали Києво-Печерській лаврі. Одним з них, очевидно, й був дзвін із вкладним написом Мазепи, який з цього часу згадується у документах як годинниковий дзвін Південної вежі Києво-Печерської лаври.
У 1816 році годинник з вежі зняли, а «Мазепин дзвін» перенесли на 3-й ярус Великої лаврської дзвіниці, де він знаходився до німецької окупації Києва. Наприкінці 1941 року на нижній території Лаври було відновлено діяльність чоловічого монастиря, закритого більшовицькою владою 1929го, і «Мазепин дзвін» віддали ченцям. Тривалий час він перебував на дзвіниці Ближніх печер. Чоловічий монастир, скасований знов за часів хрущовських гонінь на Церкву, знов отримав у користування територію Нижньої лаври з 1988 року за рішенням Ради міністрів УРСР.
Нагадаємо, у Скарбниці Національного музею історії України, яка теж знаходиться на території Лаври, триває виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи». У залах демонструють речі Івана Мазепи та його сучасників.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»