У Лаврі показали речі Івана Мазепи та його сучасників. Фото

Під час війни у Києві організували виставку коштовних експонатів, довкола кожного із яких можна створити окрему презентацію — такий глибинний зміст вони мають.

Менш ніж за місяць, в умовах постійних повітряних тривог київські музейники скооперувалися і представили киянам цілісну експозицію — «Європейська Україна. Доба Мазепи». Три невеликі зали наповнили артефактами, що розповідають про культурний і політичний вибір еліти доби козацької держави — Гетьманщини.

Експонати для виставки надали Національний музей історії України, Національний заповідник Києво-Печерська лавра, Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, Центральний державний історичний архів України, м. Київ.

Символічно, що Михайло Гречкін, кобзар, лірник заспівав думу на слова Івана Мазепи — «Всі покою щиро прагнуть». Гетьман у кінці XVII століття написав вірш, у якому описав стан у якому перебувала країна, який закінчувався словами, що «през шаблю маєм право». На зброї і правах трималася Гетьманщина, і ось через 300 років ми є свідками того, що свої права треба обстоювати зброєю. І ворог той же самий, що і тоді.

«10 червня в москві відкрилася виставка „Пьотр Велікій. Рождєніє імпєрії“. Ми відкриваємо виставку „Європейська Україна. Доба Мазепи“ до Дня Конституції України. Мені здається, що це символічно, бо говорить про різну роль цих виставок, про різне бачення історії і роль, яку ці країни для себе визначили. Разом з тим це говорить про те, що сьогодні музеї — це не просто місця, куди люди приходять, щоб приємно провести час та познайомитися з історією. Російській пропаганді ця виставка протиставляє наукове підґрунтя. Картина світу, яку ми представляємо, ґрунтується на історичних джерелах», — розповів генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук.

У трьох залах відвідувачі можуть побачити речі Івана Мазепи — дорогоцінні ікони, на які він офірував кошти, показують, що тогочасна Україна розвивалася у європейській бароковій традиції.

Цікавими є гаптовані ікони, що належали матері Івана Мазепи — ігумені Києво-Печерського Вознесенського монастиря Марії Магдалині. А придивившись до старовинної палиці (чотирикутний відрізок зшитої тканини — елементи богослужбового вбрання священників) варто вернути увагу на усміхнені лики Богородиці та ангелів — це те, що рідкість для православної традиції, але цілком у стилі європейських тогочасних віянь.

Представлені особисті речі митрополита-реформатора Петра Могили та урядників київського магістрату, пергаментна грамота-унікат про підпорядкування Київської митрополії Вселенському патріархові, гетьманський скарб XVII століття, сеймові конституції Речі Посполитої 1616 року.

Одне із центральних місць у експозиції — репліки Конституції Пилипа Орлика з російського державного архіву давніх актів та Національного архіву Швеції. Біля цих двох артефактів розміщений пірнач — чергове підкреслення, що усі права і вольності мають силу тоді, коли підкріплені зброєю.

Співкуратор виставки, старший науковий співробітник Національного музею історії України Ярослав Затилюк нагадав, що ідея «суспільного договору», яка розписана у статтях Конституції Пилипа Орлика, ґрунтується на величезному правовому спадку, який існував на цих землях і з часів Магдебурзького права та Великого Князівства Литовського. Тому, чого ніколи не було у російського самодержавства.

До слова, кияни мають можливість не тільки відвідати виставку, а й потрапити на кураторську екскурсію Ярослава Затилюка у неділю, 3 липня, о 13:00 за адресою: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Києво-Печерської лаври), Скарбниця Національного музею історії України. Вхід до Лаври через головну браму. Для участі потрібно попередньо зареєструватися за телефоном (044) 280-13-96. Вартість участі — 150 грн, для пенсіонерів, студентів, школярів — 90 грн (без додаткової плати за вхід до музею чи до Лаври.

Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ», фото Михайло МАРКІВ