Вона обрала Україну: у столиці презентують роман про неймовірну Олену Телігу
У день народження Олени Теліги у київській книгарні «Є» представлять новий твір Ірен Роздобудько «Неймовірна. Ода до радості», головною героїнею якого є видатна українка.
Все, що ми знаємо про Олену Телігу, міститься у спогадах її сучасників — друзів, подруг, побратимів, однодумців. Від неї ж самої для нас залишилось близько 40 віршів, кілька публіцистичних статей і одне напівбіографічне оповідання.
Ця гарна молода жінка могла б зробити блискучу кар’єру в Європі: чи то в танцювальній трупі празького театру, чи то в літературі, чи то на теренах просвітництва, та й просто в світських салонах, де її вважали, за сучасним висловом, «іконою стилю». Її порівнювали з леді Гамільтон, мадам Помпадур і навіть Ґретою Ґарбо і вважали, що вона «випередила свій час».
Олена Теліга народилася у російській глибинці, але стала однією з найполум’яніших борців за незалежність України і загинула в Бабиному Яру нескореною. З часу життя Олени Теліги і її побратимів проминуло багато років, а Україна досі стоїть кісткою в горлі імперських амбіцій — у центрі Європи, незламним щитом між ситим Заходом і ненажерливим Сходом.
В основі оповіді — сценарій повнометражного художнього фільму «Олена Теліга. Неймовірна» і чотирисерійного серіалу.
«Вперше я дізналася про Олену Телігу на початку 90-х років, коли отримала з Канади книгу, видану завдяки українській діаспорі — там були зібрані спогади її сучасників про неї До того інформація про поетесу була недоступна і, звісно, в Україні про неї знали лише «посвячені», — пригадує Ірен Роздобудько. — Доля Олени, її особистість, краса і коротке, але таке яскраве життя мене вразили й надихнули. Тепер, звісно, їй встановлено пам‘ятники, названі її іменем вулиці й написано багато статей, розслідувань, книжок.
Для відтворення життя Олени Теліги письменниця і сценаристка використовувала спогади сучасників, вірші, листи, статті і прозові твори самої Олени.
«Це історія про неординарну особистість від її шістнадцяти років і до розстрілу у 35-річному віці у Бабиному Яру, про її нестандартні вчинки, оригінальне поводження, кохання, боротьбу за незалежність України, — зазначає Ірен Роздобудько. — У цю жінку були закохані майже всі чоловіки, з якими її зводила доля і за якою беззаперечно йшли її послідовники та друзі. Для багатьох сучасників вона стала українською Жанною д‘Арк і разом з цим була веселою, життєрадісною, не позбавленою жіночого кокетства і любові, жінкою».
Учасники презентації: письменниця Ірен Роздобудько; головний редактор видавництва «НОРА-ДРУК» Елеонора Сімонова; кінопродюсер Галина Храпко; співачка, народна артистка України Світлана Мирвода; бард, кінодраматург Ігор Жук.
Коли: 21 липня о 18:00
Де: книгарня «Є», вул. Лисенка, 3
Вхід вільний
Запланована пряма трансляція події на фб-сторінках книгарні «Є» та видавництва «НОРА-ДРУК».
Життєпис поетеси
Олена Іванівна Шовгенова народилася 1906 року в Ільїнському під Москвою в сім’ї українських інтелігентів (батько — учений інженер-гідротехнік, мати — учителька). Коли майбутній поетесі було п’ять років, її сім’я переїхала до Петербурга. В 1918 році батько Олени отримує посаду в Київському Політехнічному інституті і сім`я переїздить до Києва. Олена вступає до жіночої гімназії імені Олександри Дучиної, а після закриття гімназії до народної школи. Саме в Києві Олена вперше починає вивчати українську мову.
У 1923-1929 роках здобувала вищу освіту в Українському високому педагогічному інституті ім. М. Драгоманова в Празі на історико-філологічному факультеті. У Подєбрадах дівчина познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, Михайлом Телігою, а 1926 року вони одружилися. 1928 року розпочинає друкуватися в «Літературно-науковому віснику».
У 1929-1939 роках мешкає у Варшаві. 1939 року переїздить до Кракова, де знайомиться з поетом Олегом Ольжичем та вступає до лав ОУН. 1941 року переїхала з чоловіком до Києва, де очолювала новостворену Спілку українських письменників, співпрацювала з газетами та тижневиками.
9 лютого 1942 року нацисти арештовують Олену, її чоловіка та інших, а 21 лютого 1942 року в Бабиному Яру — розстрілюють. 21 лютого 1992 року на місті розстрілу Олени Теліги та інших членів ОУН встановлений пам’ятний хрест.
«Знищені росіянами музеї та театри відбудують по камінчику, як Дрезден», вважає письменник Дорж Бату. Днями він презентував у Києві роман «Коко 2.0».
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»