День святої Ольги: які місця у Києві пов’язані з княгинею

24 липня за церковним календарем відзначається День Ольги. Пам’ять київської святої вшановується і православною, і католицькою церквами.
Саме цього дня — 24 липня 969 року — померла велика княгиня Ольга. Вона стала першою християнкою з київських правителів ще до Хрещення Русі і була похована за християнськими обрядами.
І хоча канонізована як рівноапостольна Ольга була в 1547 році, як святу її почали вшановувати ще за онука Володимира Великого. Саме він переніс мощі княгині в Десятинну церкву — перший кам’яний храм на Русі. Після знищення церкви під час ординської навали мощі були втрачені.
Втім, пам’ять про княгиню живе і досі, зокрема в історії Києва. «Вечірній Київ» згадує про cтоличні локації, пов’язані своєю назвою із святою Ольгою, за часом їх появи у місті.
***
Церква Святої Ольги


Одночасно із утворенням Печерської площі у 1830-тих роках на ній почалося будівництво парафіяльної церкви для тамтешньої громади. У 1885—1886 роках при церкві за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва спорудили двоярусну дзвіницю.
Після встановлення у Києві радянської влади церква продовжувала діяти. Після 1926 року, коли закрили Києво-Печерську Лавру, тамтешні священники проводили богослужіння у церкві Святої Ольги.
У 1934 році, коли столицю Радянської України перенесли до Києва, церкву Святої Ольги закрили для богослужінь і розмістили в ній гуртожиток робітників заводу «Арсенал». Восени 1935 року церкву та прилеглі будівлі знесли, а за деякий час на цьому місці збудували шестиповерховий житловий будинок. Зараз він розташований за адресою вулиця Гусовського № 12/7.
***
Ольгинська вулиця


Із 1887 року територія, яку тепер займає ця вулиця та найближчі до неї, належала професору медицини Київського університету Фрідріху Мерінгу. Це була велика ділянка, прорізана ярами, із садибою та садом. Домобудівне товариство викупило землю у спадкоємців Мерінга та почало зводити тут будинки.
Елітна забудова вулиці була частково знищена вибухами восени 1941 року. Збереглися лише корпус школи та два житлових будинки — наріжний з площею Франка будинок № 2 та наріжний з вулицею Городецького будинок № 1/17.
Свою назву на честь княгині Ольги вулиця отримала ще із початку створення. У 1938 році її перейменували на честь радянського поета Маяковського, а історичну назву відновили лише 1984 року.
***
Ольгинська жіноча гімназія


Протягом 1906-1914 років за проєктом київського архітектора Павла Альошина на вулиці Терещенківській звели будівлю жіночої Ольгинської гімназії — на честь княгині Ольги. До цього жіноча гімназія розміщувалася в орендованих будинках: на Андріївському узвозі, Михайлівській вулиці, а також в колишньому флігелі Першої чоловічої гімназії на Терещенківській.
Гімназія мала 14 класів; під час Першої світової війни приміщення використовувалися як лазарет. У 1929 році побудували ще один корпус гімназії, розташований на розі вулиць Володимирська та Богдана Хмельницького.
Нині у приміщенні колишньої гімназії розміщуються установи Національної академія наук України.
***
Пам’ятник княгині Ольги


На Михайлівський площі розташований добре відомий всім пам’ятник княгині Ользі, святому апостолу Андрію Первозваному та просвітителям Кирилу та Мефодію. Сами ці постаті символізують етапи поширення в Україні християнства.
Спочатку тут пропонували встановити пам’ятник Тарасові Шевченку, але цей проєкт відхилили на користь постаменту княгині Ольги. Пам’ятник було урочисто освячено та відкрито у вересні 1911 року в присутності царя Миколи II. Його авторами були скульптори Іван Кавалерідзе, Петро Сниткін та архітектор Валеріян Риков.
Коли у 1919 році більшовики захопили Київ, скульптуру Ольги знесли. На її місці встановили погруддя Шевченка, який теж простояв там недовго — до 1920-го. До 1935 року пам’ятник був остаточно демонтований і відновлений лише у 1996 році. У березні 2022-го пам’ятник захистили від влучення можливого влучання осколків ракет, снарядів та інших боєприпасів російських окупантів.
***
Свято-Ольгинський собор


Парафія Святої Ольги була зареєстрована у 1994 році. Для неї спочатку спорудили церкву, недільну школу та господарський корпус, які розташувалися на Харківському масиві, за адресою вулиця Архітектора Вербицького, 3Г.
Закладення собору розпочалося у 2004 році біля старої церкви та лише у грудні 2010-го там почалися служби. Поруч із собором також звели окрему дзвіницю. При храмі діє недільна школа, де по суботах та неділях для дітей та по вівторках, суботах та неділях для дорослих проходять заняття.
Нагадаємо, що сьогодні, 24 липня, також відзначається 32 річниця урочистого підняття національного синьо-жовтого прапора біля будівлі Київської міської ради. Цього дня у 1990 році на Хрещатику зібралися близько 200 тисяч людей, щоб підтримати рішення депутатів Київради з демократичного табору та стати свідком визначної історичної події.
Ольга КОСОВА, «Вечірній Київ»