Кулеметниці, механіки, командири та медикині — киянки на передовій у статті The Washington Post

«Аліна Михайлова, медик української армії, в машині швидкої допомоги в очікуванні відправки з Бахмута 28 червня», — такий підпис розміщено під головним фото у статті американського видання The Washington Post.

ВІД ВЕГЕТАРІАНЦЯ-ПОЛІТОЛОГА В КИЄВІ ДО МЕДИКА НА ПЕРЕДОВІЙ

Аліна — депутатка Київради. Нині вона на одній з найбільш небезпечних ділянок фронту — у Бахмуті, де проходить Бахмутська траса, так звана «дорога життя». Росіяни її хочуть захопити будь-що, а українці їх відганяють.

Саме з опису фронтової буденності і починається стаття про те, як українські жінки служать у армії.

Нині їх 22% — тобто кожен п’ятий воїн. На передовій жінки часто виявляються першими. Рекордна кількість українок служить медиками та кулеметниками, пише The Washington Post.

Аліна Михайлова про себе сказала кореспонденту: «Я була просто дівчиною, яка любила кататися на сноуборді». Американський репортер написав, що побачив Аліну Михайлову, яка спала у приміщенні великого складу і миттєво прокинулась та почала збиратись після вибуху, на який солдати навіть не відреагували.

Вона приїхала у машині «швидкої» та виявила солдата із відкритими ранами в животі. Воїна поклали в перероблений Volkswagen Transporter і вирушили у важку дорогу до лікарні. «Кожного разу, коли ми натикалися на яму, він стогнав», — розповіла медикиня. «Я зрозуміла, що в його тілі рухається шрапнель, розрізаючи органи».

Кров’яний тиск у пацієнта різко впав, то ж Аліна Михайлова імпровізувала лікування, затикаючи рани марлею, щоб гострий метал не порізав життєво важливі органи. «Ніколи ще її трансформація під час війни не була такою разючою: з вегетаріанця-політолога в Києві до військового медика на передовій», — пише про киянку The Washington Post. «Але я вирішила, що це те місце, де я маю бути», — розповіла про своє рішення стати військовим медиком депутатка Київради.

БАТЬКИ ДУМАЮТЬ, ЩО ДОНЬКА У КИЄВІ…

Якщо ще кілька років тому жінки у армії служили переважно на допоміжних ролях: готували їжу на кухнях підрозділів, то зараз є жінки-механіки, медики, водійки, кулеметниці, командири.

За словами Катерини Приймак, співзасновниці Українського жіночого ветеранського руху, кількість українок на фронті різко виросла після повномасштабного вторгнення росії чотири місяці тому.

Жінки, які йдуть у найнебезпечніші місця війни, кажуть, що стикаються з опором, часто з боку партнерів-чоловіків, батьків та літніх солдатів, які бачать в обличчях молодих медиків своїх дружин, сестер та дочок.

«Зараз я фактично брешу своїм батькам, — каже киянка Ліана Нігоян, 24-річний медик, який працює в Бахмуті. «Вони думають, що я працюю у Києві на добрій посаді».

Коли почалася війна, Нігоян працювала медсестрою у Дніпропетровській поліклініці. У 2016 році вона була медиком-добровольцем і одразу ж записалася до армійського медичного корпусу.

Але через чотири місяці вона все ще побоюється, що її батькові, у якого хворе серце, буде занадто прикро дізнатися, що вона відмовилася від спокою приватної практики.

У дівчини з’явилась звичка пригинатися і рахувати до восьми після артилерійського обстрілу, перш ніж бігти до наступного пацієнта.

ПОЄДНАННЯ МАТЕРИНСЬКОЇ ТУРБОТИ ТА ЯКОСТЕЙ БІЙЦЯ

Більш досвідчені медикині кажуть, що у них виробилось поєднання материнської турботи та бойової репутації. Це допомагає бути більш ефективним медиком для солдатів, які часто молодші за їхніх власних дорослих синів. Іноді солдатів доводиться заспокоювати після сильних обстрілів, це стосується новобранців.

Кореспондент відстежив подальшу долю солдата, якому надала першу допомогу Аліна Михайлова. Кажуть, що хірург дуже хвалив медикиню, бо та наклала багато марлі у розірваний живіт військового. Це врятувало йому життя.

«Вечірній Київ» писав про те, як депутатка Київради Аліна Михайлова пішла добровольцем на фронт. 27-річна депутатка Київради воює на передовій.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»