«ЯМаріуполь» та «Центр комунікацій» допомагають переселенцям почати нове життя

Щопонеділка у VcentriHUB проводять тренінги для переселентців. Фото: Борис Корпусенко
Щопонеділка у VcentriHUB проводять тренінги для переселентців. Фото: Борис Корпусенко

Під час спеціальних зустрічей переселенцям розповідають про психологічну та кар’єрну реабілітацію у новому для них місті.

Понеділок, 27 червня, 16:00. У приміщенні VcentriHUB на Володимирській, 51-б, вже заповнені всі місця. Тут зібрались люди різного віку, професій, але у всіх них є одна спільна проблема: вони так звані «ВПО», внутрішньо переміщені особи. Вони покинули все там, де жили. Їх спонукала до цього російська агресія і війна…

Тепер вони — у Києві. І починають нове життя. Таких українців у столиці нині 80 тисяч. Зауважте, що 12 тисяч з них — діти. Невеличке містечко. Але зараз всім цим людям треба стати частиною київської громади. Коли спілкуєшся з ними, відчуваєш, що вони цього хочуть.

Попри ракетні обстріли, тривоги, що лунають у Києві все частіше, для маріупольців, які вибрались практично з пекла, тут є відчуття миру та налагодженого міського життя.

Психологиня Надія Копаниця мотивує пересенленців зробити перший крок у нове життя.

«Я просто можу сидіти у парку з дитиною, коли вона грається зі своїми ровесниками, і це на мене діє краще, ніж будь-які заспокійливі ліки», — ділиться враженнями від життя в столиці Ірина.

Жінка прийшла до Шевченківського VcentriHUB, щоб потрапити на тренінг Центру комунікацій, який запросив фахівців з Державної служби зайнятості, а також психологів. Мета — допомогти переселенцям подолати стан невизначеності, який вони переживають зараз.

Їм треба допомогти зробити перші кроки для початку нового життя: підшукати роботу, а може й не одну; влаштувати дітей у школу чи садок; знайти однодумців та створити коло спілкування на новому місці.

Надія Копаниця переконує вимушених переселенців відкрити нову строрінку життя.

«Якось жінці з Маріуполя, яка була у стані емоційної „заморозки“, нічого не хотіла та не відчувала, що життя триває, ми запропонували фарби фломастери, олівці і попросили… „озвіріти у кольорі“. Вона захопилась червоними, помаранчевими, неймовірно яскравими кольорами і казала, що вони недостатньо яскраві. Вона поверталась у цей момент до життя», — розповідає відома столична психологиня Надія Копаниця.

Пані Надія почала першою заняття понеділками у приміщенні VcentriHUB з людьми зі спільноти «ЯМаріуполь». Вона делікатно розпитала, якою мовою з ними краще говорити. Попри те, що лише двоє з присутніх говорили українською, решта попросила з ними спілкуватись українською також.

«Нам треба зробити найскладніший крок — зрозуміти, що попередня частина життя, якою б вона не була привабливою — вже позаду. Треба відділити минуле і почати жити тут, у Києві, творити свою долю далі», — розповіла «Вечірньому Києву» Світлана Тульчинська, також психологиня й переселенка.

ВПО Світлана Тульчинська заповнює анкету у приміщенні VcentriHUB.

Люди зі спільноти «ЯМаріуполь» виявились дуже активними й допитливими. Хтось розпитував про ресурси, де є пропозиції роботи в Києві, інші — про те, як закрити підприємство на окупованій території, а також, що робити зі співробітниками, котрі і там частково лишились, а частково — евакуювались. Як їх звільнити, щоб почати нову справу?

Підприємець з Маріуполя Олег Трухмаєв намагається зрозуміти, як діяти бізнесмену, коли вся документація знищена окупантами.

«Я звертався й у службу зайнятості, і до податкової — ніхто не може порадити, як бути маріупольським підприємцям, які втратили первинні документи своїх фірм і не можуть подати звітність. Як законно звільнити людей, адже підприємства фактично вже немає, воно не працює. Десятки отаких «як» — звертається до «Вечірнього Києва» маріуполець Олег Трухмаєв.

Він готовий почати нову історію на новому місті, але йому треба допомогти юридично завершити попередній бізнес.

Психологиня Надія Копаниця поділилась з учасниками першого тренінгу з нового життя трьома важливими складовими, які є основними для кожного переселенця у час війни.

Що треба знати про себе, щоб почати нове життя і не помилитись?
Нові знання від Центру комунікацій — нові можливості для переселенців.
Головну дію у час війни переселенці вже зробили — вони вижили у Маріуполі і змогли врятуватись.

«Вижити — це перше, друге — відтворитись: тобто стати фактично новою людиною. А також третє — продовжитись, тобто почати жити у нових умовах. Я всім ВПО кажу, що головне вони вже змогли — вони вижили. Тепер ми їм будемо підказувати, як відтворитись та продовжитись», — розповідає Надія.

Маріупольці — люди свідомі й активні. Вони засвоюють нові знання і розпитують, діляться емоціями, вони спілкуються, ніби навпомацки шукаючи нову стежку на новому етапі свого життя.

Тетяна Євко з Маріуполя поділилась зі спільнотою щасливою історією працевлаштування своєї мами у Києві.

«Моя мама просто розговорилась з жінкою у будинку, де ми оселились після переїзду з Маріуполя до Києва. А та попросила її прийти наступного дня на співбесіду. Мама так і вчинила. І їй одразу запропонували роботу начальника ЖЕКу. Ось, що може зробити проста комунікація», — каже Тетяна Євко.

Люди відчувають, що Київ їх приймає з безумовним бажанням допомогти жити тут, треба лише власні зусилля, щоб увійти до громади.

«Ключове слово „Хочу!“ — хочу жити у Києві, хочу працювати. Хочу налагодити життя. І важливо зрозуміти, а чим ви хочете займатись? Це може бути щось абсолютно нове, але важливо, щоб ви це була оплачувана робота і підходила вам за компетенціями. І ще — зараз в Україні, попри війну — час можливостей. Можна вчитись новому, вивчати мову, починати власну справу або переходити до нової професії», — розповіла маріупольцям і читачам «Вечірнього Києва» Валентина Мельник з Державної служби зайнятості.

Вона розповіла про програму підтримки підприємців, яка стартує в Україні з 1 липня. Йдеться про виділення коштів на початок нової справи. Також пані Валентина поділилась і тими можливостями, які надає Державна служба зайнятості. Йдеться й про грантову підтримку також. Вона порадила спільноті «ЯМаріуполь» активно комунікувати, знаходити спільну мову з іншими, це дає знання реалій, які потрібні, щоб жити у новому місті.

«Знаходити спільну мову — це 50% успіху, — переконана вона. — Також люди мають усвідомити, що варто мати не лише план „А“, а й план „Б“ на той випадок, коли щось не виходить і не складається, щоб не витрачати сили й час на нежиттєздатну справу. Насправді сьогодні більшість людей в країні цього потребують. Ми живемо сьогодні й не знаємо, що буде завтра».

Діти — головний мотиватор батьків.
Маріупольці створюють бізнес-спільноти просто у Центрі комунікацій під час тренінгу.
Російськомовні маріупольці просять проводити тренінги та лекції для них українською.
Їй подобається у Києві!

Перше заняття, яке має перерости у систематичні зустрічі щопонеділка у приміщенні VcentriHUB, показало, ніскільки такі послуги соціально потрібні. ВПО відчувають, що їм роблять кроки на зустріч і хочуть допомогти влитись у київську громаду.

Працює й «сарафанне радіо» — люди передають іншим про нові можливості, про спілкування і нові знання, які можна отримати у столиці. Починати нове життя у такому мегаполісі, як Київ — означає рухатись назустріч один одному. І столичні служби ці кроки роблять щодня.

«Вечірній Київ» докладно інформував про нову послугу для переселенців — безплатні комплексні консультації щоп’ятниці. Їх проводять в приміщенні VcentriHUB Шевченківського району, за адресою: вул.Володимирська, 51-б. Фахівці з різних питань приймають з 10:00 до 16:00.

Всі фото Бориса Корпусенко.

Ольга СКОТНІКОВА, «Вечірній Київ»