Митрополит Епіфаній просить уряд передати ПЦУ один із храмів Києво-Печерської лаври
Блаженніший митрополит Київський і всієї України Епіфаній надіслав листа до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням про надання одного з храмів на території Верхньої Лаври для проведення богослужінь Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври ПЦУ.
Про це йдеться у листі Епіфанія до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, який оприлюднили на офіційному сайті ПЦУ.
СИНОД ЗАСНУВАВ ЧОЛОВІЧИЙ МОНАСТИР
У листі до уряду Епіфаній повідомив про рішення Священного Синоду Православної Церкви України від 23 травня 2022 року заснувати чоловічий монастир — Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру Православної Церкви України. Священноархімандритом (керівником) Лаври призначено митрополита Епіфанія, згідно з давньою історичною традицією.
Також він зазначив, що монополія монастиря Московського Патріархату на богослужіння в Лаврі категорично не сприймається більшістю православних в Україні та українським суспільством.
«Прошу знайти можливість для надання приміщень на території Верхньої Лаври для монастирського життя та діяльності. Для вирішення цих питань прошу дати доручення компетентним державним інституціям невідкладно, із залученням уповноважених від Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври ПЦУ осіб, провести вивчення стану справ для подання узгоджених рекомендацій», — йдеться у листі.
СУЧАСНА ІСТОРІЯ ЛАВРИ
Митрополит Епіфаній нагадав історію Лаври. Те, як храми та приміщення були передані монастирю РПЦ. Від середини 1990-х років багаторазово порушувалося питання про припинення монополії Московського Патріархату на використання храмів Лаври для звершення богослужінь.
Духовенство і вірні письмово і публічно вимагали надати один з храмів Лаври (зокрема — мазепинську церкву Всіх Святих над Економічною брамою) для богослужінь Української Православної Церкви Київського Патріархату, повним спадкоємцем якої тепер є ПЦУ. Також духовенство й вірні УПЦ КП влітку 2000 р. публічно протестували проти надання виняткового права служіння у відновленому Успенському Соборі КПЛ послідовникам Московського Патріархату в Україні.
Протягом 1990-х — початку 2000-х років монастир Московського Патріархату систематично через насильницькі дії та захоплення все нових і нових корпусів розширював свою присутність.
У листі нагадується, що керівник монастиря Павло (Лебідь), використовуючи зв’язки у тодішньому державному керівництві, добивався подальшого «узаконення» таких дій. За роки його керування монастирем було зафіксовано численні приклади часткового або повного руйнування об’єктів Лаври із заміною їх новоділами (як от В’їзна брама до Нижньої Лаври), проведення ремонтних робіт та реконструкції без дотримання норм збереження пам’яток. Територія Нижньої Лаври перетворена на велику торгівельну площу з численними магазинами й кафе.
ХРАМ ДЛЯ СВЯТО-УСПЕНСЬКОЇ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ ПЦУ
Митрополит Епіфаній просить про надання для звершення регулярних богослужінь одного з храмів на території Верхньої Лаври, які фактично не використовуються для постійних богослужінь.
Мова йде про Благовіщенський храм в колишніх Митрополичих палатах або храм Всіх Святих над Економічною брамою чи іншого в межах Верхньої Лаври.
Особливістю лаври є те, що на її території діє «Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник» — музейний комплекс, заснований у 1922 році, у 1996 році отримав статус національного. Це найбільший музейний комплекс України, де зосереджено 144 пам’ятки історії та культури. Серед них — два унікальних підземних комплекси (дальні і ближні печери), храми, пам’ятки архітектури XI—XIX ст., виставкові приміщення.
На території заповідника розміщені Музей книги і друкарства України, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Музей історичних коштовностей України, де зберігається один із найцінніших експонатів — скіфська пектораль.
Багато років саме заповідник протистояв експансії керівництва ПЦУ МП на території лаври.
Із 1990 року Києво-Печерська лавра внесена до Списку пам’яток всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»