Київська опера на Подолі відзначає 40 років: сторінки історії

Досі Київська опера на Подолі є першим та єдиним в Україні та другим у світі музичним театром для дітей. Фото: Київська опера
Досі Київська опера на Подолі є першим та єдиним в Україні та другим у світі музичним театром для дітей. Фото: Київська опера

3 червня 1982 року — рівно 40 років тому — Постановою Ради Міністрів УРСР у столиці України заснували Державний дитячий музичний театр. Досі Київська опера на Подолі є першим та єдиним в Україні та другим у світі музичним театром для дітей.

У грудні того ж року директором театру призначили Івана Васильовича Дорошенка, який очолив роботу з підбору керівних і творчих кадрів. Наступного року до нього приєдналися головний диригент Євген Васильович Дущенко та головний хормейстер Михайло Михайлович Кречко, які також стали фундаторами театру. Перший головний балетмейстер театру — заслужений артист України Вадим Федотов, перший головний художник — Олександр Бурлін. Ці видатні майстри внесли сприяли формуванню та становленню нового колективу.

Фундатори театру Михайло Кречко, Євген Дущенко, Іван Дорошенко, 1983 р.

На конкурсних переглядах до трупи новостреного театру взяли участь понад 500 виконавців — набирали співаків, артистів балету, музикантів-інструменталістів. До колективу увійшли як випускники консерваторій та хореографічних училищ країни, так і досвідчені майстри — заслужені артисти України Євгенія Костильова та Анатолій Кучерук, заслужений артист Бурятії Станіслав Павленко, лауреати республіканських конкурсів Олександр Барабаш та Юрій Круглов, талановиті виконавці Сергій Бондур, Алла Годулян, Людмила Грінченко, Віталій Жмуденко, Марина Краснова, Володимир Кузьменко, Олександр Льовушкін, Фемій Мустафаєв, Валентина Стрілець, Таїсія Юрченко тощо.

ЯСКРАВІ СЕЗОНИ: вітчизняна класика та першопрочитання

Офіційне відкриття офіційне відкриття першого в Україні, другого в тодішньому СРСР і другого в світі Державного дитячого музичного театру відбулося на початку лютого 1985 року. Дебютували трьома виставами. На сцені Оперної студії Київської консерваторії презентували дитячу фантастичну оперу «Зима і Весна» Миколи Лисенка та оперу-казку «Чарівна музика» Марка Мінкова. А на сцені Палацу «Україна» представили балет «Хлопчиш-Кибальчиш» Миколи Сільванського. Ці вистави одразу ж визначили творчі орієнтири нового колективу на вітчизняну класику, твори сучасних композиторів, написані для дитячої аудиторії різного віку, а також на першопрочитання. Вони одразу ж привернули увагу глядачів, на перегляд постановок було складно потрапити.

Першою виставою театру стала дитяча фантастична опера «Зима і Весна» Миколи Лисенка. Фото: Київська опера
Першою виставою театру стала дитяча фантастична опера «Зима і Весна» Миколи Лисенка. Фото: Київська опера
Першою виставою театру стала дитяча фантастична опера «Зима і Весна» Миколи Лисенка. Фото: Київська опера
Першою виставою театру стала дитяча фантастична опера «Зима і Весна» Миколи Лисенка. Фото: Київська опера

У 1985 року до театру прийшов видатний український митець-шістдесятник Микола Іванович Мерзлікін (1936-2006), який до кінця життя був його незмінним головним режисером. Дебютом майстра у колективі стало першопрочитання опери О. Костіна «Золоторогий олень», а у наступному сезоні режисер поставив «Казку про царя Салтана» М. Римського-Корсакова, яка була у репертуарі понад два десятиліття. Пізніше він здійснив на сцені театру постановки опер «Ріголетто» Дж. Верді, «Кощій безсмертний» М. Римського-Корсакова, «Казка про Попа та наймита його Балду» Д. Шостаковича, «Пастка для Відьми» І. Щербакова, музично-драматичних вистав «Заметіль» на музику Г. Свиридова та «Лісова пісня» на музику М. Скорульського. У 1985 році, майже одночасно з Мерзлікіним, у театрі починає працювати випускниця Київського художнього інституту Людмила Нагорна, для якої «Золоторогий олень» став першою самостійною роботою. У 1992-2019 роках вона була головним художником театру і поставила на його сцені понад 40 вистав і концертів.

Іван Дорошенко та артисти біля репетиційної бази театру на Михайлівській площі

За два перші сезони у театрі поставили 13 вистав, а у 1988 році він вже мав у репертуарі 10 опер і 10 балетів.

Репертуарна афіша щороку поповнювалася класичними операми і балетами, здійснювалися першопрочитання творів сучасних композиторів у безпосередній співпраці з ними, а також творів, з якими вперше знайомилися українські глядачі. Нерідко театр ставав лабораторією для експериментальних постановок.

Архівна афіша вистави. Фото: Київська опера
Архівна афіша вистави. Фото: Київська опера
Архівна афіша вистави. Фото: Київська опера

Зокрема багато років прикрашало репертуар самобутнє прочитання «Іоланти» П. Чайковського, вперше в СРСР театр поставив оперу «Дитя і чари» М. Равеля, вперше в Україні втілив «Маленького сажотруса» Б. Бріттена та балети «Червоні вітрила» В. Юровського і «Гидке каченя» О. Петрової, І. Цеслюкевич, А. Микити, відкрив для сцени оперу українського класика К. Стеценка «Івасик-Телесик». Тут також вперше зіграли мюзикли «Пригоди Буратіно» О. Білаша (вистава і досі є однією з найпопулярніших) і «Таємничі викрадення» П. Петрова-Омельчука, балети «Пригоди в Смарагдовому місті» О. Яковчука, «Майська ніч» Є. Станковича, «Гей, козаки!» В. Зубицького, «Демон» і «Запрошення до страти» О. Костіна, «Мауглі», «Єврейська балада», «Распутін» О. Градського та багато інших.

У 1995 році на посаду головного диригента прийшов молодий маестро Олексій Баклан. За його ініціативи до репертуару увійшли масштабні симфонічні та вокально-симфонічні твори світової музичної класики. У 2008-2012 року Олексій Баклан був художнім керівником театру.

Спочатку це приміщання мало назву «Харчовик», бо призначалося для експлуатації як Будинок профспілки працівників харчової промисловості. Фото з відкритих джерел

ВЛАСНА СЦЕНА В ІСТОРИЧНОМУ СЕРЦІ КИЄВА

Понад півтора десятиліття театр не мав приміщення, його вистави проходили практично на всіх сценічних майданчиках міста. У 1998 року КМДА провела реорганізацію шляхом злиття трьох колективів — Державного дитячого музичного театру, Київського театру класичного балету та Київського міського центру мистецтв «Славутич» і створила Київський державний музичний театр для дітей та юнацтва у приміщенні колишнього «Славутича» по вулиці Межигірській, 2, де й досі працює театр.

На цьому місці в ХІХ столітті стояв великий двоповерховий будинок у стилі класицизму, що належав останньому київському війту А. Кисилівському. 1919 року будинок згорів, а вже до 1924 року його розібрали на цеглу.

У роки третьої п’ятирічки, а саме — з 1930 року, тут розпочали будівництво приміщення для профспілки працівників м’ясорибоконсервної промисловості за проєктом відомого архітектора Миколи Шехоніна.В цей період була популярною ідея спорудження культурно-просвітницьких закладів — палаців культури, бібліотек та клубів. Зведена 1933 року будівля вирізнялася цікавими інтер’єрами, зручним сполученням приміщень. При облицюванні вестибюлю використали мармур, що надав йому ознаки палацу. Сьогодні це пам’ятка архітектури періоду радянського конструктивізму, єдина громадська будівля з ознаками згаданого стилю. Архітектором став Микола Олексійович Шехонін (1882 — 1970).

У 1998 році театр розмістився у приміщенні колишнього «Славутича» по вулиці Межигірській, 2. Фото з відкритих джерел

Спочатку приміщення мало назву «Харчовик», бо призначалося для експлуатації як Будинок профспілки працівників харчової промисловості. У ньому зробили театральну залу на 900 місць, кінозалу на 230 місць, спортивну залу, круглу залу, призначену для клубної роботи, а також бібліотеку. Колись в цій будівлі працювали народний драматичний театр, капела бандуристів, хорова капела, клуб любителів кіно тощо.

Під час реставрації (1980–90-ті роки, архітектор О. Граужіс) фасадам пам’ятки повернули типові риси, притаманні архітектурі конструктивізму: великі чисті площини тинькованих цементних стін, характерний малюнок дерев’яних переплетень усіх вікнин, металеве огородження балкону. Тоді ж «Харчовик» перейменували у Київський міський центр мистецтв «Славутич». Наразі приміщення перебуває під охороною держави як пам’ятка архітектури. Впродовж 1979-1984 років тут відбувалися вистави Київського театру естради під керівництвом Віталія Малахова.

Сучасний вигляд театру. Фото: Київська опера

Вже понад два десятиліття у цьому приміщенні працює Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва. У 1998 році у приміщенні зробили ремонт та добудовали оркестрову яму.

25 РОКІВ НА ПОДОЛІ: новий статус та знакові вистави

Після реорганізації 1998 року на конкурсній основі з двох колективів — балетної трупи КДМТ та трупи театру класичного балету сформували сильну балетну трупу у складі 60 артистів на чолі з Валерієм Ковтуном (1944-2005). Впродовж 1998-2005 років він був головним балетмейстером, поставив дванадцять вистав, прем’єра кожної ставала незабутньою подією. «Лебедине озеро» П. Чайковського, «Жізель» А. Адана, «Попелюшка» та «Ромео і Джульєтта» С. Прокоф’єва є окрасою репертуару і сьогодні.

Вже 12 та 14 березня 1998 року Київський державний музичний театр відкрив власну сцену у приміщенні колишнього «Славутича». Симфонічний оркестр під орудою головного диригента Олексія Баклана, хор під керуванням головного хормейстера, заслуженого діяча мистецтв України Галини Горбатенко та солісти театру представили симфонію № 9 Л. Бетховена та «Стабат Матер» Дж. Россіні.

За казкову оперу «Пастка для Відьми» автори отримали Шевченківську премію. Фото: Київська опера

Після закінчення ремонту і будівництва оркестрової ями театр розпочав перший театральний сезон на власній сцені. У листопаді 1998 року його відкрила дитяча казкова опера «Пастка для Відьми». За цю постановку композитор Ігор Щербаков та режисер Микола Мерзлікін були удостоєні Національної премії України ім. Т.Шевченка у номінації «За кращий твір для дітей та юнацтва» (1999).

Серед перших вистав, здійснених на власній сцені, — опери «Ріголетто» Дж. Верді, «Дитя і чари» М. Равеля, балети «Баядерка» Л. Мінкуса, «Жізель» А. Адана, «Лебедине озеро» П. Чайковського, сценічна кантата «Карміна Бурана» К. Орффа.

Серед перших вистав, здійснених на власній сцені, — опера «Дитя і чари» М. Равеля. Фото: Київська опера

20 червня 2002 року Київський державний музичний театр для дітей та юнацтва відзначив своє 20-річчя. За видатні заслуги у розвитку мистецтва та з нагоди ювілею йому надали статус академічного.

Лауреатом І Міжнародного театрального фестивалю «Подія» стала вистава «Дитя і чари». Фото: Київська опера

У 1990-2000-х вистави театру були помічені та відзначені експертами. Так, театральу премію «Київська пектораль» у номінації «за кращу виставу для дітей» отримали одноактний балет «Візок тата Жюньє» на музику Р. Штрауса (балетмейстер О. Ратманський, 1997) та мюзикл «Як козаки змія приборкували» І. Поклада (режисер Л. Моспан-Шульга, 2001), опера «Кощій безсмертний» (режисер М. Мерзлікін, 2002) та балети «Мауглі» О. Градського (балетмейстер В. Литвинов, 2003) і «Білосніжка та семеро гномів» Б. Павловського (хореографія Г. Майорова, постановка В. Литвинова, 2006). Лауреатом І Міжнародного театрального фестивалю «Подія» стала вистава «Дитя і чари» — опера-балет на музику М. Равеля (режисер Л. Моспан-Шульга, 2008).

Від 2005 року назва театру — Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва.

Плідними у творчій роботі театру були 2009-2012 роки. Попри фінансову скруту, за рахунок власних коштів, а також завдяки допомозі спонсорів та меценатів у театрі поставили оперу «Ніч перед Різдвом» М. Римського-Корсакова, музичну казку-феєрію «Стійкий олов’яний солдатик» та мюзикл «Дванадцять місяців» С. Баневича, балет «Шехеразада» на музику М. Римського-Корсакова, концерти «Ночі Чайковського», «Хорові арабески», «Італійський фреш», «Тринадцятий місяць».Також відбулися прем’єри мюзиклу «Зачарований чумак» (композитор І. Поклад та поет О. Вратарьов) і балету «Бармалей та Айболить» (композитор Ю. Шевченко), які були створені на замовлення театру. У 2010 році тут вперше в Україні поставили комічну оперу Ф. Пуленка «Перси Тіресія» за сюрреалістичною п’єсою Г. Аполлінера (режисер Д. Тодорюк), а у 2011 р. здійснили сучасну постановку опери Дж. Верді «Травіата» (режисер В. Пальчиков). Обидві вистави були удостоєні премій «Київська пектораль» у номінації «Краща музична вистава» відповідно за 2010 та 2011 роки.

У 2011 році стартував новий освітній проєкт «Музичні класики», метою якого є знайомство дітей із дивовижним світом музичного театру. Для юних глядачів та їхніх батьків створили «Симфонічну абетку», «Балетну абетку», «Оперну абетку, або У пошуках загублених нот» та «Хорову абетку». Пізнавальні програми циклу «Музичні класики» театр проводить у формі інтерактивних уроків.

Режисер опери «Король Дроздобород» Дмитро Тодорюк отримує премію «Київська пектораль». Фото: Київська опера

З-поміж нових вистав останніх сезонів, які полюбилися глядачам і отримали високу оцінку мистецтвознавців — мюзикли «Пригоди Гекльберрі Фінна» Ж. та Л. Колодубів і «Жив собі пес… » В. Назарова, сучасні балети «Лялька. Нова історія Коппелії» Л. Деліба, «Історії у стилі Танго» на музику А. П’яццолли та інших композиторів, вокально-симфонічна програма «Дві меси у стилі JAZZ» Б. Чілкотта та М. Воллінгера, хорова композиція «Тропічний карнавал». Зокрема, опера «Богема» Дж. Пуччіні удостоєна премії «Київська пектораль» у номінації «Краща музична вистава» (2017). Рекордну кількість нагород зібрала опера «Король Дроздобород» (режисер Д. Тодорюк), написана на замовлення театру Юрієм Шевченком. Вона отримала премії «Київська пектораль» та Фестивалю-Премії «Гра» у номінації «за кращу дитячу виставу» (2018), а також премії ІІІ Київського міжнародного фестивалю «pUp.pet» за краще музичне оформлення (2019). Композитор Юрій Шевченко одержав за цю оперу премію ім. В. Косенка.

СУЧАСНІСТЬ ТА ВИКЛИКИ

Нині в репертуарній афіші театру близько 60 вистав. Всього ж за роки існування колектив здійснив понад 200 постановок, з них більш як 40 вистав у театрі поставили вперше. Це твори композиторів-класиків, сучасних українських та зарубіжних авторів — опери, балети, мюзикли, музичні казки, симфонічні, вокально-симфонічні концерти, освітні програми для глядачів найрізноманітнішого віку, що стали значним внеском у скарбницю національного музично-театрального мистецтва.

Директор-художній керівник театру Петро Качанов. Фото: Київська опера

Від липня 2018 року колектив очолює директор-художній керівник — заслужений працівник культури України Петро Качанов. Творчими підрозділами театру керують: головний диригент — народний артист України, лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка Василь Василенко, головний режисер — Віталій Пальчиков, головний балетмейстер — народна артистка України Тетяна Боровик, головний хормейстер — заслужений працівник культури України Анжела Масленнікова. Працюють диригенти — народний артист України Володимир Кожухар, лауреат Міжнародного конкурсу Сергій Голубничий, заслужений діяч мистецтв України Ділявер Осман та Євген Воронко.

Оновлений глядацький зал театру. Фото: Київська опера

У 2019 році театр здійснив ребрендинг, замінив логотип, отримав новий фірмовий стиль і нову лаконічну назву — «Київська опера», що відповідає позиціюванню театру, адже репертуар включає вистави не лише для малят і школярів, а й молоді та дорослих.

Театр прагне стати «Українським Бродвеєм», показувати глядачам найновіше та найпрогресивніше. У репертуатрі намагається поєднувати сучасні постановки, модерні й класичні опери, балети, рок-опери, мюзикли, вистави для малечі, молоді, дорослих та для родинного перегляду. Крім того, здійснює переклад знаних оперних творів українською. Так, серед прем’єр 2019-2021 років — постановки класичних опер українською «Viva la mamma (Нехай живе мама!), або Театральні порядки та безлад» Г. Доніцетті, «Ромео і Джульєтта» Ш. Гуно, концертно-сценічної версії опери «Весілля Фігаро» В.А. Моцарта; а також сучасні балети («Аладдін» О. Родіна, «Легенда про вічне кохання» на музику Ф. Шуберта, «Далеко по сусідству» на музику зарубіжних композиторів, неокласична постановка «Лускунчика» П. Чайковського).

У театрі вперше поставили бродвейський мюзикл «Школа року». Фото: Київська опера

В театрі презентували нові мюзикли для дітей — «Фабрика Санти» П. Табакова і «Санта 2. Глобальне потепління» Д. Саратського. А у 2021 році завдяки Громадському бюджету поставили ліцензійний мюзикл «School of Rock (Школа року)» всесвітньо відомого композитора Е.Л. Веббера за участю дітей-акторів, які пройшли спеціальний кастинг. У рамках нової стратегії репертуар поповнили і унікальні проєкти — святковий концерт «Нові мелодії Різдвяної ночі», що долучив українських глядачів до європейських традицій святкування Різдва, «Тиждень у Київській опері, або Музика для дорослих», концерти з творів українських композиторів «Молитва Катерини» та «Український диптих».

Звісно, на роботу театру вплинули й непересічні події та явища останніх років. Викликом 2020 року став локдаун, коли всі заклади культури були вимушені закритися, а потім працювали для обмеженої кількості глядачів. Тоді Київська опера презентувала антикарантинний хіт, розпочала цикл камерних концертів «Від чуття», створила проєкт музичних відео, аби наблизити високе оперне мистецтво до глядачів. Герої опери Гаетано Доніцетті «Viva la mamma» заспівали на столичному Житньому ринку та у вагоні київського метро.

Під час карантину артисти театру привітали киян з балкону. Фото: Київська опера

Також в умовах пандемії театр знайшов, як донести мистецтво до найбільшої кількості глядачів та організував музичне вітання артистів з балкону театру до Дня міста. Це вже стало традицією — такий виступ відбувся й цього року.

Цьогоріч до Дня Києва артисти Київської опери підготували музичне вітання. Фото: Борис Корпусенко

Викликом цього року для Київської опери, як і для всієї країни, стало повтомасштабне вторгнення росії. Три місяці театр був зачинений. У червні артисти Київської опери знову зустрінуться з глядачами. Два концерти — 11 та 16 червня — пройдуть на новій, спеціально облаштованій сцені у підвальному приміщенні. Також цього місяця на основній сцені заплановані вистави «Пригоди Буратіно» (12 червня), «Весілля Фігаро» (17 червня). А відзначити ювілей Київська опера запрошує 18 червня на Гала-концерті «З театром у серці».

Нагадаємо, 1 червня першому директору театру, Народному артисту України Івану Васильовичу Дорошенку виповнилося 80 років.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»