Подарунки до Дня Києва та заборонені парки: Олексій Король розповів про ситуацію у зелених зонах

ЗЕЛЕНБУДІВЦІ НОЧУВАЛИ НА РОБОТІ

— З перших днів війни у скверах та парках Києва під час повітряних тривог прибирали співробітники КП УЗН районів. Що було найважчим в той період?

— У перші дні наші працівники, які більшість киян, заради безпеки своїх сімей виїжджали з Києва, вивозили дітей та батьків. Разом з тим, чимало наших співробітників пішло захищати Батьківщину у лавах ТРО, ЗСУ. На сьогодні в ЗСУ служать 130, в ТРО — 50 зеленбудівців, і не тільки чоловіків. В армію пішли всі ті, хто мав військові спеціальності.

Ось цей момент — перший і критичний — найважчий, «Київзеленбуду» потрібно було перейти на роботу в умовах війни: всю нашу важку техніку — трактори, екскаватори — ми мали використовувати для створення фортифікаційних споруд. Але така ситуація була 2-3 тижні.

Ми стабілізували роботу, працювали у тепличних господарствах, вирощували квіти — ви їх зараз бачите на клумбах. Й надалі вони прикрашатимуть місто, в тому числі й на тематичних панно до Дня Києва. До того ж у деяких господарствах розгорнули гуманітарні штаби. Туди звозили гуманітарну допомогу, а звідти — розвозили по територіях міста. Тому наші підрозділи були повністю залучені для виконання і оборонних завдань, й по благоустрою мегаполісу.

— Це була цілодобова робота?

— Безумовно. У нас багато працівників ночували на підприємствах, де облаштували спальні місця. Зокрема, ночували всі, хто були залучені: і водії, й ті, хто допомагав у зоні фортифікації, й ті, хто займалися гуманітарними штабами.

ДОСТУПУ ДО ЧАСТИНИ ЛІСІВ ТА ПАРКІВ СТОЛИЦІ НЕМАЄ

- Що далі буде з лісами навколо міста й парками на околицях? Куди не можна ходити найближчим часом?

— Наразі заборонено відвідувати території всіх лісопаркових господарств міста: Конча-Заспу, Дарницьке, Святошинське лісопарки. Всі території до кінця ще не розміновані. Адже сапери в першу чергу розміновують населені пункти навколо столиці. Ліси — потім. Крім мінної небезпеки є ще небезпека повторного наступу ворога на Київ. Тому у лісах побудовані оборонні споруди, й вільний доступ до територій заборонений.

На виконання розпорядження Київської міської військової адміністрації про заборону знаходження в лісі, ми виставили близько 300 вказівників про мінну небезпеку, про те, що територія замінована.

Факт у тому, що свідомих громадян значно побільшало. Ми нині зрідка виловлюємо «туристів». Торік у пожежонебезпечний період люди бачили таблички й, бувало, їх ігнорували. А нині ми лише зрідка фіксуємо, що хтось заходить у ліс. Свідомість та інформаційна кампанія дали свій результат.

Нині парк «Муромець» закритий для відвідувачів, там розташовані фортифікаційні споруди, й ми просимо надати дозвіл хоча б нашим спеціаліста доглядати за рослинами. Така ж ситуація у парку Кіото.

Ми співпрацюємо з військовими, проводимо аналіз парків, які наближені до лісів. Наприклад, парк «Пуща — Водиця» вже відкритий та безпечний, але переходити місток заборонено. Одним словом — всі великі парки будемо досліджувати за допомоги саперів, коли вони завершать роботу з розмінування у Київській області.

— А як гасити лісові пожежі на не розмінованій території?

— У будь-якому випадку ми готові гасити лісові пожежі. Зараз лісова пожежа спостерігається у Зоні відчуження, багато пожеж у лісах навколо Бородянки, Бучанському районі, біля столиці тліють торф’яники.

Є ймовірність, що пожежі перекинуться на наші території. У нас напоготові пожежні машини і бригади цілодобово чергують понад 20 одиниць пожежної техніки та 141 працівник, щоб вчасно відреагувати та загасити вогонь на території лісопаркових господарств. Чим менше людей заходитиме в ліси, тим менша ймовірність займань.

Якщо говорити про наші території, що постраждали від війни, то із 31,6 тисячі гектарів на 2,5 га ми не маємо нині доступу і не знаємо, що там відбувається. Це Святошинське, Київське, Межигірське і лісові ділянки Броварського району. Там дуже небезпечно знаходитися.

— Чи є у вас план відновлення лісів?

— 122 тисячі сіянців сосни висадили цієї весни, але то була в основному територія Дарницького ЛПГ і Конча-Заспи. Минулого року планували заліснити більшу територію й підготували ділянки для висадки. Але війна внесла свої корективи…

Відновлення лісів можливе лише після розмінування, й розпочнеться із розчищення від поламаних дерев, після засипання окопів, демонтажу фортифікаційних споруд. Зараз ми висадили сіянці, щоб мати посадковий матеріал на наступний рік.

СТОЛИЧНИЙ РОЗСАДНИК ПОСТРАЖДАВ, АЛЕ ДЕРЕВА ВИСАДЖУЮТЬ ПО ВСЬОМУ КИЄВУ

— У якому стані розсадник «Теремки», де вирощували саджанці дерев та кущів для столиці?

— Розсадник Теремки постраждав від дій окупантів. Він розташований на території Фастівської громади, а поряд Васильків. Там були «прильоти». Частина рослин вигоріла.

Працівники розсадника гасили пожежі, під обстрілами навіть висаджували рослини. Адже в нашій справі не можна пропустити час черенкування, його потім неможливо надолужити. І кияни вже бачать в парках і скверах наші дерева та кущі. Біля пам’ятника Магдебурзькому праву висадили дуби саме з «Теремків», багато кущів звідти тепер перемістилися у Київ.

А ще тисячі кущів з цього героїчного розсадника висадимо у місті восени. Наразі бюджету на закупівлю рослин у Київзеленбуду немає, тим більше, що багато розсадників по Україні постраждали від війни.

Тому зараз намагаємося отримати на осінь посадковий матеріал й техніку по догляду за рослинами та ґрунтами по міжнародній лінії. Працюємо з міжнародними компаніями. Хотіли б мати ще й дрони для нагляду за лісами, але це вже на потім. Нині допомагають посадковим матеріалом вітчизняні меценати, зокрема, розсадник «Єва».

Крім того, у столичних районних КП УЗН були запаси саджанців, вирощених на власних територіях. Це дало змогу проводити толоки, висаджувати дерева, але в основному своїми силами, не запрошуючи з міркувань безпеки киян. Проте кияни, коли бачать, що ми працюємо, самі підходять й долучаються.

МІСТО ГОТУЮТЬ ДО ДНЯ КИЄВА

— Раніше ви розповідали про благоустрій скверів, який попри все відбудеться в цьому році…

— Маємо в планах до кінця поточного року своїми силами здійснити благоустрій 12 скверів. Уже в Деснянському районі зробили сквер біля кінотеатру «Кіото», сквер біля Солом’янської РДА, до Дня Києва плануємо відновити «Сквер Київських інтелігентів» на вулиці Гончара. До кінця літа-початку осені оновимо 12 скверів. Зараз роботи ведуться у парку «Радунка».

Своїми силами оновлюємо благоустрій скверу на Вітряних Горах. У планах стоїть сквер на перехресті вулиць Григоровича-Барського та Симиренка, міжквартальний сквер на вулиці Васильківській, 45-47. Це ті об’єкти, що ми обрали для роботи своїми силами.

Біля річки (струмка) Коноплянка на Вітряних Горах проводимо поточний ремонт. Хочемо зробити там гарний газон, поміняти лави та урни, відремонтувати дитячий майданчик, упорядковувати береги річки.

— Яким буде День Києва від Київзеленбуду?

— Оновимо три сквери, що назвав вище, крім цього відкриємо 10 квіткових панно-композицій й запропонуємо киянам визначити найкращу з них на конкурсі. Тематика квіткових панно — військово-патріотична. Наприклад, марка «Російський військовий корабель! Йди на…й!» на Лівобережній, у Голосіївському районі — «Тризуб» з квітів та самшиту, у Подільському районі — панно на честь Привида Києва, в Печерському — на честь полку «Азов», в Деснянському буде літак «Мрія» з квітів, у Дарницькому — емблема ЗСУ. У парку «Перемога», де завжди роблять щось цікаве, можна буде побачити композицію «Ой, у лузі червона калина…».

На честь і з вдячності країнам-партнерам робимо квіткові панно з прапорами держав, які допомагають нам у перемозі.

Весь посадковий матеріал був вирощений у районних КП УЗН, без жодних витрат бюджету на закупівлі. А ідеї належать нашим дизайнерам. Ось такий подарунок до Дня міста.

На початку травня Київ буяв тюльпанами. Ідея в тому, що квіти — це символ відродження життя, віри, миру і перемоги. Тюльпани у столиці в ще більшій кількості будуть щороку по всіх районах.

Раніше Олексій Король розповів про спеціальні толоки, що проводять нині у столиці.

Катерина НОВОСВІТНЯ, «Вечірній Київ»