У Києві фахівці наукових інститутів допомагають обстежувати зруйновані будинки, — Петро Пантелеєв

Заступник голови КМДА біля зруйнованого будинку у Святошинському районі Києва. Фото: КМДА
Заступник голови КМДА біля зруйнованого будинку у Святошинському районі Києва. Фото: КМДА

Як працює комунальна сфера столиці в період війни? Як вдалося згуртувати команду комунальників, яка виходила на роботу під обстрілами? Що буде зі зруйнованим багатоповерхівками та чому киянам так важливо оплачувати комунальні послуги? Про це «Вечірній Київ» поспілкувався в інтерв’ю із заступником голови КМДА Петром Пантелеєвим.

 — Петре Олександровичу, як зараз працює комунальна сфера столиці і які були найскладніші завдання в умовах воєнного стану? Чи мало місто, зрештою, план на такі часи?

— Житлово-комунальна сфера столиці працює в штатному режимі, наскільки це можливо під час війни. Ми готувались до роботи в умовах надзвичайної ситуації й розробили план взаємодії служб і підприємств. Насамперед мовилося про підготовку та впорядкування укриттів і сховищ, за значну частину яких відповідальні керуючі компанії, ЖЕКи та інші обслуговуючі організації.

Петро Пантелеєв

Провели роботу з персоналом підприємств, забезпечили резервний зв’язок на випадок, якщо зникне стільниковий. Також забезпечили додаткове виробництво електроенергії, щоб у місті не було перебоїв з постачанням електроенергії. Взяли під охорону об’єкти критичної інфраструктури. Команда міста намагалась продумати усі деталі й варіанти захисту.

Усі ми — люди, і найскладнішим було усвідомлення початку війни, бути свідком ракетних ударів та обстрілів. Саме тому важливо було провести роботу з підлеглими, щоб підтримати, заспокоїти і мінімізувати панічні прояви.

— Наскільки зменшилась кількість працівників ЖКГ з початком війни?

— У кожному колективі і навіть у кожному підрозділі підприємства різна ситуація. Значна кількість водіїв сміттєвозів, працівників тепло-, водо-, газо-, електропостачальних служб взяли до рук зброю і пішли на захист країни до територіальної оборони, підрозділів Збройних Сил.

Дехто був змушений виїхати з Києва, щоб бути поряд з родиною, мати змогу захистити дітей. Тому виходили з кожної конкретної ситуації окремо — скорегували маршрути вивезення відходів, посилили бригадний метод прибирання в ЖЕКах. Але роботу ніхто не припинив: кияни отримували тепло, мають стабільне постачання води, вулиці міста прибирали і прибирають, а сміття — вивозять.

Комунальники впродовж всього періоду війни продовжували вивозити сміття

— Нині справді багато киян відзначають роботу комунальників, називають їх «невидимими героями міста». У мережі навіть жартують: якщо раніше сміттєвоз у дворі дратував своїм гуркотінням, то зараз — це справжня радість, бо люди виконують роботу попри небезпеку. Як вдалося комунальникам налагодити стабільну й ефективні роботи під час війни?

— Кожен керівник підприємства чи очільник підрозділу мав чітку вказівку продовжувати забезпечувати свій «фронт» роботи, провести бесіди з колективами, організувати їх роботу з урахуванням факторів небезпеки.

Ми чудово усвідомлювали, що будь-які перебої у роботі наших підприємств і служб можуть мати фатальні наслідки. Тому аварійні бригади працювали, не зважаючи ні на що: обстріли, вибухи — люди готові виконувати свою роботу. За це їм велика вдячність! Оцінка киян цілком справедлива.

Після обстрілів в одному з районів столиці латають дах

— На початку березня біля Південного вокзалу внаслідок удару ворога розірвало теплотрасу. Але тоді за короткий час вдалося ліквідувати аварію. Також фіксували вибухи біля ТЕЦ-6. Як місто тоді діяло?

— Справді, було пошкодження теплової мережі внаслідок ракетного обстрілу біля залізничного вокзалу. Аварійна бригада «Київтеплоенерго» ліквідувала аварію за добу. Вдалося навіть не відключати на тривалий час послугу, тому люди без тепла не залишились.

Щодня чергує понад 200 одиниць техніки для усунення аварій на мережах — спецаварійки, екскаватори, самоскиди, зварювальні авто, компресори гідромашини тощо.

У Києві цілодобово працюють аварійні бригади для усунення пошкоджень

— Після масових обстрілів житлових будинків у березні, поставала проблема вивозу великогабаритного сміття. Як її вирішували, вирішують та куди вивозили сміття?

— Відходи після руйнування частин будинків внаслідок ракетних обстрілів вивозились спеціальними контейнеровозами з краново-маніпуляторними установками та системами мультиліфт.

На локації встановлюється великий контейнер 15-25 кубометрів, у який складували габаритні відходи як обслуговуючі компанії, так і самі мешканці. Адже люди активно самі допомагали нашим комунальникам і виносили з квартир власні пошкоджені речі — двері, столи, стільці, віконні рами, скло, інші меблі. Наповнені контейнери вивозяться на спеціалізований полігон для будівельних відходів №6.

Фахівці профільних інститутів залучають до обстеження зруйнованих будинків

— Яка доля житлових будинків, які зруйнували ракетні удари? Чи всі мешканці відселені?

— У столиці внаслідок обстрілів зазнали пошкоджень понад 200 будівель. Це житлові будинки, школи, дитсадки, приватні садиби. Фахівці умовно розподілили пошкоджені будівлі на групи залежно від типу і масштабів руйнувань. Найбільш критичні — у близько 10 житлових будинків.

Зараз проводимо комісійні обстеження тих житлових будинків, що зазнали найбільших руйнувань внаслідок ракетних ударів та ворожих обстрілів. До цієї роботи залучаємо фахівців профільних інститутів, наприклад, державного підприємства «Науково-дослідний інститут будівельного виробництва».

На підставі висновків обстежень будемо прийняти рішення про подальшу експлуатацію, необхідні протиаварійні роботи, можливість чи неможливість заселення людей. Ми повинні бути впевнені в безпечності будівель.

Від обстрілів зруйновані близько 200 будівель столиці

Окремо комунальні керуючі компанії провели попередній огляд та ремонт у більш як ста будинках — вивезли уламки, закрили плівкою вибиті вікна та балкони, відновили шиферне покриття, демонтували небезпечні конструкції тощо. Звичайно, це лише оперативні роботи й необхідні ремонтні роботи будуть лише згодом.

— Киян просили сплачувати за комуналку. Чи маєте дані по тому, які суми надходили й чи виконували мешканці це прохання. Зазначте також, чому так важливо підтримувати місто сплатою компослуг?

— Попри воєнний стан більшість киян продовжує сумлінно оплачувати комунальні послуги. Ми щиро дякуємо людям, які продовжують регулярно чи в міру можливостей оплачувати комунальні послуги, навіть перебуваючи поза межами міста. Всі міські комунальні служби продовжують працювати у штатному режимі, усуваючи аварії, зокрема, що сталися через обстріли.

Я також хочу нагадати, що продовжує працювати муніципальний концерн «Центр комунального сервісу» (ЦКС). На сайті можна знайти усі зручні способи оплати. Оплатити комунальні послуги без комісії нині можна через муніципальні сервіси. Платіжки ми вже зараз формуємо як електронні, так і розносимо паперові.

— Частина мешканців не мали змоги передати показники лічильників. Як нараховуватимуться суми у платіжках?

— Передати показники лічильників можна за телефоном call-центру «Центру комунального сервісу» — 247-40-40 (з мобільного 0 800 404 407) або в особистому кабінеті на сайті ЦКС — https://cks.com.ua/cabinet/objects/.

Зауважу, що нарахування плати протягом трьох місяців здійснюється з урахуванням середньодобового споживання таким споживачем послуги за попередні 12 місяців.

Але просимо зараз передавати показання і звертатись до «Центр комунального сервісу» з заявою про перерахунок та фотофіксацією показань засобів обліку.

***

Як киянам оплатити комуналку без комісій — за посиланням.

Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»