Микола Конопелько: «Збираємося підвищити орендну ставку для забудовників»
Депутат Київради, заступник голови земельної комісії в інтерв`ю «Вечірньому Києву» розповів про те, як побороти стихійну торгівлю, підвищити надходження до міського бюджету та про свою депутатську діяльність.
Успішний підприємець, депутат Київради (фракція «Слуга народу»), заступник голови постійної комісії Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Микола Конопелько у Київській міській раді працює вперше.
Представляє інтереси виборців Дарницького району столиці.
НОВА ДОРОГА РОЗВАНТАЖИТЬ ТРАФІК ОСОКОРКІВ
— Пане Миколо, вже понад рік ви працюєте у Київраді. Що за цей час вдалося зробити для виборців?
— Протягом минулого року у нашому Дарницькому районі вдалося зробити безліч маленьких, але важливих справ. Це й облаштування дитячих та спортивних майданчиків, і проведення ремонтів у дитсадках, школах та багатоквартирних будинках, і асфальтування доріг та міжквартальних переїздів.
А із глобального — започаткували будівництво дороги з Києва до Гнідина (Київська область). Вона необхідна насамперед для того, щоб розвантажити трафік південних Осокорків, зокрема проспект Бажана.
На будівництво цієї дороги Києву пообіцяли виділити понад 100 млн грн з державного бюджету у рамках «Великого будівництва». Тобто, розробка проєктно-кошторисної документації фінансуватиметься з міського бюджету, а власне будівельні роботи — з державного.
Ініціював також реконструкцію сучасного реабілітаційного центру для осіб з інвалідністю у Дарницькому районі, який розташований на Харківському шосе, 156. Його відкрили минулого тижня.
ЦЕНТР ВЖЕ ВІДКРИЛИ, НА ЧЕРЗІ — СТАДІОН
— У чому особливість нового реабілітаційного центру?
— Центр призначений для комплексної реабілітації дітей та дорослих з інвалідністю. Наразі він обслуговує 127 родин з дітьми та 67 осіб у віці до 35 років, котрі займаються за індивідуальними програмами.
Заклад обладнаний підіймачем та зовнішнім ліфтом для людей, які пересуваються на інвалідних візках. Написи в закладі продубльовані шрифтом Брайля.
Поряд із Центром є чудовий інклюзивний дитячий майданчик.
У день відкриття закладу, в якості подарунку, я передав необхідне додаткове обладнання.
Також вдалося посприяти, щоб заклали кошти на створення нового Центру надання соціальних послуг (на базі чинного), який працюватиме у форматі відкритого доступу.
Незабаром буде на Дарниці й новий стадіон…
— Мова йде про будівництво чи реконструкцію?
— 40 млн грн — саме таку суму державної субвенції, за сприяння депутатів партії «Слуга народу», отримало місто на реконструкцію стадіону на вулиці Вакуленчука, 1.
Сьогодні цей об’єкт являє собою сумне видовище, але може стати улюбленим місцем для усіх любителів спорту. Поблизу знаходиться школа №10, і діти будуть першими, хто протестує новенький стадіон після введення його в експлуатацію.
Наразі район провів тендер на облаштування стадіону і вже розпочалися підготовчі роботи. Сподіваюсь, незабаром на вулиці Вакуленчука ми матимемо чудовий новий спортоб’єкт.
Вважаю справу оновлення спортивної інфраструктури на Лівому березі Києва одним зі своїх пріоритетів, адже маємо катастрофічну ситуацію з руховою активністю українців, особливо дітей.
Також своїм здобутком вважаю і те, що увінчалася успіхом боротьба у Дарницькому районі зі стихійною торгівлею…
ПРОСТО РОЗГОНОМ ТОРГІВЦІВ «СТИХІЙКУ» НЕ ЗДОЛАТИ
— Як це вдалося? Стихійна торгівля — проблема непроста…
— Дуже болючим питанням була стихійна торгівля на вулиці Ялтинській, поблизу Привокзальної площі. Торгівці стояли біля пам`ятника Поїзду, прямо на могилах загиблих у роки Другої світової війни працівників залізничого транспорту. А ще там була страшенна антисанітарія. І, до речі, невідомі особи отримували з цих торгівців «данину» (700-800 гривень щодня).
Поліція ніяк не могла ліквідувати цю «стихійку», — тільки розженуть торгівців, а вони знову повертаються. Й не дивно, адже у цих людей торгівля — єдиний спосіб заробітку.
Ми відшукали шляхи розв`язання цієї проблеми. Так, поруч розташовується Дарницький ринок, отож ми запропонували торгівцям місця на ринку. А співробітники Національної поліції упродовж двох місяців контролювали, аби «стихійники» не поверталися на попередню територію.
Більше, на місці, де відбувалася стихійна торгівля, зараз облаштовують сквер. Отож, зрозуміло, на газонах ніхто торгувати не буде.
На мою думку, головне у боротьбі зі стихійною торгівлею — не розігнати, а надати альтернативу.
У НОВІЙ ПРОГРАМІ КЛЮЧОВИМИ СТАНУТЬ ІНДЕКСИ ЩАСТЯ ТА ЗДОРОВ`Я
— Разом з доктором Комаровським ви є співзасновником соціальної ініціативи «Здорове місто». Цей проєкт діє майже рік. Які його результати?
— Ми вже розробили та подали на розгляд Київради проєкт рішення, щоб приєднати Київ до європейської мережі «Здорові міста».
«Здорові міста» — це проєкт Всесвітньої організації охорони здоров’я, спрямований на покращення стану здоров’я та якості життя населення.
Ставши учасником мережі «Здорові міста», Київ отримає доступ до найкращих експертних практик, досвіду різних міст. Та головне — зможе використовувати цей досвід для покращення якості та тривалості життя людей.
На цій основі буде розроблена міська програма «Здорове місто». У її напрацюванні також візьмуть участь профільні департаменти КМДА та громадські організації.
Головна мета майбутньої програми — збільшити не тільки тривалість життя киянина, а, головне, тривалість якісного життя. Ключовими стандартами стануть індекси здоров`я і щастя громадянина. Ми чітко сформулювали у Стратегії Києва до 2035 року, що означають ці показники.
На мою думку, розвиток здорових міст можливий лише за умови, коли всі рішення щодо сьогодення та майбутнього влада прийматиме через призму здоров’я мешканців міст. Саме це завдання, за моїм поданням, включили, як стратегічну ціль, до Стратегії розвитку Києва до 2035 року.
Якщо нам, міським депутатам, спільно з міською владою, вдасться попрацювати так, аби збільшити тривалість життя (і особливо, якісного життя) киян, то це стане великим досягненням.
— Наприклад, які заходи будуть вживатися, аби досягнути озвученої вами мети?
— Для кожної сфери розвитку міста закладаються певні стандарти.
Наприклад, обираємо плитку для тротуарів. Вчені довели, якщо вона буде світлого кольору, то нагрівання міста (є такий параметр) буде меншим. А отже знижуватиметься кількість алергічних, легеневих, серцево-судинних захворювань та ін.
Але одне таке рішення проблеми не розв`яже. Інша справа — комплекс таких рішень…
Тема здоров’я має стати провідною в питаннях містобудування, інфраструктури, ставлення до ресурсів та інших питань життєдіяльності й розвитку міста.
ОРЕНДНА СТАВКА ДЛЯ ЗАБУДОВНИКІВ ЗНАЧНО ЗРОСТЕ
— Над якими важливими проєктами рішень працюєте у земельній комісії?
— Сьогодні у Києві існує велика проблема. Понад 100 суб`єктів господарювання заборгували місту загалом більш ніж 4 млрд грн з орендної плати та податків за землю.
Законодавчо визначено, що питаннями повернення боргів займається податкова служба. На жаль, місто немає структурного підрозділу, який повноцінно працював би з боржниками.
Тому ми вже напрацювали певні кроки у посиленні роботи в межах повноважень, які є у виконавчого органу та депутатів, з тим, аби повернути до бюджету столиці більше заборгованих коштів.
Надходження від оренди та продажу землі є одним з основних джерел додаткового наповнення бюджету. Тому, як член земельної комісії, постійно працюю над питаннями, як зробити, щоб місто отримало більше коштів, які потім спрямовуються на реалізацію соціальних програм.
Наприклад, минулого року ми прийняли нову нормативно-грошову оцінку землі, тим самим збільшивши надходження до бюджету від 20% і більше.
Також на засіданні земельної комісії створено робочу групу, яка працює над питання збільшення орендної ставки для забудовників.
- Настільки збираєтеся підняти орендну ставку для забудовників?
— Попередньо вирішили, що з 1 січня 2023 року піднімемо ставку орендної плати для забудовників удвічі. Це, в першу чергу, стосується багатоповерхової забудови житловими будинками.
Адже забудовнику після здачі будинку земельна ділянка стає непотрібною і він її передає до ОСББ чи керуючої компанії. А потім для ОСББ орендна ставка стає найнижчою — 0,1%. Таким чином, місту невигідно здавати землю в оренду забудовникам.
Саме тому депутати нашої комісії поставили перед собою завдання — підвищити їм орендну ставку. З 1 січня 2023 року — з 3% до 6%, через рік — ще на 2% (до 8%), а з 1 січня 2025 року — до 10%.
Але поки що це тільки в напрацюваннях проєкту рішення, яке має ухвалити Київрада.
ОСТАТОЧНИЙ ВЕРДИКТ — ЗА СУДОМ
— Нещодавно депутата вашої фракції Владислава Трубіцина затримали на хабарі. Яка позиція фракції з цього приводу?
— Фракція «Слуга народу» офіційно оголосила свою позицію — чекаємо вироку суду. Оскільки лише суд може встановити вину людини.
Після судового вердикту прийматимемо відповідні рішення. Але доки вина депутата не доведена, про щось говорити зарано.
Загалом, у фракції маємо нульову толерантність до будь-яких проявів корупції й змінювати цей принцип не збираємося.
— Дякую за розмову!
Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»